Шахтар – Аталанта 0:3. Ліга чемпіонів, 2-й тур. Нерідні стіни Гельзенкірхена

У першу чергу здивувала схема «Шахтаря». Три захисники, насичений центр поля, без чистого форварда і зовсім без крил атаки та оборони. Але гості й цей пазл розгадали.

Старт зустрічі був ознайомчий. Команди по черзі підходили до чужих воріт, поки «Аталанта» після розвідки не пішла в наступ. Перший удар на 12 хвилині був саме від неї. Лукман отримав м’яч у штрафній, змістив його під ліву ногу і пробив далеко від правої стійки. Згодом він же і прострілював – там м’яч виніс Матвієнко. На 19 хвилині Лукман також загострював розрізним пасом у межах штрафного вперед на партнера, але там на випередження зіграв Різник.

І саме після прострілу-подачі Лукмана був забитий гол на 21 хвилині матчу. Гості розіграли стандарт коротким пасом, нігерієць запустив м’яч у штрафний майданчик, де круглий дійшов до Дьїмсіті – албанець переграв голкіпера з близької відстані. У Різника шансів не було.

На 24 хвилині пробив Самарджич вище воріт, через хвилину його удар з кількох метрів після рикошету полетів поруч з правою стійкою. На 32 дали пробити де Кетеларе з лінії штрафної після чудової позиційної атаки гостей.

Між тим Бондар дуже хорошим розрізним пасом знайшов Марлона Гомеса попереду на вільному до воріт просторі, але йому не вистачило швидкості увірватися у штрафний майданчик і саме загострити: захисник перервав його простріл. Потім після розіграшу Судакова і Криськіва в центрі поля м’яч дійшов праворуч до Зубкова – він прострілив у руки голкіперу.

На 36 хвилині після навісу з правого флангу Лукман звільнився від опіки Бондаря і пробив у поперечку. Згодом ще був один удар від гостей ледь не з меж воротарського – у руки Різнику.

І зрештою у роздягальню «Аталанта» забила вдруге. «Гірники» відбирали м’яч на підступах до свого штрафного, але так і не змогли це зробити після кількох дотиків до нього. Позиційна атака бергамасків відразу переросла у швидку після того, як вони відправили м’яч у штрафну. Звідти на Лукмана прострілив Колащинац. Нігерієць до асисту додав ще й гол.

Нуль ударів від «Шахтаря» у першому таймі – підсумок атакувальної гри донеччан. І першим, хто це зробив після перерви, став Конопля, котрий вийшов на поле на 46 хвилині. І відразу ж у нього був реальний шанс – м’яч пролетів зовсім поруч зі стійкою.

Але на 48 хвилині знову «Шахтар» пропустив. З флангу саме Коноплі подачу виконав Дзаппакоста, а Педро Енріке програв верхову боротьбу Белланові. 0:3. «Динамо» – «Лаціо», переодягайся… Ми теб впізнали.

Ба більше, на 52 хвилині було влучання у стійку воріт Різника від Дзаппакости. Відразу ж у відповідь Судаков протягнув м’яч і з-за меж штрафного пробив повз лівий кут воріт.

«Гірники» не часто давали гостям заходити до штрафного, але пробивати з-за меж – будь ласка. На 60 хвилині Різник в одному з таких моментів врятував від удару Самарджича.

Гра продовжувала розвиватися без центру поля. Судаков намагався звільняти зони, туди зміщувалися флангові гравці. Один з таких моментів створив атаку, котра звершилася ударом Зубкова метрів з 18 вище воріт. Трохи не доклав корпус. З часом «Шахтар» почав більше атакувати. Були дальні удари, навіси. Але без небезпеки. Паралельно ще й Степаненка втратили через травму. Не надто веселим вийшов цей другий тайм.

«Гірники», як і «Динамо», також програють номінально вдома італійському клубу з рахунком 0:3. Тільки ось у киян проти римлян було значно більше нагод відзначитися, ніж у цього, як нам постійно зазначають, атакувального «Шахтаря». Але проблеми у захисті ті самі. Тут наші гранди – брати по нещастю.

ШАХТАР – АТАЛАНТА 0:3
Голи: Джимшиті (21), Лукман (44), Белланова (48).
Шахтар: Різник, Матвієнко, Бондар, Грам (Конопля, 46), Педро Енріке, Степаненко (Бондаренко, 63), Марлон Гомес (Кевін, 63), Зубков (Невертон, 76), Судаков, Криськів, Егіналду (Траоре, 63).
Аталанта: Карнесеккі, Коссуну, Джимшиті (Пашалич, 46), Колашинац, Белланова (Куадрадо, 46), Едерсон, де Роон, Дзаппакоста, Самарджич, де Кетеларе (Дзаньйоло, 60), Лукман (Ретегі, 60).
Арбітр – Жоау Пінейру (Португалія).
Попередження: Грам (20) – Дзаньйоло (78).
Гельзенкірхен (Німеччина). «Арена Ауф Шальке».