Чеснаков: «У тренувальному процесі «Ворскли» відбулися суттєві зміни»

Захисник «Ворскли» Володимир Чеснаков – про підсумки осені, зміну тренера, зимові збори та плани команди на весняну частину сезону.

«У Сергія Долганського тепер відповідальність за всю команду»

– Володимире, ви зараз на зборах з Ворсклою?
– Так, у Туреччині, в Анталії все як завжди. 10 січня ввечері прибули сюди та провели вечірнє тренування. У четвер вже було два повноцінні тренування.

– Ви у першому колі пропустили багато матчів через травму. А як зараз ваш стан?
– Слава Богу – більш-менш. Нормально все, працюємо.

– У вас була мікротріщина м'яза?
– Так, був рецидив старої травми. Зараз працюю у загальній групі.

– Були чутки, що влітку ви взагалі хотіли завершувати кар'єру. Це так?
– Ні, це взагалі не так.

– Що змінилося у команді з приходом нового головного тренера Сергія Долганського?
– Ну, по-перше, це не новий тренер. Сергій Миколайович уже давно у клубі, просто раніше був тренером воротарів, а тепер головний. Він добре нам знайомий. Просто в нього тепер інша відповідальність, він відповідає за всіх нас. Все добре.

– У тренувальному процесі відбулися зміни?
– Так, суттєві. Новий тренер має свій штаб. У Сергія Миколайовича своє бачення футболу, в який ми маємо грати. Тренувальний процес теж змінено.

«Концертні зали заповнюються, отже, можна і на футбол ходити»

– Віктор Скрипник після закінчення першої частини сезону, ще коли був тренером Ворскли, говорив, що дивиться у весну з оптимізмом. Ви поділяєте його впевненість?
– Так, ми у півфіналі кубка, і зовсім недалеко від єврокубкової п'ятірки у чемпіонаті. Завдання на весну у нас стоять найвищі. Треба підтвердити це на футбольному полі.

– Кабінет міністрів дозволив доступ уболівальникам на трибуни. Це позитивне рішення?
– Це було б дуже добре для всього нашого футболу. І для наших полтавських глядачів. Щоб кожен міг повболівати за свою команду. Думаю, це можливо: ми бачимо, що концертні зали збираються, де люди можуть подивитися на артистів, і інші заходи відбуваються. І на футболі може бути те саме. Тим більше, що люди дуже скучили за футболом. Це було б дуже круто – навесні побачити вболівальників на матчах.

– У сезоні 2022/2023 Ворскла першу частину сезону жила в Ужгороді, а потім повернулася до Полтави. Де вам зручніше?
– Звісно, у Полтаві. І для всіх, не лише для мене. У 2022 році, коли не було ясно, чи буде взагалі український футбол, керівництво клубу прийняло рішення, що для команди насамперед спокійніше гратиме на Закарпатті. Проте зараз ми вдома.

– Чому у Ворскли був такий складний початок сезону? Шість поразок у перших одинадцяти матчах. Що пішло не так?
– Звісно, єврокубки вплинули, була дуже складна логістика. По дві-три доби добиралися від одного міста до наступного. І травми гравців вплинули на результат, зокрема. Але потім, коли почали вдома грати, їздити Україною, як звикли, стабілізувалися і гра та результат.

«Голи Ковталюка говорять самі за себе»

– Грузинська Діла, яку вам не вдалося пройти у кваліфікації Ліги конференцій (2:1, 1:3), це справді настільки сильна команда?
– Так, Діла досить непроста команда, і, скажу, що виграла заслужено. Логістика тоді ще не впливала.

– У тих іграх українець Микола Ковталюк двічі забивав Ворсклі. Тепер він у вашому складі. Що думаєте про свого нового партнера, чи була можливість придивитися у тих матчах?
– Так щоб придивлятися, то ні. Але за форварда кажуть його голи. Його забиті м'ячі допомогли Ділі виграти у нас.

– У заявці Ворскли вісім легіонерів, зовсім чимало, як для українського клубу цього сезону. Знову-таки звернуся до слів вашого вже минулого тренера Віктора Скрипника. Він казав, що у команді недостатній набір гравців. Ви також це відчували?
– Це питання більше до Віктора Анатолійовича.

«Цікавіше, коли на призових місцях не лише Шахтар та Динамо»

– Вгорі таблиці зараз дуже щільна боротьба. Цей сезон цікавіший за інших?
– Як на мене, то цікавіший. На призових місцях не Динамо та Шахтар, як завжди, а інші клуби.

– Ві провели 25 ігор за молодіжну збурну України та забили два голи. Що найбільше запам'яталося із того періоду?
– Звичайно, наш вихід у фінальну частину Євро у Данії, де ми зіграли у 2011. І у 2009 – перемога на кубку Лобановського на стадіоні Динамо. Ні з ким особливо тісно з того складу не спілкуюсь зараз.

– Ви вихованець Ворскли і сімнадцятий сезон граєте у команді. У вас 416 ігор за Ворсклу, це рекорд клубу, на вашу думку, його зможуть коли-небудь побити?
– Рекорди – це все статистика, не особливо цікавлюся. Хочу приносити користь команді – та й усе.

– У вас є плани відіграти ще один, два чи три сезони?
– Плани можна будувати. Але все залежить від здоров'я. У мене були травми. Просто хочеться бути здоровим, насолоджуватися грою у футбол та приносити користь своїй команді. Ось і всі плани.