Скрижалі. Із Америки – з двома перемогами

У другій половині жовтня 1993 року збірній України вдалося виїхати до США, де команда Олега Базилевича провела три товариські матчі – два з господарями та один зі збірною Мексики.

Про майбутнє турне за океан віце-президент ФФУ Євген Котельников повідомив ще в середині серпня. Однак часу на підготовку до нього не знайшлося. У розпалі була внутрішня першість, а на «Дніпро» до того ж чекав виїзний поєдинок проти «Айнтрахта» із Франкфурта у Кубку УЄФА.

Базилевичу, який у попередніх матчах робив ставку саме на дніпрян, довелося перекроювати склад.

«Певною мірою це навіть добре, – Олег Петрович залишався оптимістом. – Проведемо поглиблену селекцію, розширимо коло кандидатів, перевіримо їх у бойових умовах». А на роль помічника запросив Михайла Фоменка, який очолював київське «Динамо».

«Динамо» цього разу стало базовим клубом збірної, делегувавши до неї сімох виконавців. У тому числі Реброва з «Шахтаря» та Призетко з «Металіста», які лише недавно приміряли біло-сині футболки.

«Чорноморець» підсобив головній команді чотирма посланцями, «Шахтар» та тернопільська «Нива» – двома, «Прикарпаття» – одним. Ще один представляв «Борисфен», що розправляв крила. Проте це був сам Геннадій Литовченко, котрий повернувся до рідних пенатів після виступів за грецький «Олімпіакос».

Загалом вдруге відкривати Америку (вперше це сталося наприкінці червня 1992-го) вирушили 17 футболістів.

І знову – жодного легіонеру, якими влітку встигли стати ще й Гецко, Гусєв, Кандауров, Погодін та Мущинка. Базилевич навіть розсердився, коли його вкотре запитали, чому так: «Та тому що досвідчені майстри нам знадобляться, коли настане час офіційних матчів. Перевіряти ступінь їхньої готовності на даному етапі недоцільно».

13 жовтня відбулися поєдинки чергового туру у вищій лізі, 15-го синьо-жовті взяли курс за океан, а вже наступного дня у 100-тисячному Хай-Пойнті (Північна Кароліна) зустрілися з командою Бори Милутиновича.

Збірна США продовжувала підготовку до домашнього чемпіонату світу, до якого залишалося менше року, і, як і раніше, не пропускала жодної можливості для проведення спарингів.

Однак національній команді України, що вийшла на поле прямо з коліс, і у складі якої зі старту з'явилися відразу п'ять дебютантів, поступилася (1:2). Обидва голи у нас під завісу першого тайму забив Леоненко, обидва – з вивірених передач Литовченка.

А відкрили рахунок на 26-й хвилині господарі. Місцевий арбітр Хелдер Діас побачив порушення правил з боку Кутєпова під час введення ним м'яча в гру і призначив небезпечний вільний удар з меж карного майданчика. Американці його розіграли, і півзахисник леверкузенського «Байєра» Дулі стандарт реалізував.

Синьо-жовті після пропущеного гола стали діяти більш рішуче, виділялися Леоненко та Литовченко, на флангах – Жабченко та Шкапенко, а в обороні чіпкістю та наполегливістю – Леженцев та Хомін. І зрештою довели зустріч до переможного кінця. Базилевич був задоволений.

«Ми здолали сильного, амбітного суперника, перш за все, інтелектуально, – говорив він журналістам. – Хлопці зрозуміли, що від них потрібно, і виконали рекомендації тренерського штабу. І хоч наше турне більшою мірою носить методичний характер, результат не може не тішити».

Результат наступного спарингу, що відбувся через чотири дні в мільйоном Сан-Дієго, що всього за 10 кілометрів від кордону з Мексикою, був не таким обнадійливим (1:2). Та й гра з мексиканцями на півдні Каліфорнії, куди довелося діставатися зі східного узбережжя, пройшла під диктування супротивника.

Протягом усього матчу фіналісти останнього на той момент Кубку Америки мали помітну перевагу над молодою українською командою, у їхньому складі на поле вийшли сім медалістів континентальної першості. І ще у першому таймі мексиканці забили у ворота Кутєпова два м'ячі. Наші відповіли одним.

Співавтором голу став Литовченко. Його подача з кутового була сильною і гострою, а чинний на той час бомбардир мексиканців (15 м'ячів у 26 матчах) Альвес Саге, намагаючись вибити м'яч за лінію, головою зрізав його у ближній кут. На форварда у протоколі й записали самостріл.



