Хомченовський: «Кривбас» під кінець першого кола тільки розігрався»

Хавбек «Кривбасу» Дмитро Хомченовський відповів на питання вболівальників криворізького клубу.

– Яка у тебе зарплатня?
– Згідно умов контракту, не маю права її розголошувати.

– Як проводив час, коли в Україні був блекаут через обстріли рашистів?
– Коли наступив блекаут, ми саме були на базі "Кривбасу" як і більшість футболістів команди. Тому там було чим зайнятись: грали у більярд, наприклад.

– Яка у "Кривбасу" ціль в цьому чемпіонаті УПЛ?
– Ціль – перемагати у кожному матчі та бути якомога вище у таблиці в кінці сезону.

– Яка різниця між "Кривбасом" 10-річної давнини та теперішньою командою? Командний дух, мотивація?
– "Кривбас" завжди вирізнявся командним духом та характером. Це було тоді, це є і зараз.

– Чи памʼятаєте, у якому віці вперше побачили футбольний матч?
– Був маленьким. Побачив у дворі мʼяча й з того все почалось.

– Памʼятаєш свою дворову команду, з якою грали у дитинстві?
– Так, звичайно, але зараз всі вже дорослі. Чесно кажучи, дуже давно бачив усіх.

– Як справи, як життя?
– Дякую, добре, але було б набагато краще, якщо ці російські тварюки нас не чіпали!

– Що ставив за мету, коли починав грати на професійному рівні?
– Мріяв бути кращим за усіх, з ким грав. Мріяв заробляти достатньо, аби забезпечувати себе та родину. Мріяв потрапити до збірної України.

– Чому вирішив змінити зачіску: підстриг коротко волосся?
– Я так завжди роблю взимку. Адже коротка зачіска – це зручно, коли ходиш у шапці.

– Який тренер дав тобі дорогу у футбол? Чим він тобі запамʼятався?
– Це мій перший тренер – Панасюк Миколай Микитович. Він всюди за мною ходив та пильно слідкував за моїми тренуваннями. Навіть, коли я пропускав заняття, він приходив до мене додому, й питав, чого мене не було. Мабуть щось знав!

– Який у тебе розмір ноги?
– 42.

– За кого ви вболівали на Чемпіонаті світу?
– За Аргентину. Радий, що геній футболу Мессі нарешті здобув омріяний трофей.

– Коли плануєш завершення карʼєри?
– Про це ще навіть не думав. Поки буду грати на рівні, до тих пір й буду виступати.

– Чи є бажання йти після завершення карʼєри у тренери або селекціонери?
– Звичайно, є. Але зараз ще зарано про це думати. Я – футболіст, на цьому наразі і треба зосередитись.

– Першу половину першого кола ти грав із капітанською повʼязкою. Зараз капітан – Сарнавський. Чому?
– Якось все так вийшло саме по собі. Головний тренер так вирішив, отже це правильно.

– Як оцінюєте першу половину сезону у своєму виконанні?
– Були як хороші моменти, так і погані. Але, можу сказати, що можу грати краще. І у другому колі я це доведу.

– Новорічні свята вже скоро. Тож, новорічна Coca-Cola чи львівське різдвяне пиво?
– Хороше питання: певно, буде і те, і інше (посміхається).

– Який найкращий клуб у твої карʼєрі?
– "Зоря" Луганськ, де я провів більшу частину карʼєри.

– Яке місце обираєш у літаку: прохід чи біля вікна?
– Для мене немає великої різниці, де сидіти. Але все ж обираю місце поруч із тим, з ким буде весело під час польоту.

– Чи був ти радий повернутись до "Кривбасу"?
– Так, звичайно. Якби не був радий, то не повернувся би до "Кривбасу".

– Чи памʼятаєш свій єдиний поки що гол за "Кривбас" у ворота донецького "Металургу"?
– Звичайно, це один з памʼятних моментів у моїй карʼєрі.

– Памʼятаєш асист на Іващенка у матчі проти "Металіста", коли "Кривбас" переміг – 4:3?
– Так, це був потужний матч у виконанні "Кривбасу".

– Чи спілкуєтесь ви із Ніколою Дзаньоло?
– Ні. Після матчу "Зоря" - "Рома" лише одного разу поспілкувались у коментарях в соцмережах. На полі трохи теж, бо грали один проти одного на фланзі.

– Які травми були для тебе найжорсткіші у професійній карʼєрі?
– Певно, за часів виступів у Польщі. Була проблема з меніском. Неприємна травма.

– Збірна України, єврокубки із "Зорею", рік в Іспанії, рік у Польщі. Яка мотивація у тебе наразі?
– Мотивація – кожен давати ставати все сильнішим. Бути краще, ніж твій опонент. Відчувати смак перемоги. Це все мотивує працювати надалі.

– Чи є у тебе світло?
– Наразі якраз немає, на жаль. Кляті рашисти.

– На яку приблизно дистанцію можеш загилити мʼяча по максимуму?
– Ніколи такого спеціально не робив, але, думаю, що далеко (посміхається).

– Якого гравця "Динамо" ти запросив би у "Кривбас"?
– "Динамо" - один з топів нашої країни. Думаю, можна вибрати будь-кого, усі сильні. Наприклад, Тимчика чи Кабаєва.

– З якої сторони краще підпалити Кремль?
– Думаю, одразу з центрального.

– Коли почнеш забивати за "Кривбас"?
– Для мене це теж дуже важливе питання.

– Проти якої команди мріяли би зіграти у Лізі чемпіонів у складі "Кривбасу"?
– ПСЖ або "Манчестер Сіті".

– Мрія, яку хочеш встигнути втілити у життя до кінця професійної карʼєри?
– Досягнути найвищих результатів зі своєю командою.

– Виклик у збірну України чи Ліга чемпіонів із "Кривбасом"?
– Ліга чемпіонів із "Кривбасом".

– Який рецепт успішного матчу від Хомченовського?
– Не обманювати футбол та добре й відповідально готуватись до кожного матчу.

– Якою бачиш другу половину сезону у виконанні "Кривбасу"?
– Ми тільки розігрались під кінець першого кола, тому, вважаю, друга половина чемпіонату для "Кривбасу" складеться краще, ніж перша.

– Який матч у професійній карʼєрі запамʼятався найбільше?
– Насправді, їх було багато. Але, певно, найпамʼятніший – коли ми із "Зорею" в останньому матчі сезону проти "Десни" взяли бронзу.

– Чи слідкуєш за виступами "Зорі", своєї екскоманди, в УПЛ?
– Звичайно, слідкую.

– Чи є бажання розвиватись у футболі ще більше?
– Я намагаюсь це робити кожен день.

– Після завершення карʼєри не думав стати тату-майстром? Якщо так, то на кому б тренувався?
– Не планую. Але, якщо б планував, то тренувався б на Віталію Вернидубу. Він великий, там багато місця (посміхається).

– Які спогади залишились з виступів у Іспанії за "Понферраддіну"?
– Тільки теплі та добрі. Я знайшов там багато друзів, з якими і досі підтримую звʼязок.

– За часів виступів у Іспанії чи спілкувався із Романом Зозулею?
– Не спілкувався.

– Чи пишаєшся нашими ЗСУ?
– Звичайно, пишаюсь! Без них зараз не зміг би спокійно відповідати зараз на питання наших вболівальників. Не зміг би грати у футбол. Не зміг би бути разом зі своєю родиною. Слава Україні! Слава Збройним Силам України!