Скрипник: «Ворскла» гідно закінчила рік»

Колишній головний тренер «Ворскли» Віктор Скрипник, який нещодавно прийняв «Металіст 1295», розповів чому полтавська команда провалила старт нинішнього сезону.

– У «Ворскли» був непростий початок сезону. А ось перемога 30 вересня над Шахтарем вселила впевненість у команду?
– У нас і в сезоні 2022/2023 був непростий початок. Перше півріччя «Ворскла» провела в Ужгороді. Ми повернулися зі Швеції після того, як не пройшли АІК у кваліфікації Ліги конференцій. Почали чемпіонат із трьох поразок, лише у четвертому турі взяли очко у грі з Олександрією, потім паузи на ігри збірної, кінець першого кола та зимові збори. Там брали участь у турнірі Winter cup.

Навесні команда стабілізувалася. Я був у Ворсклі з літа 2022 року… Прийшов новий тренер, поки ми з командою звикали один до одного, минув час. Здавалося, останні п'ять ігор чемпіонату виграємо та посідаємо п'яте місце! Усі молодці, всі красені.

Але влітку 2023 трапляється те, що трапляється. Ідуть кращі гравці. По-перше, Вася Кравець. Лівий захисник, стабілізував у нас гру позаду. З ним і Женя Павлюк підріс. Та й інші захисники теж мають майстерність. Але Кравець пішов.

Пішов Таулянт Сефері, який провів 13 голів за чемпіонат.

Пішов важливий півзахисник Денис Олійник. У Дениса колосальний досвід, він м'яча не боїться, взагалі таких гравців можна на пальцях перерахувати. Одночасно Ворсклу залишають три основні гравці.

– Олійник не хотів покидати Ворсклу. Так кажуть. Правда?

– Я в курсі. Але клуб і гравці не зійшлися на умовах. Клуб хотів по-своєму, гравець – по-своєму, не зійшлися, це нормальна ситуація. Страждає в такому разі вболівальник команди, і тренер, якому цей гравець був потрібен.

Ми щойно врятували, можна сказати, сезон. Дістали Олександрію, посіли п’яте місце. Всі задоволені. Але в мене йдуть три гравці. Замість них приходить молодь та два бразильці, в оренду. І повернувся Якубу. Один бразилець зламався за місяць, другий грає нормально, але йому ще треба звикати до жорсткості та в’язкості українського чемпіонату.

І ось відповідь на ваше запитання, чому почали слабко, а потім розігралися. Це процес. Ти спочатку сідаєш, а потім воно виростає і дає плоди. І з’являється можливість наступного кроку.

– І все ж таки, перемога над Шахтарем була важливою для команди?

– Скажімо так, є команди, які грають системно. Шахтар тоді тренував Патрік ван Леувен. Я грав проти нього ще в сезоні 2022/23, коли він у Зорі працював і двічі нас обіграв. Але ми дивимося, за рахунок чого нас обігрують, як суперник грає, як їхній тренер працює. Як працює його структура та його філософія.

Подивилися, підкоригували. Не без частки везіння, але обіграли Шахтар – 2:1. Не просто відбивалися, ми грали, забили два голи.

Така гра додає впевненості, формує гравців. Якщо молодий гравець такий матч зіграє та ще й гол заб’є, то він прокинеться вже трохи іншим. «Нічого собі, я Шахтар обіграв». Так само, як гравці Шахтаря, можливо, думають «Нічого собі, я Барселону обіграв».

А взагалі, відправна точка це не перемога над конкретною командою. Це копітка робота день у день на тренуваннях. Це ставлення гравців до справи.

– На зимову пауза Ворскла йде в кращій ситуації, ніж рік тому?
– Минулого чемпіонату у нас перед весною відрив від п’ятого місця був очок п’ятнадцять. Нині – п’ять очок. І ми у півфіналі кубка. З трьох можливих суперників у кубку, двох ми вже цього чемпіонату обігравали. Не факт, що обіграємо знову. Але рік закінчили гідно.