Пидкивка: «Остался в Днепропетровске поддержать команду»

Роман Підківка через участь в юнацькому чемпіонаті Європи (U-19), що відбувався в Угорщині, пропустив збори «зелено-білих» в Словенії. Попри це, що вихованець карпатівської школи став одним з героїв кваліфікації на Євро в Англії і насухо захищав ворота збірної, жодного матчу на фінальній стадії змагань він так і не зіграв...

– Перед початком чемпіонату Європи мені сказали, що починатиме Богдан Сарнавський з «Шахтаря». Тренери просили його підтримати, так як він підтримував мене в Англії. Я нічого не маю проти Богдана, він здорово тримався у воротах. І, ясна річ, я тримав за нього кулаки. Те, що не зіграв, звичайно, прикро. Але я не ображався на тренерів, така доля футболіста. У будь-якому випадку, я тренувався як і раніше, режиму не порушував.

– Якісь позитивні враження від Угорщини залишилися?
– Спекотно дуже було. А так загалом усе в порядку. Жили ми в хорошому готелі, поруч одразу було поле. По рівню команд, то на мою думку, Англія, яку ми перемогли у них вдома, була на голову сильнішою за ту ж Німеччину, якій ми програли. На трибуни приходило чимало людей, приїжджали скаути різних клубів, батьки та тренери.

– Сам ти не грав, але грав Андрій Маркович...
– Він молодець, гарно провів свої матчі. Зрештою, уся команда старалася.

– Ти пропустив збори і не вклинився в боротьбу за позицію першого кіпера «Карпат». Так само не зіграв жодної хвилини на Євро. Чи тисне це все на тебе морально?
– Сам не знаю. Якби збори пройшов, то було б добре. Також було б добре, якби я хоч один матч на Євро провів. А так вийшло, що не грав ніде. У збірній не було навантажень – там команда просто готувалася до матчів.

– У матчі проти молодіжки «Дніпра» ти провів усі 90 хвилин. Нормально почувався?
– Нормально. Давно не грав, але все було в порядку. Правда, два голи пропустив, але своєї вини не відчуваю. У першому випадку м’яч просто застряг між нашими захисниками, суперник пробивав з близької відстані, я нічим не міг зарадити. В іншому випадку суперник хотів пробити сильно, але м’яч зрізався йому з ноги. Вийшло, що мене це дезорієнтувало...

– Чому ти не повернувся з дублерами до Львова?
– Я залишився в Дніпропетровську щоб підтримати команду. Тренери не мали нічого проти.