Скрижалі. Дубль Шевченка у відповідь на дубль Петросяна

…Збірна Вірменії стала суперницею синьо-жовтих у третьому поспіль відбірному циклі. І втретє – з новим головним тренером. На цей раз – 44-річним Варужаном Сукіасяном, котрий змінив на посаді Сурена Барсегяна.

У двох попередніх кваліфікаціях кавказці незмінно ставили українцям підніжки. І хоча ті не мали фатальних наслідків, поважати суперники змусили. Принаймні, ставитися не як до прохідного опонента, а як до команди, здатної на сюрприз.

«Матч у Єревані буде для нас певною мірою ключовим, – розмірковував уголос незадовго до візиту збірної України до вірменської столиці Леонід Буряк. – Від його підсумку багато що залежатиме у турнірній долі колективу. Ми пам'ятаємо про минулі помилки, тому готуємося до нової зустрічі з усією відповідальністю».

У стартовий день відбору Буряк побував в Осло, де горці зуміли відстояти нічию (0:0) у поєдинку з норвежцями. «Вірмени стали на щабель сильнішими, у них помітно покращилася організація командних дій, підвищилася ігрова дисципліна», – ділився побаченим один з помічників Валерія Лобановського після повернення додому.

  
«Настав час добитися чогось більш серйозного, ніж просто періодично відбирати очки у фаворитів, – погодився 33-річний капітан суперників Єрванд Сукіасян, до слова – молодший брат головного тренера. – Наша група доволі рівна, то чому б і нам не зазіхнути, скажімо, на друге місце».

Однак Варужан Сукіасян був не такий оптимістичний: «У Норвегії, Польщі, України потенціал, безумовно, вищий. Ми можемо розраховувати на удачу у матчах з ними хіба що завдяки підвищеній самовіддачі і працездатності. А з цим у моїх хлопців не завжди порядок. Так що обійдемося без ілюзій. Нас влаштує і нічия».

Між тим у поєдинку, що відбувся 7 жовтня, наприкінці першого тайму господарі вели у рахунку з перевагою у два голи. Обидва у виконанні Артура Петросяна вийшли надивовижу…

Петросян разом із Сукіасяном був одним з лідерів і ветеранів вірменської збірної. До кола досвідчених також належали воротар Березовський, захисники Овсепян і Варданян, нападник Шахгельдян. Не вистачало, мабуть, тільки дискваліфікованого Саркісяна з московського «Локомотиву». Хоча в цілому команда господарів переживала зміну поколінь, і молодь, що вийшла на поле Республіканського стадіону, виглядала бойовито і задерикувато.

Республіканський – це колишній єреванський стадіон «Динамо». А що ж славетний «Раздан»? З'ясувалося, що ця арена довго не ремонтувалася, занепала і не була сертифікована для проведення міжнародних матчів. Простіше, дешевше і швидше виявилося привести до ладу менш містке «Динамо». Його відкриттю під новою назвою після реконструкції і був присвячений матч з Україною.

7 жовтня 2000 р. Єреван. Відкриття Республіканського стадіону. Публіка в очікуванні виходу збірних Вірменії та України 

Для підготовки до поєдинку з кавказцями тренерський штаб нашої команди викликав 20 футболістів – усі обличчя були знайомі. Незважаючи на докори на адресу гравців середини поля у попередній зустрічі з Польщею, знову було відмовлено у запрошенні креативним Кандаурову і Цихмейструку, котрий на той час перейшов до софійського «Левськи».

«Не думаю, що вони здатні посилити гру збірної, – пояснив Буряк перед вильотом до Єревану. – Кандауров, втративши з появою нового тренера місце в основі «Бенфіки», далекий від оптимальної  форми. Цихмейструк теж поки не часто грає за свій новий клуб».

Разом з тим Буряк визнав: «Нас хвилює, як зіграє півзахист, наскільки він буде конструктивний і мобільний. Тому навіть за наявності форвардів високого класу у нас часом шкутильгає організація гри».

