Запорожан: «К еврокубкам «Александрии» еще предстоит длинный путь»

Поспілкуватися з капітаном ФК «Олександрія» Андрієм Запорожаном вдалося коли той підтримував сина на різдвяному турнірі з міні-футболу в Києві.

– Андрію, чим наразі займаєшся?
– Щойно завершився турнір з міні-футболу, в якому приймав участь і мій син Сергій. Він хоче стати хорошим футболістом і вся наша родина підтримує його прагнення. Вже зараз бачу в його грі позитивні якості і хочу щоб він розвивав їх і надалі.

– Де зустрічали Новий Рік?
– Я вважаю що Новий Рік – це родинне свято і тому кожного разу зустрічаємо його в родинному колі. Мама з дружиною наготували дуже багато смачних страв але вже зараз треба дбати про хорошу фізичну форму, тому навіть не все вдалося скуштувати.

– Де провели відпустку?
– З дружиною, донькою та сином відпочивали в Єгипті. Коротка відпустка промайнула дуже швидко і вже зараз самостійно займаюсь покращенням своєї фізичної форми. Легкі пробіжки, фізичні вправи допомагають гармонійно підійти до навчально-тренувальних зборів, які за традицією ми проведемо в Туреччині і це для нас сьогодні найголовніше. Ми завершили першу частину чемпіонату на четвертому місці і багато хто зарахував нас до складу команд, які будуть представляти Україну в єврокубках. Але це завдання нам ще треба виконати. А до виконання цього завдання у нас ще довгий, непростий, наполегливий шлях. Чесно кажучи, вже нудьгую за футболом, чекаємо 11 січня, коли знову побачимо один одного, відчуємо смак футболу, якому присвячуємо все своє свідоме життя.

– Який був для вас минулий 2016-й футбольний рік?
– Чесно кажучи, дуже непростий. З одного боку яскраві перемогу та результативні матчі, можливість спробувати свої сили в Лізі Європи, а з другого травми, розчарування та червона картка на фініші року складають суперечливе враження. Маю надію, що рік новий принесе більше приємних миттєвостей. Хочу привітати усіх вболівальників футболу з Новим Роком та з наступаючим Різдвом Христовим. Побажати, щоб в кожній оселі були мир та злагода. Міцного здоров’я та щоб доля усміхалася всім якомога частіше.