П’ятов Додо Кривцов Матвієнко Ісмаїлі Степаненко Алан Патрік (Коноплянка, 85) Марлос (Тете, 76) Тайсон (Соломон, 85) Коваленко (Маркос Антоніо, 53) Мораес (Фернандо, 76) |
Дубль Марлоса дозволив гірникам здобути вольову перемогу і збільшити відрив від конкурентів.
Костянтин ПАТКЕВИЧ, «Футбольний клуб»
Пауза тривалістю у 81 день, під час якої поле НСК «Олімпійський» було позбавлене великого футболу, нарешті перервалася. Та ще й двобоєм найтитулованіших українських клубів. І нехай «Динамо» з «Шахтарем» вперше зустрічалися без глядачів, значимість події з урахуванням ситуації це жодним чином не применшувало.
Стартові склади не здивували, хіба що – вихід з перших хвилин Георгія Цитаїшвілі, який виграв конкуренцію у досвідченого Олександра Караваєва і замінив на правому фланзі київського півзахисту травмованого Віктора Циганкова. На відміну від свого опонента, керманич донетчан Луїш Каштру мав нагоду задіяти в «основі» усіх найсильніших і природно не став її марнувати.
Київ розпочав дуже жваво, прихопивши суперників на їх половині і трансформувавши свою активність в щільний удар Назарія Русіна з лінії карного майданчика – Андрій П’ятов виявився на місці. Номінальні господарі зволікати не стали, відповівши гострим розрізним пасом Алана Патріка, яким, щоправда, відверто невдало розпорядився Тайсон.
Після обміну уколами гра на деякий час перейшла в позиційну фазу, проте сміливість і мобільність динамівців безумовно кидалися у вічі. Підопічні Олексія Михайличенка намагалися діяти з позиції сили, і це їм непогано вдавалося. Протягом більш ніж півгодини після епізоду з Тайсоном небезпечних моментів у воріт Георгія Бущана не виникало, тоді як на протилежному кінці поля самі кияни запалили не одну пожежу.
Не минуло й половини тайму, як після затяжної атаки Сергій Сидорчук спрямував м’яч у сітку, одначе Катерина Монзуль не без допомоги VAR ефектний гол капітана скасувала. Причиною тому став контакт руки Дениса Попова з обличчям Тараса Степаненко, після якого досвідчений півзахисник звалився на газон. Чим і врятував свою команду.
Кияни не спинилися і незабаром награли ще на одне взяття воріт. Тепер привід звернутися до допомоги відеоасистенту вигадати було важко: Відгукнувшись на розважливу передачу активного Цитаїшвілі, Віталій Буяльський уникнув офсайду і у стрибку головою увігнав м’яч у нижній кут.
До перерви залишалося менше десяти хвилин, але піти в роздягальню з перевагою в кишені «Динамо» не вдалося. Уже під час своєї наступної вилазки «Шахтар» несподівано отримав можливість розіграти класичну комбінацію на вході у карний майданчик – те, що раніше суперники просто не дозволяли робити чемпіону. Цього ж разу Марлос спокійно обігрався з Мораесом і без перешкод зі зручної лівої спрямував м’яч під самісіньку стійку.
Біло-сині, що завершили перший тайм із незвичним для таких матчів показником володіння м’ячем у 59%, змушені були все розпочинати з початку. Проте вочевидь сили для тієї роботи, за рахунок якої команда домінувала на полі до перерви, потихеньку стали закінчуватися.
Зі свого боку «Шахтар», перечекавши у захисті і тонко відчувши момент, вдався до своєї коронної зброї. Миттєві випади гірників тепер проходили – кияни просто не встигали перекрити усі потенційно небезпечні зони. Зрештою на 67-й хвилині Марлос, якому знову залишив м’яч для удару Мораес, вдруге застав зненацька Бущана. А трохи пізніше прийшла черга радіти свіжого Маркоса Антоніо, який після стрімкого контрвипаду пробив у поперечину, але першим встиг на добивання – 3:1.
На цьому гра, звісно, не скінчилася, і П’ятову ще доводилося вступати в гру й демонструвати майстерність, але відчувалося: «Шахтар» свого не віддасть.
Так зрештою і сталося, і відрив донетчан від найближчих переслідувачів збільшився до 16 очок. «Динамо» після двох місяців простою природно ще не спроможне демонструвати свої головні козирі, одначе з набранням певних фізичних кондицій ефективність дій команди зросте. Поки ж підопічні Михайличенка, маючи рівну кількість балів із «Зорею» та «Десною», залишаються на четвертій сходинці.
|
Бущан Кендзьора Попов Шабанов Миколенко Сидорчук Шепелєв Буяльський (Дуелунн, 89) Цитаїшвілі (Караваєв, 76) Вербич Русін (Де Пена, 76) |