Сарнавский: «Почему «Днепр»? Там лучший тренер вратарей»

Воротареві «Дніпра-1» Богдану Сарнавському у новій команді подобається все.

– У міжсезоння мав різні варіанти продовження кар’єри, – почав розмову Сарнавський. – При виборі враховував кілька моментів, одним із вирішальних стала розмова з Тарасом Гребенюком – колишнім наставник воротарів «Львова». Аналізуючи клуби, які зробили мені пропозиції, Тарас Олександрович сказав приблизно таке: «Там хороший тренер кіперів, і там хороший, але в «Дніпрі-1» – найкращий». Так я зробив вибір, а потім уже клуби між собою домовлялися.

– Що цікаво, попередній сезон, безперечно, став визначальним у вашій кар’єрі, бо ви таки виграли боротьбу за позицію основного. Не виникла думка, мовляв, треба розвинути успіх, залишившись у «Львові»?
– Так а в чому успіх?! Те, що довго був запасним і нарешті пробився в основу? Я розглядаю це як одну зі сходинок на шляху до того, чого хочу досягти. Я ще в дитинстві разом із батьками окресли цілі футбольної кар’єри, до яких і прямую.

– За підсумком сезону-2019/20 вас визнали одним із найкращих голкіперів. При тому, що у 25-ти матчах Ви пропустили 40 м’ячів – більше (41) у пасиві тільки Євгена Гальчука з «Маріуполя»…
– Що я можу сказати? Футбол – не теніс, це командний вид спорту. Це в тенісі абсолютно все залежить від тебе. А у футболі часом трапляється так, що хтось недопрацьовує, а ти не завжди можеш виправити.

– Наскільки різні підходи наставників воротарів «Дніпра-1» і «Львова»? Чим методика Валерія Городова відрізняється від практик Тараса Гребенюка та Вадима Деонаса?
– Із Валерієм Васильовичем працюю два тижні. Мені все подобається. У воротарів тут дуже інтенсивні заняття. Я знаю, що Городов добре грав на виходах, і от тепер вимагає цього від підопічних.

– 23 серпня відбувся ваш дебют у складі «чорно-жовтих». Щодо результату, то, думається, ви очікували іншого…
– Безумовно, нічия розчарувала нас. Однак переконаний, що результати прийдуть у будь-якому разі. Маємо чудовий склад.

– Між першим і другим турами виникла пауза на три тижні. Ваша команда зіграла спаринг із тим же «Інгульцем». Як виглядав тренувальний процес, чи не організували тренери щось схоже на повноцінний збір?
– Фактично так і було. Багато днів займалися в режимі двох тренувань. Ми працювали.

– Багатьом здається, що за кадровим потенціалом «Дніпро-1» вже мав дебютувати в єврокубках. Однак цього не трапилося. Чи існує така завдання на поточний сезон?
– Вголос такого завдання ніхто не озвучував, але це само собою розуміється. З таким складом, тренерами, інфраструктурою ми зобов’язані потрапити в п’ятірку.

– Днями у житті Вашого найкращого друга Микити Бурди почався черговий складний етап…
– Так, це мій найкращий друг. Хочу побажати йому триматися й бути впевненим: мине якийсь час, і він змусить усіх захоплюватися своєю грою. Переконаний – він усе витримає!