Передова для лівофлангового

Здається, припущення про те, що Віталію Миколенку на фланзі знайшлася гідна заміна, мають під собою ґрунт.

Зважаючи на вік багатьох партнерів, які в «основі» прописалися вже давно й міцно, Дубінчак дебютував трохи запізно. Проте, новачком найвищого рівня його аж ніяк не назвеш. У ролі кандидата на місце в стартовій обоймі він розглядався ще тоді, коли Київ розпрощався з Миколою Морозюком і тоді, коли існував іще «Арсенал». Серед «канонірів» і пройшов перший рік оренди талановитого оборонця. Потім були «Карпати» й «Дніпро-1».

Вочевидь, дії Владислава цілком задовольняли наставника дніпрян Ігоря Йовичевича, за якого клуб реально претендував на статус «третьої сили» в національній першості. Хорват навіть не дуже стримував себе в оцінках, характеризуючи підопічного: «Для мене Влад – найкращий український латераль із великою перспективою. Таких дуже мало на європейському ринку».

Що ж, відтепер в особі Дубінчака Йовичевич матиме одну з проблем у суперечці за титули на українській арені, тепер уже – на чолі «Шахтаря».

Можливості виконавця, котрий вперше у «Динамо» опинився ще 2014-го року, нинішньому головному тренерові киян Мірчі Луческу добре знайомі: рік тому захисник провів із киянами передсезонний тренувальний збір. І саме наявність такого претендента на місце зліва в захисті значною мірою дозволила безболісно оформити трансфер Миколенка до «Евертона».

«Чи готовий Дубінчак? Звісно, ​​готовий, – коментував стуацію новоспечений ліверпулець. – Це топ-захисник!» Владислав зізнався, що про майбутній перехід Віталія до клубу англійської Прем'єр-ліги той повідомив заздалегідь. Утім, для особливої мотивації повернутися до «Динамо» у відповідному настрої потреби не було. Тим більше, що Дубінчакові пророкували досить гостру суперечку за право займати свій фланг із молодшим на чотири роки Костянтином Вівчаренком.

«Перед першим тренуванням ми спілкувалися з Мірчею Луческу, – зізнавався Дубінчак. – Розмова була про мою роль у команді. Слова Містера мене дуже порадували. Не розповідатиму, що саме казав, але це були хороші слова. Я дуже радий і намагатимуся зі свого боку зробити все можливе».

Коли влітку 2021 року Владислав повертався після динамівських зборів у оренду, Луческу також розмовляв із гравцем. Факт особистого телефонного дзвінка з роз’ясненням кадрової ситуації, з переконанням отримувати стабільну ігрову практику для футболіста став недвозначним натяком: свій шанс він іще неодмінно отримає. Тож їхав до «Дніпра» без жодних образ, і осінню частину сезону відіграв блискуче. За деякими показниками навіть перевершив Миколенка!

Захисник сучасної формації, здатний ефективно закривати весь фланг, Дубінчак, згідно з характеристиками експертів, «відіграє вирішальну роль як на стадії розвитку, так і на кінцевій стадії атак; а його часті та ефективні взаємодії з партнером на фланзі допомагають створювати зони насичення та вдало вести боротьбу при переходах».

Статистика підтверджує це, зокрема, показниками точних навісів до карного майданчика (понад 1,8 у середньому за гру), чіпкістю в єдиноборствах під час чужих атак і застосуванням дриблінгу – під час своїх. Власне, все це ми мали можливість побачити у протистоянні з «Фенербахче», продовження якого на нас чекає в середу.

Статурою уродженець Вінниччини трохи нагадує Віталія Косовського, котрий засвітився саме в тамтешній «Ниві». Невтомність і універсальність у деяких уболівальників викликають асоціації не лише з Миколенком, а й із господарями лівої бровки старших динамівських поколінь – Анатолієм Дем’яненком і Василем Рацем.

Хочеться сподіватися, від кожного з попередників Владислав Дубінчак перейме найкращі якості. Принаймні старт у новому-старому колективі в нього вийшов вельми обнадійливим.