Севидов: «Думаю, «Металлургу» я не навредил»

Наставник «Карпат» Олександр Севідов розповідає про підготовку до зустрічі із донецьким «Металургом» і згадує про свою кар’єру у цій команді.

− Олександре Володимировичу, як клубний наставник, чи любите ви подібні паузи під час сезону? Як готувались до чергового поєдинку?
− Сказати, що люблю паузи, не можу. Але якщо вони є, то намагаємось використовувати їх з максимальною користю. За цей час спробували ліквідувати певні недоліки, підтягнути окремі моменти командної гри. Було багато тренувань. Під час попередніх антрактів проводили ще й контрольні матчі. Зараз вирішили обійтись без цього, обмежившись двостороннім поєдинком з молодіжним складом, тим більше, у нас є збірники, а без них основного складу все одно не збереш.

− Можна сказати, що ви готувались конкретно під донецький «Металург»?
− Безумовно. Десь за тиждень до наміченого поєдинку розібрали сильні і слабкі сторони суперника і дещо змінили, відштовхуючись від конкретного опонента. Не можу сказати, що ці зміни носитимуть глобальний характер, але щось придумаємо.

− На даний момент ви ще достеменно не знаєте цього, але цілком ймовірно, що наступний матч виявиться останнім у цьому році…
− Дійсно, це викликає певні незручності. Лише збоку може здаватись, що те, скільки ще нам грати, великого значення не має. Однак, повірте, що будувати тренувальний процес потрібно зовсім по-різному. 

− Наступний суперник для вас добре знайома команда, адже у донецькому «Металургу» ви провели майже 10 років…
− Дійсно, з цією командою у мене пов’язані лише приємні спогади. Якщо говорити чесно, то за кар’єру футболіста, це був мій найвищий рівень. Потім там же розпочав тренерську діяльність за часів Семена Альтмана. Працював із другою командою, згодом перейшов у першу, дебютував у найсильнішому дивізіоні України як головний тренер. І хоча з часом я залишив Донецьк, але що може бути кращим, ніж працювати у рідному місті… Я до сьогоднішнього дня спілкуюсь з тими, хто прийшов у клуб ще за моєї роботи і працює там донині. Сподіваюсь, що і мене згадують позитивно. Думаю, що я у «Металурзі» не нашкодив.

− А на даний момент є якісь особливі спогади, що загострюються перед матчами з цією командою?
− Швидше за все, ні. В Україні окремо стоять 4 всім відомі команди, налаштування на яких відрізняється. З ними у всіх особливі ігри. А так не бачу сенсу виділяти «Металург» чи ще когось. За перемогу у будь-якій грі дають 3 очки. Якщо б давали 6 − тоді інша справа.

− Це буде поєдинок вже 2-го кола. Як вважаєте, чи змінились команди за 4 місяці, з часу першого побачення?
− Так, змінились, але по-різному. «Металург» практично зберіг той склад виконавців, який був у донеччан на початку сезону. У нас корективи були куди більш вагомі. Створювали нове обличчя команди, перебудовувались по ходу сезону навіть ціною втрати очок. Загалом, вважаю, що ми зуміли додати, втім, як і наш суперник.

− Дивлячись на вже пройдений турнірний шлях, чи можна назвати «Карпати» домашньою командою?
− Домашньою − так, але не сказав би, що ми хворіємо на комплекс чужого поля. Гідно виглядали і у виїзних поєдинках, набирали там важливі очки.

− Як загалом можете охарактеризувати наступного суперника?
− Наставник «Металурга» скаржився на коротку лаву запасних. Але зараз ситуація у Донецьку змінилась на краще. Повернулись Джордже Лазіч, Константінос Макрідіс, заграли новачки команди Гєоргій Зотов та Сергій Болбат. Гадаю, що зможе вже грати і Микола Морозюк. Тож нехай у цієї команди немає достатньої кількості виконавців на 2 склади, але якісно вона укомплектована дуже непогано.