ТелеКлуб. ЄВРО без дірок!

З якої причини у голкіпера легко кидати каміння, знають усі. Від голу відділяє лише він, а тому за лупу береться кожен, кому не ліньки. Та пересічних уболівальників, для яких кожний воротар – це потенційна «дірка», я легко пробачаю. Інша справа, коли за грубі гроші в телеящику починають патякати «знавці».

У знущально-аналітичних шоу на кшталт «Великого футболу» колективна «думка» злітає легко. Навіщо воротареві кидатися?.. Її продовження – у заголовку першого блоку.

…ЗРОБИ ДВА КРОКИ І ВІДБИВАЙ!

Ліричний відступ. Відлунням турніру стали номінації його подій. В «Найкращий гол ЄВРО» потрапив шикарний постріл Ярмоленка в Амстердамі. Стекеленбург з пристойним зростом (197 см) нічого вдіяти не зміг. За технологією відомого запивали «ВФ», алгоритм дій Мартена мав бути таким: якби залишився на лінії воріт – зняв би, як горщик з полиці… Ця порада набила оскомину, тож без коментарів.

До речі, гра Нідерланди – Україна зайняла гідне місце в десятці номінації «Найкращий матч». Не в останню чергу – через подвиги, які здійснив у рамці наш Бущан. Проте роздуми про динамівського стража воріт я перенесу у другий блок.

Бо в спробах аналізувати точиться ще одна дискусія: як впливає на гру воротарів антропометрія? Розриваючи хронологію, беру за приклад півфінал Данія – Англія. Куди сухим воротарем дістався британець Пікфорд. Для аналітиків, про яких Джордан гадки не має, він став ще тим подразником! Знущально малий зростом (185 см) для нинішніх уявлень про амплуа, до того ж готовий «підпалити хату» у грі ногами в силу вибухового характеру.

Не маю наміру надмірно захищати уродженця Вашингтона (не столиці США, а містечка у графстві на півночі Англії), але доведено сучасним літописом «трьох левів»: воротар «Евертона» збірну жодного разу у кар’єрі ще не підвів! Я розумію, як важко йому було подолати ридання у фіналі. Впорався, бо вже не «діти», які у його команді підходили до точки після матчу. А сам Джордан діяв відчайдушно. І навіть у змаганнях в серії пенальті з королем ЄВРО Доннаруммою у цього рудого еnergizerа рахунок відбитих м’ячів 2:2. Хоча ліквідовані ним спроби записних пенальтистів з «Торіно» і «Челсі», як на мою думку, були підступніші.

Збентежило ось що. Під час прямого репортажу знавці «ВФ» майже жалкували, що м’яч не відскочив від голови кіпера збірної Англії до сітки… Після того, як Пікфорд перевів хитрий удар Жоржиньо у стійку, а потім забрав до рук. Чим голова забита у так званих експертів, зайвий раз не питаю.

На десерт – обговорення дій Пікфорда під час першого пропущеного гола на турнірі. Данець Дамсгор запустив зі стандарту справжню «брилу з неба». Закиди ж воротареві за вибір місця знущанням вважаю не лише я. Контора пустомель намагалася визнати цей гол ляпом Джордана, але цілий натовп технічних експертів УЄФА увічнив його в десятці найкращих голів ЄВРО. Отож, дикунська порада «зроби два кроки і відбий» є справжнісіньким невіглаством.

ВОРОТАР ДЛЯ ТОП-ЗБІРНОЇ

Не підвів моїх сподівань і ще один «карлик» – багаторічний №1 для збірної Швейцарії і менхенгладбахської «Боруссії». Янну Зоммеру з його зростом (лише 183 см) довелося б дивитися в очі двометровим Бущану чи Куртуа, задравши голову. Проте це не завадило йому прийняти виклик капітана збірної Франції Льоріса в бойовищі під запитанням «хто тут топ?» у незабутньому матчі 1/8 фіналу. Уго теж прийняв і навіть парирував пенальті з гри, яке мало витягнути балуваного «триколірного» бегемота з болота.

Та останнє слово залишилося за Зоммером. Льоріс у серії пенальті не врятував, а Янн спіймав на гачок Мбаппе, так само, як той «зірку». Проте далі кіперу команди Петковича вже так не щастило у чвертьфіналі з іспанською збірною.

В її воротах на турнірі для мене залишився непрочитаним Унай Симон. Чому йому віддав перевагу Луїс Енріке перед де Хеа? Такий був вибір наставника. Його не змінив навіть головний конфуз змагань – запаморочливий гол… у власні ворота, який організатори не могли довго поділити між воротарем і асистентом Педрі. Останнього хоча б визнали найкращим молодим гравцем ЄВРО.

Та у чвертьфіналі розвернувся у позитивному сенсі і воротар Фурії Рохи. Хоч і пропустив з єдиної атаки швейцарців, але кисень їм перекрив у серії пенальті надійно. Коментатори казали, що вивчав гарно, куди саме вони битимуть. Чи здатен? Повірити мені не дає не лише отой автогол з подачі Педрі з центра поля.

Останній матч Іспанії на ЄВРО з майбутніми чемпіонами ясності не додав. Дивився на Унай Симона і мученицькі думав: у нього зовсім нема нервів чи клепки у голові не вистачає? М’яч вдаряється в стійку воріт (нехай із зовнішнього боку), а він вже біжить за лицьову за іншим, щоб ввести у поле… А номер з реакцією на гольовий удар К’єзи в стилі рухів Піноккіо? Зробив м’ячу ручкою, бо удар все одно ж невідпорний. Та потім я здогадався: береже себе на серію пенальті!

