Олексій КАЗАНОВ, «Футбольний клуб»

Зрозуміло було, що поєдинок «за шість очок» між володарями двох горішніх рядків таблиці повинен суттєво відрізнятися від нещодавньої суперкубкової дуелі, яку залишив за собою «Шахтар». Змінилося, дійсно, багато що – від складів до настрою команд, які встигли провести свої матчі в Лізі чемпіонів.

Хоча момент на девятій хвилині, коли Де Пена влучив у стійку, змусив пригадати титульну зустріч. Саме в той кут, що його необачно не вважав своїм П’ятов, тоді бив Супряга. Не вистачило якоїсь дещиці – кияни знову не повели в рахунку.

Миттєва відповідь гірників у вигляді удару Алана Патріка трохи вище воріт немовби засвідчила, що гра проходитиме на зустрічних курсах. Проте, окрім цього моменту та спроби Марлоса скористатися «обрізкою» Сидорчука, слушних нагод вразити ціль до перерви «Шахтар» не створив. Попри територіальну перевагу.

Динамівці в цьому плані діяли гостріше, активізувавшись наприкінці тайму. Гол «у роздягальню» міг забити Вітіньо, виведений на зручну позицію прекрасним пасом Буяльського. Та після удару бразильця, котрий цього вечора діяв на вістрі атак киян, м’яч полетів вище. Як і трохи раніше, коли новачок біло-синіх пристрілювався по центру метрів із 18.

А ще в одному цікавому епізоді гольовим ледве не став простріл Буяльського: рикошет від Кривцова трансформувався у високу дугу, і П’ятов змушений був діставати м’яч із-за «коміра» та з-під поперечини.

Ветеран «Шахтаря» став героєм епізоду й на початку другого тайму – не дав переграти себе Циганкову після дотепного розіграшу киянами штрафного.

Узагалі по перерві суперники не балували глядачів гострими моментами, на полі переважно точилася позиційна боротьба, що в ній ціна кожної помилки ставала надто високою. Й лідери першості в підсумку обійшлися без них, підсумувавши сотий очний поєдинок епохи Незалежності нульовою нічиєю.

«Динамо» таким чином зберегло за собою перше місце та триочковий відрив від конкурента.