Скрижалі. Навіть кризовий бундестім залишився бундестімом

…Після успішного, переможного для збірної Німеччини Євро-1996, бундестім переживав не найкращі часи. Розпочалося все із з'ясування стосунків між представниками мюнхенської «Баварії» та дортмундської «Боруссії» з приводу того, чий внесок у тріумф був більшим.

Сигналом до конфронтації стало войовниче звинувачення баварця Шолля на адресу свого рурського колеги Меллера – мовляв, той не надто викладався на стадіонах Англії, а віддуватися довелося іншим. У свою чергу Заммер катком пройшовся по Баслеру, знівелювавши його роль у перемозі.

Слово до слова, і конфлікт переріс у справжнісіньку вербальну війну.

Не втримався навіть тодішній наставник «Боруссії» Оттмар Хітцфельд. «Під час чемпіонату Європи саме ми, а не «Баварія», жертвували собою, аби Німеччина стала переможницею», – безапеляційно заявив він журналістам, ще не відаючи, що невдовзі отримає запрошення продовжити тренерську кар'єру в Мюнхені.

Не все було гаразд і в самій «Боруссії», де не могли ужитися Меллер і Заммер, кожен з яких претендував на роль лідера клубу і збірної. Вони так зненавиділи один одного, що навіть перестали розмовляти. А тим часом гострий на язик Шолль почав пиячити, втратив форму.

До всього на багатьох посипалися травми. На лікарняному один за одним опинилися Заммер, Хесслер, Баслер, Хелмер, Штрунц, Циге. Наставнику бундестіма Берті Фогтсу було від чого засмучуватися.

Він перепробував низку новачків, але тільки Хайнріх та Вош відповідали вимогам збірної. Звідси й невдачі на старті нового відбірного циклу – лише нічиї з Північною Ірландією (1:1) і Португалією (0:0). Та й мінімальна перемога над албанцями (3:2) залишила чимало запитань. Німцям навіть довелося відіграватися, а два свої голи 31-річний Ульф Кірстен з «Байера» забив у заключні десять хвилин.

Однак 30 квітня в поєдинку з українцями через перебір карток право участі він втратив. Інший провідний форвард, капітан команди Юрген Клінсман, взагалі не міг забити протягом останніх п'яти матчів.

Водночас домашню зустріч із синьо-жовтими Фогтс назвав ключовою для своєї команди. Ще б пак, бундестім – триразовий чемпіон світу і беззаперечний фаворит 9-ої відбірної групи – перед нею поступався команді Сабо не тільки за набраними, а й за втраченими очками.

«Ми сьогодні не настільки слабкі, щоб не зуміти виграти навіть у чемпіонів континенту, – зі свого боку оптимістично оцінював перспективи своїх підопічних у матчі в Бремені головний тренер української збірної. – Головне – максимально відповідально поставитися до гри. Важливий також психологічний фактор: ми втратили три очки, а німці – вже чотири. Отже, нехай вони й сушать голову над тим, як нас здолати».

Самому Йожефу Сабо довелося добряче помізкувати над складом. Нездоровими виявилися Кардаш і Попов, у відверто поганій формі перебував Гусейнов, від послуг котрого тенерський штаб, схоже, вирішив остаточно відмовитися. Нарешті, на одному з останніх перед вильотом до Бремена тренувань пошкодження зазнав Старостяк. Натомість після півторарічної перерви до збірної повернувся Нагорняк.

Загалом на збір до Конча-Заспи Сабо викликав 23-х виконавців, двоє з них були легіонерами – Суслов та Скрипник. Дванадцять гравців представляли київське «Динамо», зокрема й Максимов. На початку року він намагався влаштуватися за кордоном, вилітав на оглядини до Австрії, та не склалося. Потім довго набирав форму, опинився поза динамівською основою. І лише тепер після консультації з Лобановським Сабо вирішив повернути досвідченого майстра.

Єдиним новачком у збірній став львів'янин Беньо, за яким за рекомендацією наставника «Карпат» Мирона Маркевича Сабо особисто тричі спостерігав у матчах чемпіонату країни. Мав шанс приміряти синьо-жовту футболку і один з найкращих бомбардирів першості Угорщини Ніченко, однак керманич «Ференцвароша» Василь Рац запевнив тренерський штаб, що його підопічний поки не готовий до такого випробування.

