Сьогодні 19 жовтня 2024 р.

Коллина: «Арбитр не должен терпеть оскорблений»

По материалам оф.сайта ФФУ

У вівторок,  17-го вересня, у Будинку футболу у рамках засідання «Футбольного прес-клубу» відбулася зустріч куратора системи арбітражу в професіональному футболі України П’єрлуїджі Колліни з представниками ЗМІ.

У засіданні також взяли участь асистент Колліни Лучано Лучі, голова Комітету арбітрів Федерації футболу України Василь Мельничук, а також діючі арбітри Прем’єр-ліги Сергій Бойко та Сергій Березка.
 
Під час зустрічі П’єрлуїджі Колліна, Сергій Бойко та Сергій Березка розповіли про роботу додаткових асистентів арбітрів у матчах Прем’єр-ліги та відповіли на питання, які цікавили журналістів.
 
– Яка методика додавання арбітром компенсованого часу? У матчах чемпіонату України за участю київського « Динамо» та одеського « Чорноморця» у 5-му турі арбітр Можаровський компенсував шість хвилин , а у 8-му турі , коли «Динамо « приймало дніпропетровський « Дніпро», всього три хвилини... Чому?
 
П. Колліна: Якщо ми візьмемо, наприклад, баскетбол, там існує правило: коли м'яч виходить за межі поля, є хронометрист , який зупиняє гру. У футболі такого немає. Арбітр має право на свій розсуд приймати рішення про те, скільки треба додати компенсованого часу. Четвертий арбітр піднімає табло, вказуючи кількість компенсованих хвилин, за винятком тих випадків, якщо в цей час ще щось відбувається на полі. Тоді арбітр може продовжити матч.
 
Арбітри компенсують час, витрачений на допомогу лікарів, травми, а це близько хвилини. Якщо травма сильна, і гравець лежить на полі три хвилини , стільки часу і компенсується. У більшості випадків травма дорівнює одній хвилині компенсованого часу. Тридцять секунд дається за кожну заміну.
 
Якщо, наприклад, робиться п'ять замін і одне надання допомоги − це чотири хвилини. В цілому, у першому таймі нормально компенсувати одну-дві хвилини. А у другому таймі п'ять компенсованих хвилин, враховуючи всі заміни, це нормально. Не варто дивуватися тому, що було на тих матчах.
 
– У минулому сезоні український футбол зіткнувся з нововведенням в особі додаткових асистентів арбітра (далі – ДАА). Як ви поставилися до цієї новинки?
 
С. Бойко: З осені 2008-го року IFAB ввів експеримент з шістьма арбітрами на полі. Тепер він використовується у нас в країні. Це дозволяє головному арбітру контролювати ті частини поля, де за деяких об'єктивних причин він не може їх фізично переглянути . Два ДАА контролюють штрафний майданчик у тих точках, в яких арбітру важко помітити ігрові нюанси. Можна сказати, що ми отримали додаткові пару очей. Тепер арбітр отримує сигнал від ДАА, що у певній точці поля є зона ризику. Дуже важлива роль ДАА також при стандартних положеннях.
 
С. Березка: Це еволюція футболу , футбол став більш динамічним, швидким . Швидкість гри зросла у кілька разів. З'явилася додаткова допомога від хлопців на лінії воріт, вони бачать гру з зовсім іншого ракурсу . Коли ми вперше займалися на зборах у Туреччині, було складно. Ти бачиш футбол в іншому форматі. Минуло кілька ігор, у арбітрів з'явилася впевненість. Я вважаю, що арбітраж розвивається.
 
– Чи бували випадки на матчах, коли рішення ДАА вам не просто не допомагали , а тільки заважали головному арбітру?
 
С. Березка: У нас є установка за дві години до гри перед виїздом на стадіон. Протягом 20-30 хвилин ми говоримо про всі тонкощі матчу: про дискваліфікованих гравців, про тренерів , про їх турнірне становище.
 
С. Бойко: Важливо розподілити обов'язки перед грою. Кожна гра – новий досвід. Якщо правильно розподілити обов'язки, кожен арбітр буде знати, що він повинен робити в даний момент матчу на полі. Ми допомагаємо один одному прийняти правильне рішення.
 
П. Колліна: ДАА не завжди повинен пропонувати допомогу арбітру , адже арбітр приймає рішення , якщо досконально бачить ситуацію. Якщо арбітр бачить момент, то він і вирішує, що буде далі. ДАА використовуються на постійній основі в 25– ти країнах Європи. Для України це позитивний досвід, адже країна знаходиться в авангарді арбітражу.
 
