Злива, чотири пенальті й вилучення. Кияни здобули другу вольову перемогу поспіль. 

Костянтин ПАТКЕВИЧ, «Футбольний клуб»

Гра на «Олимпійському» для чільної шістки закривала перше коло вирішального етапу. «Динамо» у будь-якому разі перетинало б екватор на другому місці, але щоб відновити більш-менш комфортний триочковий відрив від «Зорі», йому потрібна була перемога.

У порівнянні з вдалою зустріччю в Запоріжжі тижневої давнини Михайличенко зробив лише одну заміну в стартовому складі, замість травмованого опорника Сергія Сидорчука випустивши вінгера Беньямина Вербича. Ще два «джокери», які разом із словенцем допомогли біло-синім перевернути попередню гру, знову залишилися на лавці, але протягом першого тайму не полишало відчуття, що і Віктора Циганкова, і Карлоса Де Пену ми в цей вечір на полі побачимо.

Рясний дощ, що розпочався незадовго до стартового свистка, певним чином полегшив звдання гостей, що прогнозовано діяли другим номером. Підготовлене поле столичної арени тримало удар, але вологі м’яч та газон стали причиною цілої низки помилок. Особливо – під час виконання довгих передач, які спробували взяти на озброєння господарі.

«Динамо» природно мало відчутну територіальну перевагу, але атаки свої до ударів доводило не часто, і за ефективністю вилазок на чужу половину якийсь час навіть поступалося опонентам. «Колосу», чия пораженська серія досягла шести матчів, втрачати було нічого, і у грі з віце-чемпіоном хлопці з Ковалівки почувалися досить розкуто й сміливо. 

Головну загрозу воротам несли стандартні положення, й саме після них обом голкіперам довелося демонструвати свою майстерність. Георгій Бущан із труднощами впорався з гарматою Андрія Богданова, а Євген Волинець врятував партнерів після не менш потужної спроби Олександра Андрієвського.

Другий тайм кияни розпочали вже з Циганковим у складі, але до штурму несподівано вдалися не ті, кому це начебто належало зробити. Принаймні на 7-10 хвилин підопічні Руслана Костишина заволоділи ініціативою і зрештою після необачної гри рукою Дениса Попова отримали право на пенальті. Утім, королівським шансом Богданов не скористався, програвши дуель Бущану.

Хто знав тоді, що це був не останній пенальті у матчі, і навіть передостанній. Незабаром після того, як Михайличенко підсилив динамівську атаку Де Пеною та Мікелем Дуелунном, ковалівський центрбек Кирило Петров біля своїх воріт не за правилами завалив Вербича, і Циганков показав Богданову, як треба пробивати з «точки».

З урахуванням того, що Петров, який, до речі, цього вечора відзначав 30-річчя, отримав другий «гірчичник» і залишив поле, здавалося, перемогу кияни вже не віддадуть. Але іншої думки був Олег Ільїн, який трохи згодом сміливо пішов на Де Пену і Віталія Миколенка, давши сумнівний  привід  знову призначити  11-метровий. Свіжий Арні Вільхамссон шансів Бущану не залишив, і – 1:1! Але майже відразу столичний кіпер знову заслужив на оплески, не дозволивши відзначитись 22-річному Денису Антюху. А то був чистий вихід сам на сам! 

Між тим, рефері Сергій Бойко залишався в центрі уваги й надалі, двічі вирушаючи передивлятись повтори падінь динамівців у карному майданчику «Колоса». І якщо зафіксований спочатку фол Віталія Гавриша на Вербичі був відмінений, то відкладене порушення – Євгена Єфремова на Де Пені – було виявлене лише після перегляду. Сам уругваєць і привів вирок у виконання.

Постійні зупинки  вилилися в 9 хвилин компенсованого часу, протягом яких «Динамо» в принципі мало забивати втретє, але вибачило свого опонента.

Утім, господарі мають бути задоволені і такій мінімальній та нервовій перемозі. Вони випереджають «Зорю» на три очки, «Десну» – на шість, «Олександрію» – на дев'ять, одначе вся боротьба за медалі – попереду.