Бражко: «Намагався допомогти по максимуму. Сподіваюся, що вийшло»

Збірна України з футболу здобула вольову перемогу у півфіналі плей-оф відбору до Євро-2024. Українці з рахунком 2:1 вибили команду Боснії і Герцеговини.

Одразу три футболісти у грі проти Боснії і Герцеговини дебютували за збірну України. Уперше за національну команду зіграли захисник Максим Таловєров, а також півзахисники Володимир Бражко та Олексій Гуцуляк.

Для Володимира Бражка дебют за збірну України відбувся одразу в основному складі.

Після поєдинку український півзахисник дав ексклюзивний коментар Суспільне Спорт:

Про емоції від дебюту за національну команду

«Готувався до цього, було чимало думок. Заспокоював себе, трішки хвилювався, але багато хлопців мене підтримали, головний тренер. Вийшов зі спокійною головою. Так, були помилки, але головне, що ми перемогли.

Наскільки емоційний матч? Зараз без емоцій, їх всі залишив на полі. Все віддав уболівальникам та команді. Намагався допомогти по максимуму, сподіваюся, що вийшло. Як оцінюю дебют? Нормально, але є куди покращуватися».

Про різницю у функціях у збірній Україні з молодіжною командою та «Динамо»

«Працював у молодіжці під керівництвом Унаї Мельгоси. Там один стиль, одна схема, одні правила гри. Десь схожі стилі гри, і мені вистачило 4-5 днів, щоб перелаштуватися під національну команду. Більше граю поміж захисниками, підбираю другі м'ячі, борюся. Ось такі були задачі на матч.

Відмінність у функціях в збірній та у «Динамо»? Десь схожі [функції]. Мені нескладно перебудуватися, я достатньо добре розумію гру «Динамо» і збірної. Але є куди покращуватися, не можна зупинятися. Треба йти лише уперед».

Про гру проти Боснії і Герцеговини

«Першу та другу зону проходили без проблем. А ось у третій зоні, коли доставляли м'яча вперед, не могли зробити якихось комбінацій та створити моменти. З цим була проблема. У другому таймі трішки перебудувалися, я почав сідати третім захисником для розіграшу. Зінченко та Судаков грали опорними півзахисниками, більше як інсайди. В них та у флангових захисників було більше простору. Десь вийшло. Потім мене вже змінили, грали у два нападники, створили моменти і забили. Дуже радий, що ми перемогли, це найголовніше.

Догравали у п'ять захисників? Дуже переживав, сидів, нічим не міг допомогти команді. Коли ти на полі, то щось можеш змінити, а коли поза ним, то вже нічого. Тож я лише переживав за хлопців, щоб ми все ж перемогли».

Про підтримку вболівальників

«Дуже сильно відчувалася. Боснійці нас освистували, але ми чули наших уболівальників, і це заводило. Знаємо, як уболівають за нас в Україні, бачать нас по телевізору. Воїни наші дивляться, багато хто вболіває. Ми грали за нашу країну, наших воїнів. Слава Україні, слава нашим героям!»