«Динамо» вийшло у фінал Кубку України завдяки дублю Мікеля Дуелунна.

Напевно, не варто зупинятись на тому, що «Динамо» було величезним фаворитом, навіть попри те, що Олексій Михайличенко виставив напівосновний склад. Зрештою, гості дуже швидко почали доводити свій статус: уже на дев’ятій хвилині Дуелунн чудово обігрався з Де Пеною та реалізував вихід віч-на-віч з Поповичем чітким ударом низом у дальній кут – м’яч від стійки заскочив у ворота.

Буквально за хвилину мав збільшувати рахунок Соль, що нарешті вийшов на поле з перших хвилин, однак іспанцю вкотре не пощастило – його удар з метра-двох після прострілу Пиварича парирував воротар. Пізніше Де Пена непогано кинув Соля у прорив, але нападнику трішки не вистачило швидкості, щоб випередити Поповича, який вчасно вибіг за межі штрафного майданчика.

На 25-й хвилині нарешті гарну атаку провели господарі – Нурієв без перешкод бив метрів з 13-ти, намагаючись влучити в дальню дев’ятку, але спрямував м’яча вище воріт. Кияни одразу ж відповіли чудовою комбінацією: Вербич видатним проникаючим пасом знайшов Дуелунна, який проштовхнув м’яча позв воротаря, трішки «затримав» ногу та грамотно заробив пенальті. Удар з 11 метрів довірили Солю, але навіть таку нагоду сердешний форвард змарнував, не влучивши у ствір воріт…

На 32-й хвилині Соль міг отримати аналогічний шанс (якби йому довірили виконати пенальті знову), коли арбітриня Монзуль довго вирішувала за допомогою ВАРа, чи ставити 11-метровий за гру рукою Книша. Зрештою вона показала продовжувати гру – і, на мою думку, цілком справедливо.

За кілька хвилин знову міг забити Дуелунн, який обікрав Поповича, але довго готував удар, який воротар не без труднощів парирував. Тут же Вербич був зобов’язаний більш якісно прострілити на Соля чи Дуелунна, але м’яч у підсумку дістався Поповичу.

За мить Андрієвський буквально створив гол для Дуелунна, виборовши м’яча на підході до штрафного «Миная» та чудово розрізавши оборону суперників. Данець не схибив, чітко реалізувавши і цей вихід один на один: обвів Поповича та пробив у порожні ворота, які у відчайдушному стрибку не зміг захистити Жичиков.

Головний тренер закарпатців Василь Кобін відреагував на хід подій двома замінами ще в першому таймі! Одразу по перерві «Минай» створив непоганий шанс, але м’яч після удару з-за меж карного майданчика пройшов повз дальню стійку.

Як влучати в ворота на 52-й хвилині показав Вербич, який замкнув в дотик передачу від Дуелунна. Однак Монзуль після перегляду епізоду на моніторі ВАРа гол скасувала через положення поза грою. Вочевидь, вона вирішила, що сам Вербич, перебуваючи в офсайді, брав активну участь у ігровому епізоді. Хоча цей висновок, відверто кажучи, можна поставити під сумнів, бо словенець, здається, навпаки демонстрував, що не хоче нікому заважати.

На 77-й хвилині арбітриня знову взяла паузу для ВАРа – після того, як м’яч влучив у руку Караваєва, що стелився у підкаті. Зрештою пенальті не був призначений, бо рука захисника киян була в природному положенні (на газоні, підтримуючи тіло).

Невдовзі непогано бив Каргбо, який вперше вийшов на поле в офіційному матчі «Динамо». Потім Буяльский міг зняти всі питання на останні десять хвилин, але не реалізував вихід один на один. Щоправда, кияни не змогли зовсім спокійно довести справу до кінця – в компенсований час Оринчак влучив у стійку неймовірним ударом з-за меж штрафного.

Однак, як би то не було, «Динамо» здобуло перемогу над колоритним суперником та пробилось до фіналу Кубку України, де зіграє з «Ворсклою» або «Маріуполем».