Скрижалі. Розвідники Бишовця у Києві не дрімали

Після зустрічі з поляками (1:2) Йожеф Сабо зізнався, що практично визначився з колом виконавців, на яких збирається покладатися у кваліфікації Євро-2000. Залишилося уточнити лише пару позицій, і для цього вельми доречним виявився товариський матч з командою Грузії, призначений на 19 серпня. При цьому задачу здобути в ньому перемогу за будь-яку ціну тренерський штаб не ставив.

Бентежило лише те, що українські клуби невдало стартували у континентальних турнірах. Особливо засмутила домашня поразка «Динамо» – чвертьфіналіста попереднього розіграшу Ліги чемпіонів – від празької «Спарти» (0:1), яка поставила під сумнів вихід киян до групового раунду змагань. Проте попереду залишався поєдинок у відповідь, отже залишалися і надії.

Певною мірою рівень готовності динамівців мала продемонструвати і зустріч з грузинами, проти яких Сабо виставив у старті відразу дев'ятьох представників столичного клубу. Компанію їм склали два гравці «Карпат» – Євтушок, котрий не надто вдало пробував сили в англійському «Ковентрі», і вихованець луганського футболу Микитин, який сподобався старшому тренеру по грі з поляками.

Знову затребуваними виявилися Скрипник, воротар Воробйов, який влаштувався у московському «Торпедо», і нападник Коновалов, котрий повернувся до «Динамо» після відрядження до корейського «Пхохану». Болячки нарешті відпустили донеччанина Ковальова. Прибув і Максимюк із «Зеніту». Обидва, до слова, дебютували у національній команді і провели по непоганому тайму.

Уперше до збірної потрапив і ще один зенітівець – Юрій Вернидуб, який раніше пограв у запорізьких «Металурзі» і «Торпедо», а з роками став амбітним тренером. Проте місця на полі для нього не знайшлося.

Якщо для нашої команди матч з Грузією був репетицією перед прийдешніми офіційними поєдинками, то для гостей, за словами їхнього керманича, відомого у минулому форварда тбіліського «Динамо» Володимира Гуцаєва, зустріч із синьо-жовтими мала стати генеральною репетицією. І взяти у ній участь він запросив практично усіх найсильніших футболістів, передусім – легіонерів.

Щоправда, прибули не всі – через травми залишилися поза грою Кахабер Цхададзе з «Манчестер Сіті» та Заза Джанашія з московського «Локомотиву». А Шота Арвеладзе з «Аякса» хоч і з'явився у Києві, з невідомих причин участі у матчі не взяв.

Але й подивитися було на кого. Зокрема, на Темура Кецбая та Георгія Кінкладзе, які феєрили відповідно у «Ньюкаслі» і «Аяксі». А були ще Іашвілі («Фрайбург»), Немсадзе («Грассхоппер»), Джамараулі («Цюріх»). Був у складі кавказців і київський динамівець Каха Каладзе, і майбутній киянин Георгій Деметрадзе.

Одне слово, за іменами грузинська команда мала дуже привабливий вигляд. Але розпорядитися цим добром Гуцаєву не вдалося – підвели неорганізованість, підкреслена статечність окремих виконавців, навіть зневага до підготовки і самої гри.

До слова, у складі делегації, що прибула в українську столицю за дві доби до матчу, було лише вісім футболістів. Решта до місця призначення добиралися своїм ходом з різних куточків Європи. Зрозуміло, що прибули вони у різний час і в різному стані. Немсадзе й Арвеладзе бачили на Хрещатику ще за день до того, як прилетів чартер з Тбілісі. Інші ж ледь встигли на сам поєдинок.  

Не дивно, що усе це не могло не позначитися на діях збірної Грузії. Якщо наші півзахисники Калитвинцев і Гусін у середині поля з перших хвилин намагалися грати швидко, маневрено, без зволікання надсилали м'яч у передню лінію, то їхні візаві – Кецбая, Кінкладзе та Іашвілі – подовгу вовтузилися на місці, більше демонструючи свої технічні навички, ніж дбаючи про розвиток атак.

Багато у чому це й визначило суттєву перевагу синьо-жовтих. До того ж попереду постійно тримали у напрузі оборону кавказців Шевченко і Ребров, а на лівому фланзі цілковито хазяйнували Микитин і Косовський. Саме Микитин і розігнав гольову атаку команди Сабо вже на 53-й секунді поєдинку. М'яч опинився у Шевченка, той пробив, а Ребров кмітливіше за інших зреагував на відскок.

Цей гол став найшвидшим у біографії збірної України. Другий стався незадовго до перерви, коли над «Олімпійським» вибухнула гроза і пішов рясний літній дощ. Гостей застукав зненацька щільний удар Реброва.



Злива не припинилася і в другому таймі, змусивши глядачів верхнього ярусу переміститися під навіс нижнього. На головній арені країни, до слова, повним ходом йшло монтування індивідуальних пластикових сидінь – замість дерев'яних лавок, що були притаманні спортивним спорудам у радянські часи.

У перерві Йожеф Сабо зробив кілька змін у складі. Зокрема, на поле вийшов ще один форвард – Скаченко, при цьому Шевченко став більше діяти з глибини. Скаченко і став автором третього голу, у красивому стрибку ударом головою вразивши ціль після подачі кутового. Згодом відзначився і ще один футболіст, що вийшов на заміну – Ковальов.

Українська команда здобула третю в своїй історії крупну перемогу. А для Сабо цей матч став 20-м біля керма синьо-жовтих і 10-м виграним (за п'яти поразок і нічиїх, м'ячі 32 – 18). Рахунок міг бути і більшим, проте ще кілька гольових нагод наші не використали.

«Задоволений і результатом зустрічі, і діями підопічних, – не приховував старший тренер. – Багато із задуманого вдалося втілити. Хлопці серйозно поставилися до гри. Не так, як місяць тому, коли думали, що обіграти поляків можна, не докладаючи зусиль».

Окрему увагу Йожеф Сабо приділив Шевченку: «Гадаю, Андрій поступово набирає форму. Після критики, що звалилася на нього останнім часом, Шевченко зробив правильні висновки і знову стає тим Шевченком, яким він був минулого року».

А ще Сабо повідомив, що на матчі були присутні розвідники російської збірної. Тому деякі козирі своєї команди він притримав у рукаві. Вони знадобляться 5 вересня, коли у гості до українців завідають підопічні колишнього киянина і партнера Сабо по «Динамо» Анатолія Бишовця…

Матч №44
УКРАЇНА – ГРУЗІЯ 4:0
19.08.1998. Київ. НСК «Олімпійський». 13 500 глядачів. Товариський матч.
Арбітр – Роман Лаюкс (Латвія).
Україна: Шовковський (Воробйов, 46), Лужний (Старостяк, 72), Євтушок (Ковальов, 46), Головко, Ващук, Гусін, Микитин, Калитвинцев (к) (Скаченко, 46), Косовський (Максимюк, 42), Шевченко, Ребров (Коновалов, 78).
Тренер – Йожеф Сабо.
Грузія: Тогонідзе (Гварамадзе, 46), Цкітішвілі, Шекіладзе, Дідава (Силагадзе, 73), Каладзе, Кобіашвілі, Немсадзе (к) (Церетелі, 46), Джамараулі, Кецбая, Кінкладзе, Іашвілі (Деметрадзе, 63).
Тренер – Володимир Гуцаєв.
Голи: 1:0 Ребров (1), 2:0 Ребров (42), 3:0 Скаченко (57), 4:0 Ковальов (75).
Попереджені: Каладзе, Шекіладзе, Кецбая.