Пушич: «Ми спробували все і також намагалися грати»

Прес-конференція головного тренера «Шахтаря» Маріно Пушича після матчу Ліги чемпіонів з «Аталантою» (0:3).

– Дивлюся у статистику: 0 ударів у площину. У матчі з «Болоньєю» був 1 удар на другій хвилині, тож виходить 178 хвилин узагалі без ударів. Як на мене, то це занадто для команди, що завжди позиціонує себе як атакувальна. Отже, що із «Шахтарем»?
– Статистика не дає цілої картини. Звичайно, якщо дивитися тільки на цю частину, це може бути так, але насправді це мені ні про що не говорить. Також слід враховувати, скільки ти робиш на полі і скільки разів створюєш перспективні ситуації, щоб щось зробити. І я думаю, що не буду озиратися на гру проти «Болоньї», тому що ми тоді виступили досить непогано, зіграли внічию з також дуже сильним суперником. Але сьогодні був дуже складний поєдинок. Ми протистояли команді, яка для мене є однією з найкращих у Європі за особливостями гри. Це фізично дуже сильна та досвідчена команда. Проте я вважаю, що в перші 20 хвилин ми мали кілька багатообіцяючих ситуацій, щоб зробити більше, ніж змогли. Мені це нічого не говорить. Ми намагалися забити. Потрібно забивати, якщо хочеш виграти. Але ми не змогли. У другому таймі мали набагато більше кращих та перспективніших ситуацій, ніж у першому таймі, тож статистика не розповідає історію гри. Я думаю, ми могли б зробити більше в тих ситуаціях, але не зробили.

– Містере, як ви вважаєте, чи міг би момент Коноплі на початку другого тайму змінити перебіг гри?
– Так, точно міг, тому що це був хороший момент. Відомо, що відбувається з командою, коли забиваєш такому сильному супернику, – ти отримуєш нову енергію. Знову ж таки, це гра і це лише один гол. Але, на жаль, помітна різницю у рівні. Ми втратили свій шанс, через 30 секунд забили опоненти. Вони карають за кожну ситуацію, яку ми їм дозволяємо. Усе могло змінитися, це був для нас шанс, аби змінити гру, на жаль, ми не забили.

– Гвардіола якось сказав, що грати з «Атлантою» – це як піти до стоматолога. У вас було таке ж відчуття цього вечора? Адже ця команда не дає вам багато простору, багато території, щоб щось робити?
– Так, він абсолютно правий, адже я сказав своїй команді те ж саме. І це справді так. Треба знати, що дуже складно протистояти команді з такими приголомшливими футболістами, їхньою специфічною манерою гри один в один, сильними фізичними якостями. Ми дійсно пробували все: короткі атаки з деякими комбінаціями, довгі атаки, створили кілька ситуацій. Я не можу ні в чому звинувачувати свою команду. Ми дійсно спробували все, але, як я вже сказав, є різниця в деяких фізичних показниках, коли не можеш постійно відповідати. Так, це був наче візит до стоматолога. Проти них дуже важко грати. Не тільки ми відчули це цього вечора. Можна згадати досвід «Баєра» у фіналі Ліги Європи, навіть «Реал» (Мадрид) мав з ними труднощі в Суперкубку. Тому ми повинні бути реалістами як команда, і ми такими є. Цього вечора ми спробували все, ми також намагалися грати. У другому таймі ми непогано працювали з м’ячем, досить добре почали перші 20 хвилин першого тайму. Це було трохи забагато для нас, слід бути відвертими. Цей суперник був надто великим і майстерним для нас.

– Після матчу вболівальники активно обговорюють, що команді необхідні термінові зміни, можливо, кадрові, з огляду на останні результати. Сьогодні ви вдалися до таких змін?
– Так, граючи проти «Аталанти», ми знали, що, якщо діяти як завжди, у тебе буде ще менше шансів, тому намагалися здивувати їх певними діями у півзахисті. Ми намагалися використовувати вільний простір за їх останньою лінією. Як я казав, це доволі добре спрацьовувало протягом перших 20 хвилин: було декілька перспективних епізодів, але ми були недостатньо агресивними, щоб скористатися цими ситуаціями. Отже, такою була ідея в першому таймі. У другому ми внесли певні індивідуальні зміни й усе ще намагалися грати на тому ж рівні, можливо, додати ще окремих футболістів, які можуть щось зробити один в один. Та все ж таки, коли ти пропускаєш гол проти такої команди зі стандарту, відігратися дуже важко. І, на жаль, ми отримали такий гол, хоча в першому таймі створювали перспективні ситуації декілька разів завдяки Марлону та Криськіву. Тому ідея була такою, і я вважаю, що ми будували атаку, намагалися грати. Повторюся: дуже важко грати проти «Аталанти», тож ми зробили все в першому таймі, зробили все в другому таймі, але цього просто було недостатньо у випадку з таким суперником.

– Як ви думаєте, який вплив на гру та на вашу команду мала атмосфера на стадіоні цього вечора? І чи віддали би ви перевагу пізнішому початку матчу, щоб, можливо, більша кількість ваших уболівальників мала змогу бути тут та підтримати команду?
– Дивіться, усі знають ситуацію в нашій країні і що насправді ми завжди граємо на майже порожніх стадіонах, тому це дуже-дуже велика різниця. І для нас грати перед великою кількістю людей це справді подія. Мені це дуже подобається. Це справжній футбол – ти граєш для людей. І атмосфера була теж дуже гарна. Можливо, більше людей могло б прийти пізніше ввечері, таке може бути, але ми однаково дуже задоволені кількістю глядачів на стадіоні і вдячні за їх підтримку.