Чоботенко: «Всі на емоціях, скучили одне за одним, за м’ячем»

Навчально-тренувальний збір «Полісся» офіційно розпочався. Передувала цьому довга дорога, котра зайняла рівно дві доби. Спершу автобусом зі своєї тренувальної бази житомиряни дісталися до Варшави. Переночувавши у столиці Польщі, літаком рушили до іспанського Аліканте, а потім – у передмістя Мурсії. Саме тут команда проведе найближчий місяць.

«Дорогу перенесли нормально, це наші реалії. Ми до них звикли. Наша ціль – це єврокубки. Ми розуміємо – якщо ми туди попадемо, то нас чекають такі переїзди, всі нормально реагують. Я раніше бував у Іспанії, був у Марбельї. Супер, подобається. Клімат, гарні поля, тут кращі поля ніж в Туреччині», – ділиться першими враженнями захисник «Полісся» Сергій Чоботенко.

Вже у готелі на команду чекали легіонери. Було видно одразу – за колективом дуже сумували.

«Збори – це одночасно і важкий, і легкий, і в той же момент, приємний час, бо ти знаходишся весь час з командою, спілкуєшся, проводиш разом час. А на полі – це завжди важка бігова робота, закладаємо фундамент, скажімо так, на весь час, на весь сезон. Найважче на зборах – це бігова робота, ніхто не любить бігову роботу, але це потрібно трохи потерпіти, а далі це буде приємніше. Перше тренування – воно більш втягуюче, всі на емоціях, скучили одне за одним, всі скучили за м’ячем, за колективом, тому це більше емоції, а зараз почнеться важка робота», – каже Сергій Чоботенко.

Дуже незвично на першому тренуванні на зборах себе почував Андрій Гітченко. Бо він вже не футболіст, він – тренер. Але перелаштуватися досі ще не може.

«Дуже незвично. Але треба звикати. Що найбільше незвично – що я не можу тренуватися. Я приходжу, бутси хочеться одягнути. Але спочатку прийшов і було незрозуміло – треба одягати, чи не треба. Потім хлопці побігли, а я стою і не знаю, куди себе подіти. Трохи незвично. Багато нюансів до котрих за двадцять років я звик і зараз вже не можеш не робити якусь роботу. Я активно включаюсь в тренувальний процес, бо без цього було б ще важче. Футболіста я ніколи в собі не вб’ю, але перелаштуюсь. Не можу одразу сказати, що найважче в новому амплуа, бо пройшов перший день зборів. Дайте мені час – я відповім на це питання – поки що найважче зрозуміти те, що я не можу тренуватися повноцінно», – каже Андрій Гітченко.

Що ж до самої команди – то вона працюватиме у режимі дворазових тренувань. Також заплановано п’ять спарингів. Перший – 19 січня.