Топ-7 випадків, коли Шева робив щасливою всю Україну

Андрій Шевченко робит перші кроки на посаді нового президента Української асоціації футболу. А ми ж згадуємо головні випадки, коли він робив щасливою всю Україну як у якості тренера, так і особливо як гравець!

ТРИ ГОЛИ «РЕАЛУ»

Коли він у 1997 році забивав три голи «Барселоні» у легендарній перемозі на «Камп Ноу», то писали, що футбольна Європа закохалась у Шевченка, а коли він забив тричі у двох чвертьфінальних матчах Ліги чемпіонів-1998/99 «Реалу», писали, що тепер футбольна Європа закохалась у все київське «Динамо».

Ті матчі проти чинного на той момент володаря Кубка чемпіонів, ті його голи – особливо той, що після неймовірного черпачка Сергія Реброва – досі мурашки по тілу біжать, коли згадуєш. Поза всяким сумнівом, то була та залишається найвища точка вітчизняного клубного футболу в епоху Незалежності. І створив її великою мірою саме Шева!

ВІЧНЕ СТРАЖДАННЯ РОСІЇ

Теж просто бальзам на душу. Визнайте – ніколи не набридає передивлятись ТОЙ САМИЙ ГОЛ в Москві: дивитись на те, як Філімонов закидає м’яча в свої ворота, чути «боже мой…» від тамтешнього коментатора, тішитись, спостерігаючи за обіймами Сабо та Буряка у тих стильних плащах.

Цілком можливо (і навіть скоріше всього), саме то була найсильніша команда в історії збірної України, і так прикро, що їй не судилось зіграти на ЄВРО-2000. Попри це гол Шеви – нехай і курйозний – завжди буде радувати кожного дійсного українського вболівальника.

«ЗОЛОТИЙ М’ЯЧ»

Шевченко став третім українським володарем «Золотого м’яча» – але першим і наразі єдиним, навпроти прізвища якого як у списках для голосування, так і в підсумковому рейтингу значилось саме «Україна». І його заслуженому тріумфу, без перебільшення, раділа справді вся країна!

У наші часи, коли вітчизняні гравці геть близько не розглядаються як претенденти на потрапляння у список «Франс Футбола», так приємно згадувати, що у свій час Шевченко також двічі був у топ-3, ще двічі – у топ-5 та одного разу – у топ-10 цього найпрестижнішого голосування за найкращого гравця Європи.

&t]

ІСТОРИЧНИЙ 11-МЕТРОВИЙ ТУНІСУ

У 2006 році Шевченка уже мучили болі в спині, на чемпіонат світу в Німеччину він їхав на фоні форсованого відновлення від травми коліна. То вже не була його найкраща версія – і найкращу ми вже не побачимо ніколи.

Однак на ЧС-2006 він залишався головною зіркою у складі збірної України – дебютанта фінальних стадій крупних турнірів. І саме його гол – ординарний, с пенальті – у ворота Тунісу (який взимку того року склав повноваження чемпіона Африки) в третьому турі групового етапу забезпечив синьо-жовтим епохальний вихід у плей-офф світової першості.

ПЕРЕМОГА НАД ШВЕЦІЄЮ НА ЄВРО-2012

ЄВРО-2012 був лебединою піснею для Шеви-гравця. Далеко не всі знають, як наполегливо і цілеспрямовано він готувався до цього турніру, скільки болю витримав заради того, щоб допомогти нашій збірній: грав на уколах, зі стиснутими зубами.

Я був тоді на НСК «Олімпійський» – і скажу відверто, що більшого піднесення, кращої атмосфери, такого чистого щастя на матчі збірної України я не бачив ні до, ні після. І сам Шевченко потім неодноразово розказував у інтерв’ю, що був дуже щасливий завдяки і тому дублю, і змозі завершити ігрову кар’єру на такій ноті.

ЧЕМПІОНИ ЄВРОПИ НА ЛОПАТКАХ

Як тренер Шевченко теж не раз і не два ощасливив українських уболівальників, зокрема вперше в історії напряму вивівши нашу збірну на ЄВРО – та ще й з першого місця в групі, де були чинні на той момент чемпіони Європи португальці та надзвичайно потужні серби.

Власне, перемога над Португалією – така важлива, бо якраз гарантувала синьо-жовтим путівку в фінальну стадію чемпіонату Європи, і така яскрава та надихаюча – на шаліючому столичному «Олімпійському», безперечно, вважається одним із найкращих матчів в історії національної команди.

ПЕРЕМОГА НАД ШВЕЦІЄЮ НА ЄВРО-2020

Емоції від надуспішного виступу збірної під орудою Шевченка на ЄВРО-2020 все ще достатньо свіжі. Хто б що не говорив про «фарт» та «невиразну гру», але результат синьо-жовтих на попередній континентальній першості дійсно вражає.

І, чесно кажучи, зовсім немає відчуття, що ми скоро переживемо щось на кшталт того екстазу, в якому вся Україна билася після голу Довбика у ворота сердешних шведів у Глазго…