Як би там було, а збірна Німеччини навіть у кризовому стані залишалася збірною Німеччини – з суперником такого калібру нашій команді належало зустрітися лише вдруге (першою була Італія). А тут ще й  Фогтс відверто здивував, навіть за відсутності Кірстена випустивши на поле відразу трьох нападників – компанію Клінсману склали Бірхофф та Бобич.

Щоправда, Бобич протримався в грі недовго. На 16-й хвилині в зіткненні з Максимовим він серйозно пошкодив голову і терміново швидкою допомогою був відправлений до госпіталю. Це, втім, жодним чином не позначилося на атакувальній міці господарів, хоча й замінив постраждалого форварда номінальний опорний півзахисник Новотни з «Байєра».

Новотни разом з Кмечем з «Гамбурга» та Йеремісом з клубу «Мюнхен-1860» був одним з трьох новачків, котрих Фогтс запросив до бундестіму перед поєдинком з українцями. І зі своєю ролю у Бремені впорався на відмінно. З його появою розв'язалися руки в інших гравців середини поля збірної Німеччини. Та й крайні захисники Хайнріх і Циге стали активніше використовувати фланги.

Отже, тиск німців на ворота Шовковського не тільки не послабшав, а ще більше посилився. Наша оборона діяла, ледь переводячи подих. Але, за винятком Лужного, – на диво уважно, надійно, не припускаючись явних помилок. А Беженар до того ж вразив своєю розважливістю, а коли вимагалося – рішучістю.

Відтак за явної візуальної переваги господарі тривалий час не могли створити у володіннях Шовковського нічого путнього. Ба більше, синьо-жовті нерідко перекушували їх у центральній зоні, де вирізнявся Максимов, котрий грав жорстко, агресивно, затято. А Шевченко взагалі мав два моменти, щоб відкрити рахунок. Спершу не скористався зручною передачею Калитвинцева, в згодом не втік від Хелмера.



По перерві багато що змінилося. Ліберо Хелмер залишив свою зону і пішов уперед. Колер узяв у щільні лещата Шевченка. А високий і потужний Новотни раз-пораз виникав у нашому штрафному майданчику при стандартах. Саме він після чергового з них і скинув м'яч головою під удар Бірхоффу.

Другий гол визрів завдяки комбінаційній атаці німців, головну роль у якій зіграв Баслер. Він тричі перепасувався в короткі стінки з Циге, Вошем і Клінсманом, просунувся вперед, а потім виграв силовий забіг у Лужного. Суперники бігли плече в плече, штовхалися, чіпляли один одного. У підсумку наш зовсім не тендітний захисник як підкошений завалився на газон, а Баслер без труднощів упритул розстріляв Шовковського (2:0).

«Ми провели не найкращий свій матч, – разом з тим визнав Берті Фогтс. – У першому таймі майже нічого не виходило через шалений спротив українців. Але в другому додали обертів. Підсумком, звичайно, задоволений. Та полегшено зітхнути можна буде лише після поєдинків у відповідь з Україною і Португалією».

Матч №36
НІМЕЧЧИНА – УКРАЇНА – 2:0
30.04.1997. Бремен. «Везерштадіон». 33 242 глядачі. Відбірний матч ЧС-1998.
Арбітр – А.Фріск (Швеція).
Німеччина: Кепке, Хайнріх, Циге, Колер, Хелмер, Айльтс, Бірхофф, Баслер, Клінсман (к), Вош (Тарнат, 84), Бобич (Новотни, 16).
Тренер – Б.Фогтс.
Україна: Шовковський, Лужний, Беженар, Головко, Скрипник (Орбу, 70), Нагорняк (Ващук, 70), Максимов, Калитвинцев (к) (Михайленко, 76), Косовський, Шевченко, Ребров.
Тренер – Й.Сабо.
Голи: 1:0 Бірхофф (62), 2:0 Баслер (72).
Попереджені: Новотни – Ващук, Орбу.