Гучек: «Чорноморець» грає в сильній лізі, і війна мене не лякає»

Новачок «Чорноморця» центральний захисник Лука Гучек дав своє перше інтерв'ю прес-службі клубу в якості гравця одеської команди.

– Лука, по-перше вітаємо тебе з Днем народження. Ти підписав контракт з одеським клубом у день свого 24-річчя. Чудовий вік – тільки вперед і вгору! Розкажи одеським вболівальникам про свою кар'єру. Знаємо, що в позаминулому сезоні ті відіграв за свій клуб «Радомлє» 35 з 36 матчів – заслуговую на повагу…
– Дякую за привітання! Так, в сезоні 21/22 я зіграв майже всі матчі в лізі. Якби не було лишньої картки і дискваліфікації, зіграв би точно всі. Я розпочинав в «Радомлє», коли клуб ще виступав в другій лізі. Сезон 22/23 спочатку грав багато, але через те, що не продовжував контракт з клубом, став грати менше. Мій контракт закінчився, я став шукати нові виклики. А до «Радомлє» мав досвід виступів за іспанський «Бетіс».

– Як виникла ідея з «Чорноморцем»? Звідки дізнався про клуб з Одеси?
– Я знаю, що команда грає в дуже сильній лізі. Я знаю, що тут недовго грав гравець зі Словенії Руді Пожег. Я погуглив ще більше інформації – знаю, що гарне місто на березі моря. Українська ліга дуже конкурентоспроможна, чекаю вже з нетерпінням офіційних ігор. Знаю, що команда знаходиться в небезпечній зоні. Спробую допомогти виправити ситуацію 

– Твоя основна позиція – центральний захисник? Чи можеш зіграти і на інших позиціях?
– Так, я весь свій футбольний шлях грав центрального захисника. Лише одного разу зіграв на позиції опорного півзахисника. Правда, мені тоді було 16 років. 

– Ти знаєш, що Україна зараз під тиском російської агресії, країна чинить опір, але ворог задіює всі шляхи, аби нанести шкоду нашій країні. З яким відчуттям ідеш сюди?
– Я стежу добре за новинами. Ми знаємо про складну ситуацію, і моя дівчина, моя родина не дуже вітали моє рішення продовжити кар'єру в Україні. Так, війна це дуже погано. Я знаю, що в Одесі є відключення світла і води, а в деяких містах ситуація ще складніше. Але чемпіонат продовжується, матчі відбуваються. Я прийняв це рішення, я не відчуваю страху. Я думаю, що не буду першим футболістом, який приїхав грати в Україну і з ним трапилось щось неприємне. 

– Як тебе прийняли в команді? Що можеш сказати про перший контакт з тренерським штабом?  
– Не можу сказати, що ми вже багато спілкувалися. Але точно скажу, що мені подобається тренерський стиль Романа Григорчука. Тренувальний процес, зокрема. Подобається, як команда переходить від захисту до атаки. Я люблю та вмію працювати з м'ячем. Технічні захисники – це також корисно для команди, якщо такі гравці знають, що робити з м'ячем. Я вірю і сподіваюсь, що швидко адаптуюсь в команді. Щодо нових партнерів, то зараз переважно спілкуюсь з хлопцями, що володіють англійською – Зігі та Кевін мені допомагають. Планую підтягнути українську, адже вона схожа на рідну словенську.

– Якими видами спорту крім футболу цікавишся і займаєшся? Можливо, стежиш за баскетболом? Я знав одного Луку зі Словенії…
– Дончич – неймовірний. Я намагатимусь досягти його позицій, але розумію, що це неможливо. В дитинстві я цікавився не тільки баскетболом, але й гандболом, тенісом але зрозумів, що футбол – моя любов номер один. В якості розвантаження граю в більярд та падел. Ви знаєте, що таке падел? Це як теніс, але в скляному майданчику, щось середнє між тенісом, пінг-понгом та сквошем. Взагалі, люблю такий різновид вільного часу. Це – моє хоббі.