Царенко: «Лише від мене залежить, як себе проявлю та що покажу в «Динамо»

18-річний півзахисник «Динамо» Антон Царенко пройшов медобстеження серед гравців першої команди, у складі якої розпочне підготовку до весняної частини сезону. Гравець поділився очікуваннями від поновлення роботи.

– Антоне, як пройшло медобстеження?
– У принципі, щороку ми проходимо однакові медобстеження, не лише перша команда. Вже звикли до них, знаємо, що до чого.

– Може і лікарі вже є знайомі?
– Так, є! Щоправда, за півроку забуваються.

– У тебе все чудово?
– Так. Офтальмолог навіть сказав, що зір у мене кращий, ніж у всіх.

– Які в тебе сподівання від зимової підготовки?
– Звісно, приємно, що я тренуюсь з першою командою. І тут уже лише від мене залежить, як я себе проявлю і що покажу. Вдячний тренерському штабу. Сподіваюся, все буде гаразд. Ми всі відпочили і зараз із новими силами приступимо до роботи.

– Тренерський штаб поповнив Олександр Шовковський. Для тебе він є одним із кумирів у футболі?
– Звісно, адже це легенда клубу. Впевнений, що всім буде приємно попрацювати разом із ним. З нетерпінням чекаю на особисте знайомство.

– Ти вже не вперше проведеш зимове міжсезоння в Туреччині. Які очікування від зборів у цій країні?
– Як мінімум, там буде трохи тепліше, ніж у Києві, адже головне – можливість якісно працювати на футбольному полі. Дуже чекаю на контрольні матчі з цікавими суперниками. Збори – фундамент на сезон, без них нікуди.

– Попереду тиждень тренувань на клубній базі. Тренерський штаб уже озвучив план роботи? Що він включатиме?
– Ще не озвучив, але, гадаю, переважатиме бігова робота, без м'яча. Але всі розуміють, що ця робота також потрібна.

– Ти тренувався індивідуально під час відпустки?
– Чесно кажучи, до Нового року я рідко займався, аби більше відпочити, більше скучити за роботою. А вже після Нового року почав працювати, щоб привести себе у форму.

– А де провів відпустку?
– Був у Києві та ще з'їздив до рідних до Сумської області. Намагався провести більше часу з ними.

– У твоїх рідних краях зараз більш-менш спокійно, але навесні було не так…
– Так, але, дякувати Богу, мої рідні не постраждали. Звісно, навесні теж бачили танки та іншу військову техніку, поруч стріляла артилерія, але все обійшлося.