Пропустивши у дебюті і завдавши 17 ударів по воротах данців, гості зуміли відновити рівновагу, в підсумку задовольнившись нічиєю.

Юрій КОРЗАЧЕНКО, «Футбольний клуб» (із Копенгагена)

Майже вщент заповнені трибуни знаменитого «Паркена» красномовно вказували на те, наскільки важливе значення надають тут матчу проти «Динамо». Та й не дивно, український та данський клуби завершили перший круг на чолі таблиці групи B, маючи рівну кількість очок, а отже успіх у повторній дуелі впритул наближав би переможця до плей-офф.

Підводячи підсумки київської зустрічі цих суперників, що завершилася нічиєю 1:1, Олексій Михайличенко слушно зазначив, що швидкий гол гостей суттєво вплинув на перебіг подій. Не знав тоді динамівський тренер, що і в Копенгагені його підопічним уже в дебюті доведеться розпочинати з центра поля… 

Передача  П’єра Бенгтссона від лівої бровки не виглядала небезпечною, і Георгій Бущан начебто спокійно виходив на перехоплення, проте заволодіти м’ячем не зумів, дозволивши Єнсу Стаге вразити порожні ворота. Той факт, що Пієрос Сотіріус фактично врізався в нашого голкіпера, що й призвело до помилки останнього, залишився поза увагою арбітру.

Зате угорський рефері не прогледів відвертий гандбол у виконанні Карлоса Зеки, котрий намагався перервати простріл Олександра Караваєва.  Стовідсотковий пенальті, і данці, здалося, намагалися заперечити очевидне лише за інерцією. До точки підійшов Віктор Циганков, однак розміняти другу сотню голів на професіональному рівні йому цього разу не судилося. Карл-Юхан Юнссон зреагував на не дуже сильний удар киянина, витягнувши м’яч із нижнього кута.

До честі гостей, стартові неприємності жодним чином не вплинули на їх бойовий настрій, і протягом півгодини, що залишалися до перерви, вони показали, за рахунок чого збиралися здобувати очки у Данському королівстві. Високий пресинг, розмашисті атаки, сміливі спроби вразити ціль з дальньої відстані за великим рахунком працювали, і захисні порядки «Копенгагена» перебували під.постійним тиском.

Натомість у Бущана роботи майже не було. Кияни вміло гасили спалахи активності господарів, і особливо впадала в очі впевнена гра Дениса Попова, який діяв не за роками солідно, розважливо і, здалося, взагалі не поступався в єдиноборствах.

Проте відчутна територіальна перевага, а також перевага за ударами (після першого тайму 9:2 на користь «Динамо») не знаходила відповідного підтвердження на табло. Брак і неправильні рішення, що приймали біло-сині у завершальній фазі атак, робили свою чорну справу.

Та сама картина спостерігалася і після перерви, хоча Караваєв протягом якихось десяти хвилин втратив дві чудові можливості відновити рівновагу. В обох випадках у півзахисника, який знаходився в межах карного майданчика, банально не виходив удар…

Тим не менше, наполегливість команди Михайличенка вражала. Її футболісти помилялись, втрачали м’яч, але швидко повертали його собі і знову йшли вперед. За таких умов кількість мала перейти в якість, і зрештою саме це сталося на 70-й хвилині. Беньямин Вербич, кожний дотик до м’яча якого «Паркен» супроводжував гучним свистом, обігрався із Циганковим і метрів із шістнадцяти влучно вистрелив у нижній кут! Незважаючи на «гарячий» прийом, словенець демонстративно не радів голу, виказуючи повагу до клубу, за який він виступав із 2015 по 2017 рік.

Дотиснувши «Копенгаген», кияни цілком могли взяти невеличку паузу, але ні! Наче нічого не відбулося, вони продовжували атакувати, намагаючись вичавити максимум із виїзної суперечки.  І навіть попри те, що Михайличенко вже традиційно не поспішав із замінами, його гравці виглядали рухливішими за хлопців Столе Сольбаккена. Хоча, хтозна, можливо, свіжа кров цього вечора і допомогла б біло-синім, що загалом завдали по воротах Юнссона 17 ударів, досягти бажаного…

Нічия в Копенгагені вкупі із мировою в Швейцарії у зустрічі «Лугано» і «Мальме» залишили усіх учасників квартету при своїх. А отже, боротьба продовжується.