Вірт: «Найкращий батіг у «Вересі» – відсутність преміальних за перемоги»

Головний тренер рівненського Вересу Юрій Вірт розповів про психологічний стан команди на фоні десяти поспіль матчів без перемог, прокоментував власні слова про дно й оцінив рівень складності календаря на завершальному відрізку сезону.

– Юрію Миколайовичу, матч з Металістом став десятим поспіль, в якому команда не зуміла виграти. Як це впливає на психологічний стан команди? Як обговорюєте це всередині колективу?
– Такий результат не додає нам оптимізму. Ми багато про це говоримо. Я закликаю команду не звертати увагу на статистику, а натомість наполегливіше працювати над собою. Ми всі розуміємо, що смуга невдач зрештою закінчиться. Я бачу, що команда працює над собою, футболісти наполегливо займаються на тренуваннях. Всі хочуть залишити цю серію невдач позаду. Ці фактори – вселяють оптимізм.

– Чого ж тоді не вистачає для здобуття результату?
– Не вистачає везіння. Все ж, фактор везіння грає суттєву роль у футболі. Пригадайте домашню гру з Чорноморцем. Суперник створив два моменти – забив тричі. Матч з Кривбасом – три моменти у суперника і два голи. У домашньому поєдинку проти Ворскли ми не реалізували два пенальті! Металіст минулого тижня створив п’ять нагод і всі реалізував. Десь суперникам більше щастить. Ми ж створюємо більше, але не перемагаємо. Є гра. Ми багато насправді атакуємо. Багато створюємо. Це радує. Але не вистачає виконавської майстерності, припускаємося просто дитячих помилок у захисті. Звідси – наявний зараз результат. Хотілося б кращої реалізації і надійнішої гри в обороні.

– Після матчу з Кривбасом в розмові з футболістами Ви сказали, що команда пробила дно. Потім була нічия з Рухом, де Верес вперше за 15 матчів не пропустив, і нічия – 5:5 з Металістом. Зараз Верес вже відштовхнувся від дна?
– Так, це мої слова. Але це той випадок, коли я ще раз переконався, що спершу треба все добре зважити і проаналізувати, а потім говорити під відеозапис. Я майже тиждень пропустив через хворобу після тих слів. Був час все обміркувати, проаналізувати. І під час наступної зустрічі з командою я сказав футболістам, що забираю свої слова про дно назад. Це було сказано на емоціях після поразки.

Якщо аналізувати глибше, відкинувши емоції, то гра в команди є. Є старання, самовіддача. Великих зауважень щодо цього в мене нема. Просто потрібно ще більше працювати і покращувати певні деталі.

Так, зараз багато негативу у пресі, у соцмережах. Але якість нашої гри вселяє в мене оптимізм і надію, що ми подолаємо цю чорну смугу. Якщо так гратимемо далі – результат прийде.

Ми дисципліновано зіграли з Рухом – не реалізували свої шанси. Прекрасно атакували у грі з Металістом. Могли забити щонайменше 8-9 м’ячів. Знову частину моментів не реалізували. Але провалили старт тієї гри. Вже перед перервою суперник забив нам якийсь нереальний гол. А в другому таймі ми повністю переважали суперника і мали перемагати. Але припустилися єдиної помилки, за яку нас знову покарали.

– Знову ж таки, тоді, після гри з Кривбасом, Ви казали, що є футболісти, які не допрацьовують. Чи змінилося ставлення до роботи у цих хлопців зараз? Чи спрацювала стратегія «батога»?
– Так, батіг є. У плані командної дисципліни. Цей батіг не довгий, але він є. І футболісти розуміють, що потрібно більш професіонально ставитися до своїх обов’язків. Ще один і найкращий батіг – це відсутність преміальних за перемогу. Тому ми дещо підкрутили гайки. Але я не тиран щодо цього. В нас нормальна комунікація з командою.

