Дедишин: «Рух» не готовий ні з ким ділитися своїми мріями»

Генеральний директор футбольного клубу «Рух» Ігор Дедишин прокоментував актуальні події в житті «жовто-чорних» і чутки про майбутнє клубу.

ПРО ЛЕОНІДА КУЧУКА

– Насамперед я хотів би висловити слова глибокої вдячності попередньому головному тренеру Леоніду Станіславовичу Кучуку за його насправді титанічну роботу, яку він провів у нашому клубі за період, коли він очолював «Рух». Вважаю, що його прихід у команду, яка на той момент іще грала в Першій лізі, докорінно змінив підхід до організації футбольного господарства в усьому клубі. Його внесок у те, яким «Рух» став зараз, є неймовірно великим. За це ми йому дуже вдячні. Насамперед за те, що він свого часу наважився на цей крок. Вважаю, що цей період, який він провів у нашому клубі, був неймовірно плідним як для нього, так і для нас. Ми в цьому переконані, за це завжди будемо йому вдячні. Він насправді ввійшов у історію футбольного клубу «Рух» як людина, яка докорінно його змінила.

ПРО НОВІ ТРЕНЕРСЬКІ ПРИЗНАЧЕННЯ В КЛУБІ

– Якщо коротко охарактеризувати нові призначення в «Русі», які ми здійснили зараз, – то це продовження нашої системної роботи щодо розвитку клубу. Вважаю, що обидва новосформовані тренерські штаби – тобто головної команди та команди U-19 – є абсолютно продуктами системи клубу. Це люди, які пройшли з нами певний шлях, виховувалися та розвивалися тут.

Це елемент найбільшого задоволення, насолоди та гордості, що ми, як клуб, уже досягнули такого рівня, що можемо собі дозволити зробити ставку на, скажімо так, доморощених і вихованих клубом спеціалістів. Але не просто тому, що вони є нашими вихованцями, а тому, що вони на це заслужили працею, розвитком, результатами та підходами до роботи. Це ті люди, які розуміють філософію клубу, поділяють його принципи та цінності. Для нас це дуже важливо. Адже є засадничі речі, на яких ми продовжуємо розвивати системний футбольний клуб.

Якщо би ми прийняли якесь інше рішення, ми самі себе би не зрозуміли. Не дати шанс тренеру, який пройшов із клубом доволі тривалий шлях довжиною майже в 3 роки, який залучив у наші лави талановитих футболістів із великим потенціалом і за цей час його сильно розвинув спільно з іншими тренерами, було би неправильно та непорядно щодо нього та тієї команди людей, які з ним працювали.

Можна стверджувати, що цей тренерський штаб не має такого досвіду на рівні Прем’єр-ліги, як би хотілося. Але тим не менше я вважаю, що він доволі досвідчений – насамперед тому, що ці фахівці, зокрема, і головний тренер, пройшли всі етапи становлення – від найменших дітей до головної команди. Це складний і тернистий шлях, але на ньому вони здобували чималий досвід. Навіть ті більш ніж пів року перебування в тренерському штабі Леоніда Кучука, думаю, теж пішли на користь і однозначно додали неоціненного досвіду.

Ми абсолютно довіряємо їм. Свідомо вирішили не користуватися приставкою «виконувач обов’язків», для нас Віталій Пономарьов – головний тренер клубу, і він це статус зберігатиме, допоки буде приносити користь, результат і, сподіваюся, успіхи для футбольного клубу «Рух». Тимчасових людей у клубі ми не бачимо. Якщо ми прийняли таке рішення, це означає, що ми вважаємо його стратегічним. І воно має зробити наш клуб і нашу команду сильнішими.

ПРО ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ КЛУБУ

– Якщо ми сприймаємо клуб, як вертикальну інтегровану структуру, то головне завдання – щоби між її складовими (головна команда, U-19, академія) був тісний нерозривний зв'язок, щоби принципи роботи, філософія та принципи гри команд клубу були відображені на всіх рівнях. Наше завдання – зробити так, щоби всі команди, які працюють у структурі клубу, стали єдиним цілісним організмом, і перехід з одного етапу підготовки в інший проходив для футболістів безболісно, щоби вони розуміли принципи та підходи, які застосовує «Рух» у своїй роботі, зокрема, тренерські штаби різних вікових категорій. Усе це чітко прописано. І ми зробимо все, щоби ці принципи стали однаковими для всіх, хто працює над розвитком футболістів у системі нашого клубу.

