Йовичевич: «Ми не можемо так терпіти й труситися до кінця»

Головний тренер «Шахтаря» Ігор Йовичевич поділився думками щодо гри з «Металістом» (1:0) у рамках 20-го туру Прем’єр-ліги.

– Як вважаєте, результат по грі?
– У принципі, вважаю, що по грі. Хоча вона складалася важко на полі, що дійсно заважає футболістам, які прагнуть грати першим номером. Ти повинен обробляти м’яч швидше, віддати пас, першим дотиком зіграти, перевести м’яч – і цьому дуже заважає нерівне поле, газон не настільки оптимального стану, як ми звикли на інших стадіонах. Тому забракло нам трошки динаміки в пасі, щоб було більше контролю. Хоча, я гадаю, ми сьогодні повністю заслужили три очки: забили на один м’яч більше, ніж опонент, але по моментах повинні були закривати гру раніше. Як і в Одесі в попередньому турі.

Ми не можемо так терпіти й труситися до кінця, маючи стільки моментів. Мусимо поправити реалізацію, щоб зменшити психологічний тиск, аби концентрація зросла. Бо в інших матчах нам вдавалося відкрити рахунок швидко, забити другий м’яч і потім по рахунку грати більш вільно та цікавіше атакувати. Хто забив більше, той виграв, а не хто забив красивіший гол. Але такі складні матчі, як сьогодні, теж мусиш пройти, якщо хочеш бути чемпіоном. І це не виняток. «Реал» (Мадрид) так само став чемпіоном, не завжди граючи добре й естетично, але граючи на результат. Ми проходимо перший рік, отримуємо перший виклик боротьби за чемпіонство, маючи достатньо багато молодих футболістів, але це дуже важливий досвід для нас. Тож йдемо від матчу до матчу. Сьогодні взяли три очки, і цього ніхто не скасує.

– Цікаво почути від вас думки про гру суперника. Чи здивував вас «Металіст» сьогодні?
– Так, вважаю, «Металіст» сьогодні зіграв гідний матч: заважав нам і в пресингу, і в побудові атаки. Якщо так гратимуть, то відбиратимуть очки в опонентів. І видно руку тренера – те, що він хоче на футбольному полі. Вийшов дуже цікавий матч, і я бажаю їм успіху.

– Другий тайм «Шахтар» розпочав активніше, але «Металіст» перехопив ініціативу – пішли розриви між лініями у донеччан. Це пов’язано з фізичною втомою або чимось іншим?
– Немає фізичної втоми. Коли б’єшся за перше місце за 11 турів до кінця, то немає втоми. Може, хтось не увійшов до гри, десь одна-друга помилки на такому полі, хочеш виправити, а потім знов помиляєшся – це, напевно, більше психологічний стан, емоційна рівновага, ніж тактика. Через пару комбінацій ми мали закривати раніше цей матч – ви ж бачили, скільки моментів було. Але, як я й кажу, мусиш пройти через такі емоції: коли маєш враження, ніби програв 0:3. Так само і в Одесі, коли виконав 31 удар, але таке відчуття, що нам забили 5 м’ячів. Мусимо пройти через це, відновитися та чекати матчі зі «Львовом».