– У грі з Металістом Ви вдалися до кардинальних змін. Дебютував Хондак, у центрі півзахисту грав Курко, Дахновський не вийшов у старті. Причина – лише травми? Чи намагаєтеся таким чином якось струсонути колектив?
– Це і кадрові проблеми, і бажання струсонути. В нас травмовані четверо захисників. Балан, Маткобожик, молодий Савчук і Квасний. Це більше половини нашої лінії оборони. Атакувальні футболісти, які мені дуже потрібні попереду – мусять закривати зараз позиції в обороні. Звісно, це проблема. Попереду – справи кращі. Там є вибір, є конкуренція. Тому намагаємося комусь давати відпочити, вдаватися до ротації.

– Чи може Андрій Блізніченко стати лідером команди у ці заключні два місяці сезону? Чи відчуваєте загалом, що команді часто не вистачає саме лідерських, бойових якостей гравців?
– Повністю задоволений його грою у матчах з Рухом і Металістом. Він справді проявив хороші лідерські якості. В Андрія є досвід. Він пограв у хороших клубах. Зараз він повертає собі потрібну форму, ігровий тонус. Потенціал у нього є. Це надзвичайно сильний футболіст. І вважаю, він може стати серйозною бойовою одиницею Вереса. Дуже чекаємо від нього результативних дій на полі. Чому б йому справді не стати лідером команди? Усі задатки для цього є.

– Як щодо гри нападників? Зараз Микола Гайдучик і Михайло Шестаков мають 5 забитих м’ячів на двох.
– Практично в усіх матчах попереду грає Микола Гайдучик. Йому не вистачає реалізації. Він виконує величезний об’єм роботи, багато асистує партнерам, має непогану техніку. Але основне завдання форварда – забивати голи.  Бачимо, що в нього з’явилася агресія на полі. Але не вистачає реалізації. Якби він забивав хоча б половину своїх моментів – ним точно почали б цікавитися більш фінансово потужні клуби.

– Ви часто згадуєте проблему відсутності глибини складу. Немає ротації, немає конкуренції. Чи можна було передбачити це у січні? Ви підписали усіх, кого хотіли? Чи були певні перешкоди для якісної доукомплектації?
– Так, глибина складу залишає бажати кращого. Травми, дискваліфікації. Коли одночасно випадає п’ять-шість футболістів – це серйозна проблема. Доводиться шукати внутрішні резерви. Зараз я свідомий того, що взимку потрібно було шукати додаткове посилення. Але от чесно – не було таких футболістів, кого б ми могли запросити і не запрошували.

Тут важливу роль грає і фінансова складова. Для солідного посилення потрібні великі кошти. Тому робили ставку на наявних виконавців. А більш акцентовану трансферну кампанію планували здійснити вже влітку.

Так, зараз я розумію, що треба було ще доукомплектовувати команду. Зараз нам дуже не вистачає флангових захисників, наприклад. Тим не менше, я вірю, що з тими футболістами, які в нас є – ми зможемо залишитися в УПЛ.

– Після домашніх матчів з Минаєм і Львовом – на Верес чекають Зоря, Колос, Шахтар, Олександрія, Динамо. Як налаштовуєте команду на найближчі дві гри? Й як оцінюєте рівень складності календаря на завершальному відрізку сезону?
– Сьогодні ми говорили про це з командою. Зараз ми не повинні думати про травень. Ми повинні рухатися від гри до гри. Зважаючи на війну, яка триває, думати на велику перспективу зараз – це недоцільна розкіш. Зараз найважливіша наша гра сезону – та, яка відбудеться в суботу. Я попросив футболістів нікому нічого не обіцяти, не роздавати коментарі пресі – а зосередитися на цій грі. Замість щось говорити – нам потрібно вийти і показати результат. Маємо 90 хвилин. Зіграємо – тоді будемо говорити. Цей чемпіонат вже довів тезу, що обігрувати можна кожного суперника. Все залежить від нас. І з Минаєм нам точно не буде легше, ніж, наприклад, з Колосом, чи з Динамо.

– Чим небезпечний цей суперник? Які сильні сторони у грі Минаю?
– Можна просто глянути їхню останню гру. Кривбас у цьому матчі взагалі не мав гольових моментів. Минай – дуже організовано грає в обороні і має збалансовану атакувальну лінію зі швидкими Твердохлібом, Вишневським і Гечевим. Мусимо бути готовими до швидких атак суперника і намагатимемося долати масовану оборону. Це буде дуже непроста гра.