Крушинський: «У мене народилася донька, й тут виклик у збірну, – це щось неймовірне»

Березень видався знаковим для захисника Полісся Бориса Крушинського: народження доньки збіглося з першим у кар’єрі викликом до національної збірної України та підготовкою до надважливого матчу проти Швеції.

В інтерв’ю «Українському футболу» Крушинський розповів про емоції від потрапляння до головної команди країни, розмову з Георгієм Бущаном, готовність зіграти на будь-якій позиції, атмосферу в колективі, вплив Олександра Усика та свої амбітні футбольні мрії.

– Борисе, у березні ти став батьком та отримав дебютний виклик у збірну. Як справляєшся з емоціями перед матчем зі Швецією?
– Березень у мене взагалі дуже емоційний. Те, що в мене народилася донечка, і одразу після цього я дізнався про виклик у національну команду, – це щось неймовірне. Я був максимально задоволений, навіть у шоці. Це мрія з дитинства, до якої я йшов і дуже хотів, щоб вона стала реальністю. І зараз вона стала реальністю. Я вдячний Богу за такий шанс і хочу використати його по максимуму. А з емоціями справляюся нормально. Звісно, іноді вони зашкалюють, але я намагаюся їх контролювати.

– Як, до речі, назвали донечку?
– Донечку назвали Адель.

– Як і від кого ти дізнався про потрапляння до фінальної заявки на плей-оф чемпіонату світу?
– Мені сказав Жора Бущан. Ми сиділи на базі, здається, це був обід. Він мені про це сказав, а трохи пізніше я побачив розширений список, який вже поширювали в Інстаграмі. Дивлюся: я є в розширеному списку – класно. А вже коли опублікували офіційну заявку, я був максимально шокований.

– Чи мав уже особисту розмову з Сергієм Ребровим, можливо, телефоном?
– Ні, розмови ще не було.

– А з ким із гравців збірної ти вже знайомий?
– З багатьма, з ким грав в U-21, зокрема Волошин і Нещерет.

– Зараз у збірній є дефіцит лівоногих центрбеків. Як відреагуєш, якщо Ребров попросить закрити цю позицію проти шведів?
– Абсолютно нормально, ця позиція мені знайома. Якщо тренер скаже закрити цю позицію – я з радістю це зроблю. Для футболіста головне – грати, і неважливо, на якій позиції.

– За словами Дулуба, ще взимку 2022 року, коли ти виступав за ПФК Львів, Олександр Петраков хотів викликати тебе до збірної. Ти знав тоді про його інтерес?
– Так, пам’ятаю той момент. Ми тоді грали на зборах, і в мене вийшов досить хороший матч. Я знаю, що Петраков був на тій грі. І після матчу мені сказали, що він звернув на мене увагу. Також говорили, що якщо я проведу кілька матчів в УПЛ, то можу отримати виклик. Я дуже добре це пам’ятаю.

– Тебе часто порівнюють із Володимиром Бражком. Чи погоджуєшся ти з таким порівнянням? У чому ваші відмінності?
– Я не вважаю, що нас потрібно порівнювати. Так, я раніше грав у центрі поля, зараз іноді теж там дію, але в нас зовсім різні якості. Володя – хороший футболіст, але я думаю, що ми різні. Хоча, можливо, в чомусь і є схожість.

– Що скажеш про збірну Швеції? Кого з їхніх гравців можеш виділити?
– Я придивлявся до них. Точно знаю, що там є Еланга – дуже швидкий і якісний футболіст. Його можу виділити в першу чергу.

– Які шанси України здобути позитивний результат?
– Шанси є завжди. Звичайно, нам не вистачатиме деяких гравців через травми, але ми будемо робити все можливе, щоб перемогти. Це збірна України, і тут не потрібно нічого пояснювати щодо відповідальності. Ми віддамо всі сили, щоб досягти результату.

– Чи є в тебе персональна ціль на цей збір?
– Звичайно, хочеться зіграти – неважливо, у старті чи на заміну. Але головна мета – закріпитися в збірній України.

– Полісся вже відійшло від суддівського скандалу в матчі з Динамо? Що казав Генадій Буткевич після тієї гри?
– Президент був на стадіоні, але після матчу в роздягальню не заходив. Сама гра видалася дуже емоційною, було багато спірних рішень арбітрів.

– Розкажи про Олександра Усика. Який він як футболіст?
– Він справжній лідер. Коли Усик на полі – це відчувається. Ми навіть хочемо грати агресивніше, коли він поруч. Хочеться битися один за одного. Була ситуація в одному матчі, коли почалася сутичка, – Сашко одразу підбіг, почав усіх заспокоювати.

– Чи тренується він разом із вами?
– Останнім часом на базі його не було, але якщо він в Україні – завжди приїжджає. На зборах він тренувався з нами майже щодня. Він дуже любить Полісся і підтримує команду.

– Розкажи про вимоги Руслана Ротаня. Який він тренер і людина?
– У нього досить специфічний, але цікавий футбол. Весь тренерський штаб – професіонали, які самі були хорошими футболістами. Вони дуже чітко пояснюють, що і як потрібно робити. Після кожної дії ти маєш приймати правильне рішення. Основні вимоги – це швидкість роботи з м’ячем, щоб він постійно рухався, і висока інтенсивність. Кожен має віддаватися на максимум.

– У ЗМІ з’явилась інформація, що тобою цікавиться Брентфорд, який планує відправити своїх скаутів на матчі збірної України. Тобі про це щось відомо?
– Так, бачив новини, але нічого конкретного не знаю, тому не можу коментувати.

– Яка в тебе футбольна мрія? Де ти бачиш себе через п’ять років?
– Чесно, поки не задумувався конкретно. Але, звісно, хотілося б грати в топ-5 чемпіонатів, можливо, в Англії. Там дуже високий рівень і швидкий футбол – це мені близьке. Якщо говорити про клуб, то конкретно не скажу, але мені дуже подобається Реал Мадрид, хоча це вже не англійський чемпіонат.

– Який твій улюблений футболіст?
– Федеріко Вальверде. От із ним хотів би пограти в одній команді.