Скрижалі. Бундестім отримав по зубах

Для збірної Німеччини матч у Києві з національною командою України став 650-м в історичному реєстрі, для синьо-жовтих – лише 38-м. Різними були вагові категорії суперників і з точки зору наявності титулів: триразовому чемпіону світу, чинному переможцю першості континенту протистояв колектив, який тільки вдруге намагався пробитися на один із значущих футбольних форумів.

Проте в підсумку Давид і Голіаф розійшлися миром (0:0), причому набагато ближчими до перемоги були підопічні Йожефа Сабо, які провели, певно, найкращий на той час матч у своїй біографії. І вперше і за грою, і за рахунком зуміли на рівних змагатися з однією з топових команд планети.

Як і тренерський штаб збірної України, наставник бундестіму Берті Фогтс перед черговим відбірним поєдинком теж мав серйозні кадрові проблеми. Зокрема, через травми не міг задіяти Хесслера, Штрунца, Фройнда, Ройтера і Меллера. У незадовільній формі перебували Леман, Тарнат та Йєреміс.

Натомість оговтався Заммер, відбув дискваліфікацію Кірстен. А якщо врахувати, що вибір виконавців у бундестренера був набагато ширший, ніж у його українського колеги, то й склад збірної Німеччини у Києві не можна назвати неповноцінним. Принаймні, за іменами він мав доволі переконливий і загрозливий вигляд.

  
Утім, Фогтс вирішив не ризикувати й обрав обережний тактичний варіант – з п'ятьма гравцями оборони (Хайнріх, Циге, Колер, Хелмер, Заммер) і лише двома нападниками (Клінсманн і Кірстен). Айльтс зайняв позицію опорного півзахисника, а Баслер і Вош мали конструювати атаки в розрахунку на індивідуальну майстерність форвардів.

«Єдине, що мене турбує, так це втома гравців після напруженого сезону, – зізнався Фогтс журналістам. – Але я впевнений, що нам вдасться витримати іспит і завершити матч з пристойним результатом».

Певною мірою перестрахувався і Сабо, котрий теж відрядив в оборону п'ятьох виконавців (Лужний, Коваль, Головко, Ващук, Дмитрулін). У середині поля розташувалися Максимов і Гусін, у нападі – Ребров і Шевченко. При цьому останній курсував по всьому фронту атаки, нерідко зміщувався ліворуч, шукав вільні зони. Багато маневрував і номінальний правий хавбек Нагорняк, котрий провів, певно, один з найкращих своїх матчів за збірну.

Незважаючи на критичні стріли, що були спрямовані на адресу Сабо з приводу його надмірного захоплення динамівцями, наставник нашої команди і цього разу віддав перевагу гравцям клубного лідера вітчизняного футболу.

Зі старту на поле вийшли дев'ять киян, розбавлених Ковалем і Нагорняком, а коли було зроблено заміни, їхня загальна кількість зросла до 12-ти. Це був новий рекорд клубного представництва у національній команді.

Розпочали гру суперники обережно, з розвідки. Клінсманн і Кірстен при цьому подовгу простоювали попереду, очікуючи довгі передачі від партнерів з глибини поля. Та очікування були марними, м'яч зрідка потрапляв до них. У свою чергу атакуюче тріо українців виглядало більш мобільним та агресивним. Проте перший небезпечний момент виник біля воріт Шовковського.

Дмитрулін порушив правила, збивши Кірстена. Штрафний узявся виконувати Вош і завдав такого підступного удару, що нашому голкіперу з великими труднощами у відчайдушному стрибку вдалося витягувати м'яч із нижнього кута воріт.

Водночас цей момент ніби послужив сигналом для підопічних Сабо, щоб активізувати дії попереду. І вже перед володіннями Кепке закружляла справжня карусель.

  
Спершу Нагорняк з Ребровим удвох розібралися з Хайнріхом, але в завершальну мить не порозумілися. Згодом Нагорняк самотужки упорався з двома опонентами і виклав м'яч під удар Гусіну, що набігав. Але той вдарити не ризикнув, а переадресував снаряд Максимову, і момент було втрачено. Нарешті, Шевченко з Ребровим буквально розпороли оборону німців – підвела неточніть у завершальній фазі атаки.

Перевага збірної України була очевидною. При цьому Максимов і Гусін у середині поля цілковито перегравали своїх візаві. Але німці не були б німцями, коли б за першої-ліпшої нагоди не намагалися огризнутися. Така нагода підвернулася незадовго до перерви, коли після флангової передачі Клінсманна міг забивати Кірстен – під удар, як на амбразуру, кинувся Головко.

І майже відразу підступний постріл Реброва струсонув штангу воріт Кепке. Ребров мав нагоду відзначитися і на початку другого тайму. Отримавши пас від Нагорняка, він поцілив у дев'ятку – голкіпер гостей ледве перевів м'яч на кутовий.

Збірна України володіла ініціативою практично до кінця поєдинку. Німцям лише періодично вдавалося створити щось путнє на підступах до воріт Шовковського, при цьому більшість атак вони конструювали, немов за шаблоном. Баслер без роздумів довгими підкрученими передачами відправляв м'яч на передову в надії, що комусь із форвардів посміхнеться удача.

Але удача не посміхалася. Наші захисники діяли чітко, грамотно і впевнено, так, по суті, жодного разу і не надавши можливості грізним нападникам гостей проявити свої снайперські здібності.



«Не очікував побачити футбол такої високої якості у виконанні української команди, – тільки й залишалося визнати Фогтсу. – Протягом матчу ми кілька разів могли пропустити, але виручив воротар. Утім, нічия – не найгірший для нас результат».

«Нам відверто пощастило», – зі свого боку зазначив славнозвісний Юрген Клінсман. А голкіпер бундестіма і марсельського «Олімпіка» Андреас Кепке і зовсім був відвертим: «Ми боляче отримали по зубах, ледве п'ятами накивали».

Йожеф Сабо почувався іменинником: «Ми провели один з найкращих своїх матчів, хоча перед грою зіткнулися з низкою проблем. Дуже непросто обирати тактику на такі поєдинки. Коли б ми цілковито відкотилися в оборону, гол у наші ворота став би справою часу. Тому зробили ставку на активні дії попереду. Звичайно, ризикували, але ризик себе виправдав. За більш сприятливих обставин могли б і виграти».

Матч №38
УКРАЇНА – НІМЕЧЧИНА – 0:0
07.06.1997. Київ. НСК «Олімпійський». 22 градуси. 61 735 глядачів. Відбірний матч ЧС-1998.
Арбітр – Л.Вагнер (Угорщина).
Україна: Шовковський, Лужний, Коваль, Головко, Ващук, Дмитрулін, Максимов (к) (Шкапенко, 72), Нагорняк (Беженар, 89), Гусін, Шевченко, Ребров (Михайленко, 82).
Тренер – Й.Сабо.
Німеччина: Кепке, Хайнріх, Циге, Колер, Хелмер, Заммер, Айльтс, Баслер, Клінсман (к), Вош (Шолль, 68), Кірстен (Бірхофф, 88).
Тренер – Б.Фогтс.

Використані фото Миколи БОЧКА.