– Питання до Сергія Бойка. Ви стали одним з найперспективніших арбітрів України , працюєте на єврокубкових матчах . Що було на зборах арбітрів, які організовував УЄФА у Ньоні?
 
С. Бойко: Хто працює, той набуває . Якщо людина професійно ставиться до справи, вона досягає результату. На зборах у Ньоні, які закінчилися кілька днів тому, я отримав величезний досвід у спілкуванні з арбітрами еліт– групи. Крім здач тестів з фізичних нормативів ми прослухали курс лекцій, отримали рекомендації.
 
Цікавий збір був і тим, що були присутні асистенти арбітрів еліт-групи. Інтерес пов'язаний з тим, що цього року були введені зміни правил, що стосуються визначення положення «поза грою». Досвід , який я набув у Швейцарії, був дуже позитивний. Не буду зупинятися на цьому, продовжу працювати, щоб зробити крок вперед.
 
– Матчі лідерів чемпіонату журналісти розбирають буквально під мікроскопом , на відміну від менш важливих матчів. Існує думка, що арбітри побоюються працювати на матчах з підвищеною відповідальністю. Чи так це?
 
С. Березка: Дійсно, будь-яка помилка в матчах лідерів розглядається під мікроскопом. Не думайте, що ми не помічаємо помилок з інших матчів. На інших матчах команди так само вирішують певні завдання. Арбітри отримують усі нарізки, рекомендації , цим матчам приділяється не менше уваги, ніж «топовим» матчам. Звичайно, це велика відповідальність. Але арбітри не ухиляються від призначення на такі поєдинки. Повірте, ми «отримуємо на горіхи» за наші помилки по повній програмі.
 
С. Бойко: Якщо ви хочете зробити крок вперед , не можна цуратися матчів з підвищеною відповідальністю. Для мене кожен матч важливий. Всі арбітри представляють регіональні федерації футболу, всі арбітри проводять ігри на аматорському рівні. Я виходжу на поле і намагаюся виконати якісно свою роботу. Матч підвищеної відповідальності – велика честь для арбітра , крок до визнання арбітра. Після матчу ми отримуємо від Комітету арбітрів інформацію, спеціальний відеокліп, де нам дають рекомендації як чинити так чи інакше в тих чи інших епізодах.
 
– П'єрлуїджі Колліна працює в українському футболі з 2010-го року. Які були у арбітрів враження від знайомства з Куратором?
 
С. Березка: Я познайомився з Колліною на зборах УЄФА у далекому 2003-му році. У 2010-му році це була велика подія. Це крок вперед. У хлопців змінився підхід до справи. Ми розвиваємося. Не будь-яка європейська країна може користуватися таким досвідом.
 
С. Бойко: Це не один крок вперед , а декілька. Змінилося ставлення до роботи, система роботи. Головне, щоб ми всі разом, включаючи пресу, підвищували імідж українського суддівства, а він зростав не тільки у нас в країні, а й в Європі.
 
– Два роки тому під час матчу київських «Динамо» та «Арсеналу» арбітр Арановський вилучив півзахисника «Динамо» Дениса Гармаша за нецензурну лексику на його адресу. Де грань у спілкуванні футболістів з арбітрами під час матчів, щоб футболісти не отримували червоних карток?
 
П. Колліна: У людини може бути інстинктивне обурення, це можна зрозуміти . Але якщо людина говорить такі речі спеціально – це неприйнятно. Якщо гравець ображає арбітра в обличчя, і арбітр не вилучає гравця, то такий арбітр не буде більше працювати на матчах.

17 вересня 2013 18:30







Матеріали на тему

Коллина: «Каниболоцкий не заслуживал красной карточки»
17 вересня 2013 18:04


Коллина: «Ознакомился с открытым письмом болельщиков»
17 вересня 2013 17:11


Стороженко: «Уполномочен от ФФУ принести извинения Коллине»
17 вересня 2013 14:22


Письмо Коллине от болельщиков
15 вересня 2013 10:13




Коментарі


Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.

Реєстрація, Вхід



Поділитися

Звернення Президента України Володимира Зеленського наприкінці 968-го дня повномасштабної війни

 

18 жовтня 2024 19:05

Звернення Президента України Володимира Зеленського на початку 967-го дня повномасштабної війни

 

17 жовтня 2024 09:31

Звернення Президента України Володимира Зеленського наприкінці 965-го дня повномасштабної війни

 

15 жовтня 2024 20:04