Так, звичайно, ми не відкидаємо турнірних завдань. Я переконаний, що з таким підбором футболістів наша команда точно не на виліт. Розумію, що це футбол, і в ньому всяке може трапитися, не бачу жодної трагедії в тому, якщо не виконаємо завдання, хоча я такого і не припускаю. До тренерських штабів зараз є повна довіра, так само є і впевненість у тому, що наша команда буде розвиватися. Вірю в те, що вона здатна показувати хороші результати та хороший рівень гри.

Зрозуміло, що ми ставимо завдання перед нашими тренерами зберегти прописку в Прем’єр-лізі. Було би дивним, якби ми їм казали щось інше. Переконаний, що вони його виконають. Хочу, щоби ця віра та впевненість передалася і тренерському штабу, і всім футболістам нашої команди.

Перед командою U-19 ми ніколи принципово не ставили турнірних надзавдань, бо вона, як і академія, має готувати футболістів для головної команди, щоби вони себе там проявили з найкращого боку. Але оскільки турнірна ситуація складається таким чином, що ми доволі впевнено почуваємо себе в чемпіонаті, як, до речі, і минулого сезону, то, звичайно, хотілося би вдало закінчити і цей сезон і, як мінімум, повторити той шлях, який ми пройшли в Юнацькій лізі УЄФА. Це мрія, над якою будуть працювати футболісти і тренери Тому маємо таку амбіцію довести до успішного завершення цей сезон у чемпіонаті U-19.

Але в цілому найголовніше те, щоби ми зуміли і в головній команді, і в команді U-19 поставити ту гру, від якої будуть отримувати задоволення насамперед самі футболісти. Це ключовий момент – щоби вони із задоволенням демонстрували всі свої найкращі якості, було відповідно вмотивовані та налаштовані на кожен матч, щоби залишалися професіоналами, – в такому випадку, впевнений, на нас чекає успіх.

Хочу також, щоби «Рух» грав у такий футбол, який би подобався спеціалістам, уболівальникам і так далі. Тому завдання в нас не лише турнірного характеру, але й більше ігрового. Команда має стати більш атакувальною, більш націленою на ворота суперника. Хочемо, щоби це приносило максимальні дивіденди.

ПРО ПЕРШІ ОФІЦІЙНІ МАТЧІ РОКУ

– Вважаю, що поразка від «Колоса» – це прикра випадковість і футбольна несправедливість. Але не можна казати, що саме той матч призвів до кардинальних рішень. На якомусь етапі ми відчули, що нам потрібне перезавантаження, насамперед у головах самих футболістів, а також у підходах до тренувального процесу, до системи побудови гри. Це й призвело до нашого рішення – потрібно дати свіжий погляд, свіжий подих, свіжий підхід у тренувальному процесі та підготовці до матчів.

Рішення попрощатися з Леонідом Кучуком вважаю правильним. Так само думає і він – ми спілкувалися з ним на цю тему, і він теж підтвердив, що це правильне рішення. Тому в цьому ми порозумілися.

А далі – в нас попереду ще 13 матчів. Вірю, що зможемо вибратися з низів турнірної таблиці, поставити команді якісну гру, більш атакувального плану, підняти на новий рівень наших молодих футболістів. Думаю, що ще цього сезону в першій команді дебютує декілька молодих гравців, а ті, хто вже дебютував, зможуть закріпити за собою місце в складі. Вірю в їхній потенціал, можливості та перспективи.

Тобто в нас є, можна сказати, триєдине завдання: здобувати результат у турнірній боротьбі, поставити атакувальну гру, від якої отримають задоволення як футболісти, так і вболівальники, та продовжувати розвивати футболістів, виводити їх на новий рівень, максимально розкрити їхні таланти та потенціал.

