Фоменко: «Собираем данные по Милевскому и Воронину»

– Михайле Івановичу, після жеребкування більшість перебувала в справжньому траурі.
– Що ж поробиш… Єдине, можу сказати банальність: «У плей-оф чемпіонату світу слабкі суперники не трапляються»…

– «Слабкі-то не трапляються», проте чому нам випав найсильніший?! Невже правильні слова мого колеги, мовляв, «нашій збірній не щастить від народження».
– Я, на жаль, у сфері містики не дуже сильний, тому не можу вам відповісти. Ні на те, чому доля вивела нас на галлів, ні з того приводу, чи справді нам не «щастить од народження»… Є так, як є.

– Знаєте, тут уже низка теорій із цього приводу є, деякі з них – цілком собі конспірологічні: один російський сайт висловив думку, що Україну зумисне «вбили», що це – третя ланка в наших конфліктах із Європою – першими двома були «Металіст» і Лозанна, другою – тимчасова заборона мати глядачів на домашніх іграх збірної.
– Навіть не знаю, про що є далі сенс розмовляти… Ви уявляєте, в яке становище мене ставите? По-перше, що я спроможний знати з цього приводу? По-друге, навіть якби знав, гадаєте, я би поділився з вами? Уявляєте, в наскільки некомфортне становище ставите ви мене, запитуючи таке?! Мені взагалі на подібні теми неетично спілкуватися… На яку відповідь ви сподівалися?

– Сам не знаю… Про речі приземленіші: збір інформації почали?
– Так: уже маємо в розпорядженні кілька десятків дисків із матчами французів, почався процес опрацювання даних: передивимось усе, проаналізуємо. А вже потім, ближче до поєдинків, представимо свої вис­новки підопічним.

– Хай би вони добре вникли у ваші слова! Ми ж чотири рази не могли подолати бар’єр плей-оф, я всі випадки добре пам’ятаю – було дуже боляче. Чотири рази… Може, порадуйте нас – наприклад, що у вас є відчуття чогось хорошого?
– Знову-таки – містика, вміння передбачити майбутнє – мені не до снаги… Дам вам хорошу і безкоштовну пораду: відштовхуватися завжди треба від реального стану справ. Ось у нашому випадку. Перше: давайте елементарно доживемо до середини листопада. Друге: подивимося, в якому ми тоді стані будемо, в якому стані перебуватимуть французи – маю на увазі травми, форма гравців, фізична та психологічна тощо… Треба працювати, старатися, готуватись – і буде видно.

– Знаєте, коли нам витягли листочок зі словом «France», дехто в нашій редакції… ну, це був я… сказав: усього цього – французів і плей-оф – не було б, якби торік, восени, на двох матчах із Молдовою та Чорногорією, нашу збірну не очолювали би самі знаєте хто.
– Ну, «то вже вобше», як кажуть у нас!!! Ви мене підставити хочете? Аби я коментував роботу, по-перше, своїх колег; по-друге, свого нинішнього помічника по тренерському штабу?! Вам не здається, що це, м’яко кажучи, некоректно?

– Добре, тоді про склад. Перший пункт – Воронін: нині, коли збірна неподалік мундіалю, він проситься до неї, а коли ми «горіли» в Кишиневі та в Києві, мовчав. Наскільки етично його запрошувати? Другий – Мілевський, який нині в Туреччині, як то кажуть, «роздає»…
– Я такий тренер, що не звик відмовлятися від гравців у принципі. Я ж розумію, що той, хто сьогодні видається непотрібним, завтра виявиться на вагу золота – наприклад, через травми всіх конкурентів. Розумієте?.. Повторюю: давайте доживемо до того часу, поспостерігаємо за розвитком подій і… за самими виконавцями. Адже раніше ми не слідкували ні за Андрієм, ні за Артемом: за першим, бо той нібито завершив кар’єру в збірній; за другим, бо той… ну, самі розумієте. Тепер починаємо збирати дані по них… Іще по Мілевському: ви не поспішайте з висновками, не дуже-то він там і «роздає» – як на мене, своєї форми колишній динамівець не набрав.