«Зоря». Найпривабливіші, найнестабільніші – підсумки першої частини УПЛ

«Зоря», яка дуже змінилася за весну, при цьому зуміла втримати певний рівень у першому колі Прем’єр-ліги-2022/23, а деінде навіть зробила крок уперед. Принаймні, таке враження може скластися, якщо подивитися деякі матчі команди. Щоправда, і проблем, особливо в обороні, на новому місці у ван Леувена ще дуже багато.

Результати
4-е місце, 28 очок, 32 забитих, 22 пропущені

Серйозно змінивши склад та головного тренера, «Зоря» у новому сезоні стартувала з третього кваліфікаційного раунду Ліги Конференцій. У першій грі колектив Патріка ван Леувена, якого вітчизняний глядач може пам'ятати як наставника академії «Шахтаря», мінімально обіграв «Університатю», показавши при цьому яскраву гру. Через тиждень ми побачили іншу «Зорю», втрачену та безпорадну, яка програла 0:3.

Приблизно в цьому ключі луганці провели все півріччя. На старті вони здобули три яскраві перемоги, при цьому здолавши «Динамо» та «Ворсклу», потім втрачали на рівному місці очки проти «Руху» та «Кривбасу», розгромно поступалися «Дніпру-1», громили «Чорноморець» з «Олександрією», та грали внічию з «Шахтарем». Американські гірки закінчилися підсумковим четвертим місцем, що цілком справедливо. Місцями здавалося, що «Зоря» може розраховувати і на більше, проте дивні поразки «Інгульцю» або «Руху» сильно позначалися на загальному стані справ.

Трансфери та склад
Швидше за все, ви ще пам'ятаєте «Зорю» Віктора Скрипника, з якою тренер двічі поспіль брав бронзу, грав у групі Ліги Конференцій і навіть відрізками боровся за друге місце. Пам'ятаєте, правда? Так ось її більше немає. Сезон 2022/23 подарував нам абсолютно нову команду, особливо, якщо брати кадрове наповнення. Ще взимку пішов надяскравий Аллахяр, котрий відрізками тягнув колектив на своїх плечах. Через війну розбіглася решта легіонерів (Шахаб, Жуніньо, Овусу), у межах УПЛ нові точки локації знайшли інші лідери або молоді гравці (Вернидуб, Хомченовський, Гладкий, Скорко, Тлумак), за кордон виїхав Фаворов.

Трансфери на вихід продовжились і після старту сезону. Яскраво розпочав кампанію Кабаєв – його продали до «Динамо». Лідером і капітаном став Назарина – ласкаво просимо до «Шахтаря». Залишився легіонер Крістіан, проте згодом зник. Якщо хто знає, де він нині, дайте хоч звістку якусь.

Трансфери на вхід у «Зорі» вийшли дуже цікавими. Тут мали місце як досвідчені посилення (Вантух, Данченко та Бутко на фланги оборони, Кирюханцев та Антюх на позиції вінгерів, Шахов, Мишньов та Чурко, як після виявилося, в центр поля, а Русин – в атаку), так і підписання на перспективу (Батагов почав грати в центрі оборони, Бражко знайшов себе в опорній зоні, а Михайленко й надалі чекає на свій шанс).

Ван Леувен одразу перебудував команду на 4-3-3, де дуже цікаво розкрилися деякі футболісти. Кирюханцев став лідером на фланзі атаки, Чурко розкрився як гравець центру поля, дуже гарний був Булеца, а Імереков на тлі нестабільного Батагова почав віддалено нагадувати Серхіо Рамоса. Тільки зачіска інша. І лише Мацапура як стояв рік тому при Скрипнику, так і продовжив бути першим номером при новому коучі. Стабільність.

Оптимальний склад: Мацапура – Данченко, Імереков, Батагов, Бутко – Бражко, Чурко, Булеца – Кирюханцев, Русин, Антюх

Сильні сторони
У 15-ти іграх цьогорічного чемпіонату України «Зоря» забила 32 голи. І це найкращий показник на всю першість. Немає нічого дивного в тому, що саме гру попереду ми виділяємо як козир колективу ван Леувена, адже місцями вони були дуже сильні. Найбільшу небезпеку луганці несуть в атаках на просторі. Еталонним можна назвати розгром «Чорноморця», де після одного забитого команда ван Леувена систематично ловила суперника на провалах ззаду і методично за це карала. У сумі забили чотири, але можна було забивати у два рази більше.

Важливу роль у побудові атак відіграють фланги, особливо правий, де хімія утворилася між двома екс-футболістами «Шахтаря» Данченком та Кирюханцевим. Дуже хороші також Чурко та Булеца. Перший любить підключатися до штрафного майданчика другим темпом, завдяки чому і забив кілька важливих голів. Другий виділяється у створенні моментів (чотири гольові), проте коли потрібно чемпіон світу і сам завершити атаку здатний (чотири голи).

Слабкі сторони
«Зоря» – найкраща команда УПЛ за кількістю забитих, проте друга знизу за кількістю пропущених. І тут нічого не треба пояснювати. Колектив ван Леувена часто намагається грати від себе, при цьому вибачте за вираз, «забиваючи» на оборону. Півзахисники грають дуже високо, а центрбеки тільки те і роблять, що підчищають гріхи за своїми товаришами. Місцями виходить непогано, але частіше – навпаки.

Окремо трохи покритикуємо юного Батагова. 20-річного гравця безкоштовно підписали з «Дніпра-1», відразу поставивши його на позицію центрбека, хоча гра в опорній зоні йому ближча. Арсеній вміє віддати якісну довгу передачу та тримає рівень, коли «Зоря» грає з м'ячем, але його гра в обороні залишає бажати кращого. Але ван Леувен і надалі тримає його на полі, вважаючи незамінним. Можливо, вірить, що захисні навички Арсен ще можна підтягнути, 20 років гравцю все-таки. Будемо спостерігати за його прогресом, або ж за його відсутністю.

Найкращий гравець
«Зоря» залишила досить приємне враження, проте відразу дуже непросто виділити одного ключового гравця. Бо хочеться сказати про багатьох. Той самий Олег Данченко непросто відразу став гравцем основи – він виходив у старті у всіх матчах і лише тричі був замінений. І це на позиції крайнього захисника, який постійно підключається вперед. Вячеслав Чурко розкрив у собі якості гравця центру поля, а Кирюханцев лише в п'ятому турі приєднався до команди, але це не завадило набрати вісім результативних дій (5+3).

Але все ж таки лідером «Зорі» ми назвемо Сергія Булеца. Від чемпіона світу у складі молодіжної збірної давно чекали на наступний крок. Ще рік тому він був непоганий у «Зорі» Скрипника, проте й близько не вважався недоторканним. Зараз він потроху стає лідером «Зорі» ван Леувена, причому лідером досить яскравим. Пройшло не так багато часу, але ризикнемо припустити, що Булеца починає потроху відпрацьовувати раніше видані аванси.