Два роки Київ не бачив у грі національну футбольну збірну. Й поверталася головна команда країни на головну спортивну арену, звісно ж, не для того, аби за аншлагу відстояти в поєдинку з чинним чемпіоном Європи та переможцем першого розіграшу Ліги націй нічию. Хоча й такий підсумок вважався б цілком гідним, принісши синьо-жовтим право на виступ у фінальному турнірі Євро-2020.

Про наміри своїх підопічних напередодні заявив Андрій Шевченко. А слова тренера вже на шостій хвилині підтвердив Яремчук, відкривши рахунок. Гол став вінцем заробленого Степаненком кутового. Подав від прапорця Марлос, Кривцов, вигравши повітряну боротьбу, головою зрізав м’яч у ворота, голкіпер зреагував, але відбив м’яч перед собою – на ногу нашому єдиному номінальному форвардові.

Такий початок міг би сприйматися як приголомшливий ким завгодно, але не Роналду та його партнерами. Кріштіану й сам намагався регулярно загрожувати воротам П’ятова, й товаришів по збірній вів за собою.  

Атакували гості переважно правим флангом, де Семеду по повній навантажував Миколенка. Та, за іронією долі, саме Віталій видав гольовий пас Ярмоленку на 27-й хвилині. Причому Андрій у центрі карного майданчика португальців опинився фактично на самоті, в дотик вразивши ціль – 2:0!

Те, за яким сценарієм проходитиме решат ігрового часу, португальці натякнули одразу ж. Роналду скинув на Жоау Маріу, але удар того низом  П’ятов потягнув. Розіграш кутового завершився ударом Даніло – м’яч пройшов трохи вище. Згодом до снаряду доклався ще й Бернарду, змусивши нашого голкіпера знову пірнати в нижній кут.

Застосовуючи високий пресинг, лузи танці практично затиснули суперника на його половині поля. Постало питання – наскільки в гостей вистачить сил, аби підтримувати такий темп. Та ще й – маючи на увазі небезпеку в разі помилки когось із своїх захисників наразитися на контратаку. Таку, скажімо, як на 44-й хвилині, коли напрямок наступу швидко змістився з лівого краю праворуч, на Ярмоленка. На жаль, тому довелося бити правою, інакше, дивишся, на перерву португальці б ішли, поступаючись уже з великим рахунком.  

Проте, й два «матч-боли» - то був солідний гандикап, що додавав українцям упевненості у власних силах, переконував у тому, що під орудою Шевченка наша команда змінилася настільки, щоб не боятися найгрізнішого, найавторитетнішого опонента.

Підопічні Фернанду Сантуша, зрозуміло, не полишали надій урятувати зустріч. Вже в дебюті другої половини «суху» серію синьо-жовтих двічі міг перервати Роналду, але в обох випадках – після штрафного удару та спроби Кріштіану з гри – бездоганно діяв П’ятов.

Здавалося, поява на полі юної португальської надії Феліша, заміна Моутінью на Бруну Фернандеша ще більше ускладнять завдання господарів. І підключення останнього до атаки з ударом головою цілком могло принести успіх. Але той епізод стався вже за умов, коли гра дещо вирівнялася, коли українцям удалося згасити наступальний запал суперника.

Ба більше – свіженький Коноплянка ледве не втік на побачення з Руєм Патрісіу, але програв спринт Пепе, втративши ще одну нагоду довести справу до розгрому.

На жаль, невдовзі англійський рефері призначив подвійне покарання українцям, угледівши в Степаненка навмисну гру рукою. Другий «гірчичник» означав, що до фінального свистка господарі діятимуть удесятьох, а 11-метровий, реалізований Роналду, - що путівка на Євро-2020 цього вечора прийде лише через успіх у випробуванні на міцність характеру.

Непростий цей іспит Шевченко і його команда склали. Прагнули не тільки відбиватися й шматочок за шматочком «відрізати» час. Але й атакували! Аж ніяк не втратили контролю за собою та за суперником. І врешті-решт вистояли, здобувши важку, але абсолютно заслужену перемогу.

Отже, підтвердивши свої лідерські амбіції в протистоянні з однією з найсильніших команд планети, збірна України достроково кваліфікувалася на фінальні змагання першості континенту з першого місця! Наші щирі вітання цій прекрасній команді!