І додав, що до столиці Вірменії за станом здоров’я з командою не полетить Валерій Лобановський. Але після повернення додому він відразу ж приєднається до колективу.

  
У порівнянні з поєдинком з поляками, у стартовому складі синьо-жовтих відбулося кілька змін. Зокрема, позиції на флангах оборони зайняли Лужний і Несмачний, натомість Дмитруліна було переведено у середню лінію. Це дозволило Гусіну більше зосереджуватися на диригентських функціях.

На вістря атаки був висунутий Воробей, а Шевченку і Реброву ставилося в обов'язки при втраті м'яча відходити глибше назад. Нарешті, місце у воротах, залікувавши травму, зайняв Шовковський.

У цілому схема спрацювала, якщо не враховувати, що цілковито розчинився на полі Воробей. Хоча при цьому мав момент, але з вигідної позиції пробив прямо у руки Березовському. І що Шевченко часом сідав настільки низько, що, здавалося, йому зовсім не до атакувальних дій. Утім, по ходу зустрічі було внесено корективи, і поступово усе стало на місця.

  
Але спочатку довелося добряче попереживати. Господарі із стартовим свистком арбітра кинулися вперед і доволі довго докучали Шовковському. Реальних гольових моментів ніби-то й не виникало, однак напруга відчувалася. І коли, здавалося, наші намацали свою гру, виблиснув Петросян.

Спершу, отримавши м'яч на хід, він прокинув його повз Головка і дивовижним за красою ударом примусив Шовковського капітулювати. Трохи згодом усе той таки Петросян після прострілу Шахгельдяна ледве не подвоїв рахунок – цього разу наш голкіпер відбив снаряд на кутовий. Але Петросян не заспокоївся і вже перед перервою легко обійшов Ващука і перекинув м'яч через Шовковського.

Однак на відпочинок команди пішли і з українським голом. Шевченко майстерно ударом зі штрафного обвів стінку і дезорієнтував Березовського. Відзначився Шевченко і у другому таймі, коли відгукнувся на довгу передачу Воробея через голови вірменських захисників.

Цей гол форварда «Мілана» став для нашої збірної переможним (3:2), бо незадовго до цього смачним ударом з лівої ноги відзначився й Гусін. Вірмени спробувати відновити паритет, але збилися на сумбур. А синьо-жовті доволі упевнено довели гру до логічного завершення.



«Ми передбачали, що гра буде важкою, однак не думали, що такою драматичною, – прокоментував підсумок поєдинку Леонід Буряк. – Відіграти фору у два м'ячі було, зрозуміло, нелегко, проте хлопці гідно вийшли зі складної ситуації. Ключовим став гол Шевченка наприкінці першого тайму».

До речі, збірна України вперше здобула перемогу, поступаючись супернику двома голами. А взагалі ця перемога стала для нашої команди шостою вольовою…

Матч №62
ВІРМЕНІЯ – УКРАЇНА       2:3
07.10.2000. Єреван. Республіканський стадіон. 14 000 глядачів. Відбірний матч ЧС-2002.
Арбітр – Йорн Вест Ларсен (Данія).
Вірменія: Березовський, Сукіасян (к), Ходжоян (Арм.Карамян, 63), Овсепян, Варданян, Хачатрян, Арт.Петросян, Восканян, Дохоян, Шахгельдян (Акопян, 77), Мовсесьян (Арт.Карамян, 63).
Тренер – Варужан Сукіасян.
Україна: Шовковський, Лужний (к), Несмачний, Головко, Ващук, Дмитрулін, Шевченко, Гусін, Воробей (Михайленко, 67), Тимощук (Яшкін, 46), Ребров.
Тренер – Валерій Лобановський.
Голи: 1:0 Петросян (17), 2:0 Петросян (44), 2:1 Шевченко (45), 2:2 Гусін (55), 2:3 Шевченко (59).
Попереджені: Варданян, Хачатрян – Лужний.