А про те, яка атмосфера панувала на стадіоні «Джек Мерфі» в Сан-Дієго, що зібрав на трибунах понад 50 тисяч глядачів, свідчило визнання Базилевича: йому доводилося мало не кричати, щоб його почув Фоменко, що знаходився поряд.

При цьому синьо-жовті цілком могли претендувати і на більш прийнятний результат зустрічі, реалізуй свої моменти Гусейнов, Леоненко та Шкапенко. А на останній хвилині, коли голкіпер мексиканців Кампос уже був відіграний, практично в порожні ворота не влучив Ребров.

Подихавши повітрям Тихого океану, підопічні Базилевича незабаром знову вирушили на узбережжя Атлантичного, де 23 жовтня у містечку Бетлхем (штат Пенсільванія) ще раз помірялися силами з командою США. Звичайно, втомилися, намоталися в дорозі, зате притерлися один до одного, повірили у власні сили.

Грати довелося на полі, призначеному для американського футболу – кочуватому, поцяткованому шрамами. Гравці потім зізнавалися, що м'яч їх не слухався, передачі виходили кострубатими, а удари – неточними. Господарі до того ж були заведені до краю.

Після поразки тижневої давнини місцева преса накинулася на команду Милутиновича із нищівною критикою. Як же так, не впоралися з маловідомою українською збірною. Адже готуються вже не перший рік, та й до мундіалю залишилося всього нічого. Бора пообіцяв виправитись. І виставив проти гостей сім нових порівняно з поєдинком у Хай-Пойнті виконавців. Хотів взяти втомленого супротивника свіжістю.

Не вийшло, хоча в прагненні, часом шаленому та агресивному, досягти успіху господарям відмовити було важко. Але синьо-жовті витримали і це випробування. А на 36-й хвилині донеччанин Попов (на фото) забив дивовижний гол, який вирішив долю матчу. Перехопивши м'яч біля центрального кола, він рушив уперед – втік від одного суперника, від другого, прискорився, залишив позаду третього і завдав разючого удару.



Попов міг відзначитись ще раз. І знову дуже оригінально. Помітивши в одному з епізодів, що американський страж воріт залишив свої володіння і вийшов далеко вперед, гірник пласованим ударом спробував закинути м'яч йому за комір. Здавалося, бути голу. Але в останній момент у відчайдушному кидку Фрідель кінчиками пальців перевів снаряд на кутовий.

Таким чином, команді Бори Милутиновича і з третьої спроби не вдалося здобути перемогу над збірною України.

США – УКРАЇНА – 1:2
16.10.1993. Хай-Пойнт (Північна Кароліна). Стадіон «Саймон Стедіум». 32600 глядачів. Товариський матч.
Арбітр – Х. Діас (США).
Україна: Кутєпов (к) (Шутков, 85), Хомін, Василитчук, Леженцев, Попов, Сак, Шкапенко, Жабченко (Прудіус, 80), Литовченко (Букель, 46), Гусейнов (Ребров, 46), Леоненко.
Тренер – О.Базилевич.
Голи: 1:0 Дулі (26), 1:1 Леоненко (41), 1:2 Леоненко (43).

МЕКСИКА – УКРАЇНА – 2:1
20.10.1993. Сан-Дієго (Каліфорнія). Стадіон Джек Мерфі. 53892 глядачі. Товариський матч.
Арбітр – Б.Холл (США).
Україна: Кутепов (к), Хомін, Василитчук, Леженцев, Попов, Сак (Топчієв, 73), Шкапенко, Жабченко (Прудіус, 46), Литовченко (Букель, 70), Гусейнов (Ребров, 46), Леоненко.
Тренер – О.Базилевич.
Голи: 1:0 Сальвадор (14), 1:1 Саге (34, автогол), 2:1 Галіндо (36).

США – УКРАЇНА – 0:1
23.10.1993. Бетлхем (Пенсільванія). Стадіон «Гудмен». 8000 глядачів. Товариський матч.
Арбітр – Д.Д'Акіла (США).
Україна: Кутепов (к), Хомін, Леженцев (Букель, 46), Попов, Сак, Шкапенко, Литовченко (Василитчук, 85), Топчієв, Прудіус (Жабченко, 46), Ребров (Призетка, 46), Леоненко.
Тренер – О.Базилевич.
Гол: 0:1 Попов (36).

Загалом у 1993 році: 6 матчів (3 перемоги, 1 нічия, 2 поразки, м'ячі – 8:8).
Найбільшу кількість матчів (6) провів Сергій Попов (Шахтар).
Найкращий бомбардир (3 голи) – Віктор Леоненко («Динамо»).