Розпочав її Унай Симон феєрично – засмутив першого ж Бернандеськи. Та далі усе склалося за сценарієм Доннарумми і його партнерів. Можна по-різному ставитися до визнання воротаря чемпіонів ЄВРО-2020 найкращим гравцем турніру. Поки його колеги проходили через м’ясорубку групової стадії, Джанлуїджі відпочивав у рамці своїх воріт без роботи. Це всі помітили і без Вацка. Такий рівень команди, яку побудував і налаштував Манчіні.

Грати ж з такими асами захисту, як К’єлліні та Бонуччі – суцільне задоволення. І мова не лише у віковій різниці, яка могла б окреслитися знайомим усім нам: слухай батька і нічого не вигадуй! Та ба, капітан К’єлліні заявив, що вже не бачить різниці між нинішнім Джіджі та іншим – воротарем-легендою Буффоном. Чи не зарано? Джорджо видніше.

Через ранній тріумф одного воротаря я залишив для себе відкритим запитання: чи міг би Бущан не загубитися у справжній топ-команді? За кількістю сейвів на ЄВРО моя відповідь – так! Бо топова збірна за статусом припускається мізерної кількості невимушених помилок або взагалі не знає, що вони існують в природі.

На європейських оглядинах найбільшого лиха Георгій зазнав від прямих ударів головою. Не воротареві важко пояснити їх зрадливу природу для відсічі. Почалося ще з Дюмфріса. Про чвертьфінал з Англією і говорити зайве. Після перерви трапився розстріл в чистому полі. Наша оборона нагадала порівняння замполіта військ ПВО з волоссям. Де саме воно росте, але не захищає, цензурні рамки розповісти не дозволяють…

По-справжньому трохи турбував переможний гол збірної Австрії, на який Жора не зреагував. Але ж удар Баумгартнеру вдався кинджальний і знову головою. З близької відстані бахнув неначе зі старовинного мушкета на штативі.

СПОГАДИ З ДАТОЮ І БЕЗ

А загалом коментаторам і аналітикам вже слід позбавлятися старих штампів і давніх уявлень. У півфіналі Данія – Англія улюблений багатьма Шмейхель творив дива. Зокрема потягнув шалений удар головою Магуайра, коли Англія пішла на рішучий штурм. Не порівнюю матчі за статусом, але у контрольній грі Україна – Північна Ірландія напередодні ЄВРО Бущан витягнув не менш майстерний удар головою з повітря.

Тоді вітчизняні експерти казали, що Георгій остаточно запевнив наставника Шевченка, хто у збірній перший номер. Коментатори теж багато говорять. Зокрема, коли ще Шмейхель не встиг парирувати пенальті від капітана «трьох левів» у додатковий час, а Кейн добити у сітку, вони вже планували серію пенальті, сміливо припускаючи: «Пікфорд Шмейхелю не суперник…» Сподіваюсь, у своїх роздумах я довів, що не факт. Проблема могла виникнути інша. Але той же Гаррі Кейн майстерно переграв у серії одинадцятиметрових фінального матчу самого Доннарумму…

Ще один ліричний виступ. Нещодавно на «ФутКлубі» вийшло інтерв’ю зі знаним українським воротарем Валерієм Городовим. Він виказав чимало слушних думок про свою футбольну професію. Наприкінці вісімдесятих я сам розпитував його про її тонкощі – коли після низки переломів пальців і кисті у юнацькому футболі остаточно перекваліфікувався в журналіста. Говорили ми без «перекладу». Тоді діючий воротар «Дніпра» теж казав, що сто раз може у тебе вийти, а на 101-й трапитися помилка, яку виправити нікому.

А ще Городов згадав урок свого першого тренера: «Він окреслив в уяві квадрат у воротах навколо мене до поперечини, і сказав: помри, але сюди пропускати права не маєш! І переміщуйся з цією геометрією, не випускаючи контролю за грою не на мить…»

Нині події на футбольному полі змінюються з калейдоскопічною швидкістю. І воротар в умовному «квадраті» має встигати відповідати на усі загрози. Навіть на ті, які ще не трапилися, додаю напівжартома.

Наші коментатори часто зловживають осудом – «пропустив у ближній кут…» Шмейхель у матчі групи Бельгія – Данія не встиг зреагувати на удар де Брейне. Захист данців не зміг вчасно перебудуватися, а Кевін, що набігав без опору опікуна, смальнув низом від широкої душі. І знову гол увійшов не до списку пропущених через помилку кіпера, а до десятки найкращих на ЄВРО.

…На носі вже нове побачення з улюбленою грою. Стартує турнір УПЛ, до якого готується й чинний її чемпіон. Не за горами і єврокубки. Мірча Луческу ретельно перевіряє різні сполучення гравців, до яких нещодавно доєдналися учасники європейських баталій.

Ще без них команда проводила контрольний матч з «Серветтом», який дивився уважно. В дебюті захисники «Динамо» надали можливість вгатити у ближній кут без опору Імері. Він, звичайно, не де Брейне, але прикластися теж зміг. Чат динамівського клубного YouTube-каналу вибухнув невдоволенням: Денис Бойко пропустив у ближній… Як не сумно, коментатор теж не вдався до пояснень.

Наступним суперником динамівців була «Ніцца». Бойко діяв на своєму рубежі впевнено, а після перерви його замінив Бущан. З двох пропущених Георгієм голів перший був, можливо, й не обов’язковим. Проте слід мати мінімальне розуміння. Збірники повернулися з короткочасної відпустки і лише готуються, щоб подарувати нам свято футболу знову.