ПРО ЧУТКИ ТА РОЗМОВИ НАВКОЛО «РУХУ»

– Ми мали з журналістом Михайлом Співаковським за ці 2 дні доволі глибоке спілкування. Не приховую, що я попросив вибачення за емоційну реакцію, яка вийшла від нашого клубу. Вважаю, що таким чином ми не мали реагувати, тому ще раз прошу вибачення і в нього, і в інших представників журналістської спільноти. Запевняю, що в майбутньому обережно та вивірено будемо підходити до наших коментарів і реакції на роботу журналістів. Ми її поважаємо, вважаємо, що перебуваємо з ними на одному полі, на якому розвивається український футбол, і вони в тому числі вносять свій величезний вклад у його розвиток. Думаю, що ми знайшли з Михайлом спільну мову, і в подальшому, я впевнений, таких непорозумінь виникати не буде.

Михайло Співаковський сам назвав свої версії польотом фантазії. Підтверджую, що політ фантазії щодо призначення головного тренера в нас збігся, і це ще раз доводить, що він є професійним журналістом, який глибоко в темі, розуміє процеси, які відбуваються в українському футболі загалом і в нашому клубі зокрема. Тому я радий, що Михайло не помилився у своїх фантазіях щодо нового головного тренера нашої команди.

А стосовно його другої версії, то скажу відверто: про те, що «Шахтар» купує «Рух», що «Рух» стає фарм-клубом чи сателітом чи як там тільки не називали, я чую вже більше, ніж пів року. Такі розмови у Львові точаться – з різних джерел, із різних середовищ. Ми спокійно до цього ставилися, так, мені довелося свого часу отримати купу дзвінків, насамперед від працівників нашого клубу, яких ці чутки дуже турбували, але ми заспокоїли колектив, і він далі нормально працює. Я не розумію, звідки взагалі така бурхлива фантазія з’явилася, хто її продукував і далі транспортував, навіть не хочу в цьому копатися та заглиблюватися.

Усі знають, що зараз головна команда «Шахтаря» базується у Львові, зокрема, в нас на Академії, в Emily Resort. І ми, як футбольний клуб «Рух», менеджмент Emily Resort, робимо все можливе, щоби «Шахтар» тут почувався, як удома, щоби футболісти  відчували, що грають у найкращому клубі України, в гранді українського футболу, який представляє нашу країну в єврокубках. Ми ж намагаємося забезпечити їм усі необхідні умови для підготовки до матчів, для відновлення після ігор і взагалі для повноцінного життя. Мені здається, що ми з цим усі разом дуже вдало справляємося.

Ні для кого не секрет, що в мене дружні стосунки з головним тренером «Шахтаря» Ігорем Йовичевичем, ми спілкуємося фактично кожного дня чи через день, у нас давнє та дружнє спілкування. Також можу сказати, що в нас теплі стосунки і з менеджментом «Шахтаря» – зі Сергієм Палкіним, із Дарійо Срною, з Юрієм Свиридовим. У нас із «Шахтарем» повний контакт і повне порозуміння. Ми розмовляємо часто та, вважаю, доволі плідно. Скажу від себе особисто: це спілкування мене точно збагачує. А спілкування, яке збагачує, хочеться продовжувати.

Можу підтвердити, що ми зі «Шахтарем» спілкувалися про те, де би міг базуватися їхній клуб. У зв’язку з війною та ситуацією, яка склалася, «Шахтар», на жаль, не має можливості дислокуватися у своїй домівці або навіть у Києві. Там теж є труднощі – і логістичні, і безпекові, й інфраструктурні. Тому «Шахтар» розглядав варіант, аби дислокуватися саме у Львові та саме не нашій базі. Ми такі можливості обговорювали, я особисто виступав тільки «за» такий варіант, щоби футбольний клуб «Шахтар» переїхав сюди всією структурою (тобто головна команда, U-19 і академія). Я впевнений, ще це би точно збагатило наш клуб, посилило спілкування між різними ланками наших клубів і допомогло би нам стати сильнішими. «Шахтар» би отримав якісну та сучасну інфраструктуру, гідну українського топ-клубу. Тому в такій співпраці я бачив одні плюси та позитиви.

Не приховую, що для футбольного клубу «Рух» це ще й економічний інтерес, тому що приїзд такої великої кількості людей на постійній основі приніс би кошти в наш бюджет, що для нас є немаловажним. Тому що в нас бюджет формується з доходів клубу і з тих джерел доходності, які створив його засновник Григорій Козловський, за що я йому висловлюю велику подяку. Саме такий підхід застосовується у футбольному клубі «Рух», що ми не заглядаємо в кишеню власнику чи засновнику, не ходимо з протягнутою рукою, а наш клуб є самодостатнім у плані наповнення бюджету, спокійно та впевнено себе почуває.

Можливо, на тлі цього нашого спілкування з «Шахтарем» і пішли такі чутки, які вже набрали загрозливого та хворобливого характеру. Насправді футбольний клуб «Рух» має свої філософію, принципи діяльності, амбіції та мрії. І точно не готовий ні з ким цими мріями ділитися, ми хочемо пройти цей шлях до своєї мрії самі. І так, ми би хотіли за допомогою в тому числі й «Шахтаря» стати сильнішими – але за допомогою спілкування, обміну знаннями, інформацією, підходами, методиками і так далі.

Вважаю, що «Шахтар» на сьогодні – це номер один з точки зору побудови та розвитку системного клубу. Для мене особисто це приклад системного клубу. Тому я би був дуже радий, якщо би так сталося, і «Шахтар» повноцінно дислокувався тут. На жаль, поки що все залишається на рівні розмов. Чи вони повернуться до цієї розмови, чи ні, – я не знаю, треба в них запитувати. Але можу підтвердити те, що ми би радо вітали це та могли би забезпечити якісною інфраструктурою та всіма необхідними засобами для того, щоби тут функціонувала й академія, і U-19, і головна команда «Шахтаря».

Хочу запевнити всіх, що на теперішній момент футбольний клуб «Рух» є самодостатнім із фінансової точки зору, з точки зору наповнення бюджету, ми не відчуваємо жодних проблем, як там десь звучало, в тому числі й у висловлюваннях Михайла Співаковського. Можу все це заперечити, тому що жодних фінансових проблем у нас немає, і клуб має стабільні джерела доходності та наповнення бюджету. Футболісти отримують вчасно як зарплатню, так і преміальні. Тому твердження про те, що ми робили якісь спроби під когось лягти чи ще щось, аби зберегти клуб чи забезпечити фінансування, абсолютно не відповідають дійсності. Це повна дурня. Ті люди, які знають, як функціонує зараз футбольний клуб «Рух», це можуть підтвердити.

Ми точно не прагнемо бути ні чиїмось фарм-клубом, ні сателітом, ні союзником, чи ще якісь синоніми тут можна застосувати. Ми хочемо бути сучасним самодостатнім системним клубом, максимально розвивати свою структуру, своїх футболістів і з часом вийти на той рівень, коли зможемо ставити та виконувати найвищі турнірні завдання.

Дозволю собі нагадати, що ФК «Рух» – це перш за все львівський футбольний клуб. Ним і залишиться. А львів’яни за своїм психотипом і характером є людьми дуже гордими, які чи не найбільше в житті цінують свободу і незалежність. У будь-якій сфері діяльності. Бути під чиїмось протекторатом чи, як кажуть, у когось «на підтанцьовці» – це точно не про нас і не про наш клуб.

Також я переконаний, що «Шахтар» – це клуб, який неймовірно дорожить своєю репутацією. І будь-який проект, де будуть хоча би натяки на ризик репутаційних та іміджевих втрат, для донецького клубу закритий. Не кажучи вже про купівлю та використання у своїй діяльності фарм-клубів чи інших сумнівних утворень. Тому змушений розбити вщент версію про це Михайла Співаковського та ствердити, що політ його фантазії абсолютно не збігається з реальністю та засадами діяльності ФК «Рух».