Сергій Ребров: «Підготовка до березневих матчів уже почалася»

Головний тренер збірної України дав ексклюзивний коментар проекту Матч-Центр на УПЛ ТБ, в якому поділився думкою про результати жеребкування та не лише.

– Які у вас емоції та настрій після жеребкування? Грем Поттер сказав, що це «чудовий шанс» для Швеції…
– Я думаю, це гарна мотивація для шведів. Я не знаю, чи для них це чудовий шанс чи не чудовий, але гра покаже. Я думаю, що дуже важливо, в яких кондиціях підійдуть команди, тому що цей відбірковий цикл Швеція майже весь час грала не в оптимальному складі – завжди були травмовані гравці, дуже важливі для збірної. Дуже важливо, як до березня підійде і наша команда, і Швеція. Я сподіваюсь, що шанси рівні.

– Питання щодо підготовки. У Швеції зараз гарний настрій, але до березня ще багато часу. Ви вже розумієте, як будете формувати підготовку і коли вона фактично почнеться?
– Вона вже почалася, коли ми дізналися суперника. Зараз багато інформації, багато ігор, які будемо переглядати, переглядати наших кандидатів. Я задоволений, що є конкуренція майже на всіх позиціях. Треба обирати гравців, які в березні будуть грати. Роботи дуже багато, і ми будемо готуватись.

– Чи буде, з огляду на важливість матчу зі шведами, якось коригуватись чемпіонат УПЛ? Чи будете ініціювати перенесення матчів Прем’єр-ліги?
– У нас вже був досвід, коли ми грали плей-офф: ми коригували лише останній тур перед збором, і це треба обговорювати з клубами. Наразі неможливо збирати збірну без легіонерів, без гравців, які виступають в Європі та Америці. Ми не плануємо нічого переносити зараз чи на початку наступного року. Але останній тур перед грою, думаю, потрібно зробити так, щоб був невеликий збір. Поки це лише думки.

– У нашій четвірці є потенційний суперник – збірна Польщі. Чи думали, де будете грати в разі матчу з поляками, якщо зважати на те, що збірна постійно проводить домашні матчі у Польщі?
– Я думаю, на сто відсотків ми не будемо грати проти Польщі в Польщі. Це ненормально. Учора ми лише дізналися суперника, зараз будемо вирішувати, де проводити матчі. Але я думаю, що це не буде Польща. І обидва матчі треба проводити в одному місці, не переїжджаючи – логістика складна. Якщо обираємо стадіон і країну, там і повинні провести обидві гри.

– Як ви справляєтесь із тиском? Як реагуєте, коли щось не виходить?
– Я вже звик. Мене Лобановський вчив: «Не треба нічого дивитися». Усі експерти – це експерти на папері. Є кілька фахівців, з якими я спілкуюсь: Павлов, Буряк… Дуже приємно, що після гри зателефонував Мунтян, хоча у нього важкий стан. Це був дуже емоційний дзвінок. Я не перший рік тренер, і не знаю жодного тренера збірної України, якого не критикували. Треба концентруватися на своїй роботі й результаті.

– Чи переглядали матч з Ісландією? Можливо, помітили щось нове або відзначили когось, кого недооцінили відразу після гри?
– Було цікаво. Не було жодного гравця, який випав. Були ті, хто тягнув команду, але важливо, що ніхто не провалився. Було багато помилок, але ключовим було бажання. Ми пресингували, щось виходило, щось ні. Ми знали, що свіжі гравці додадуть наприкінці. Яремчук – це гравець, який навіть за п’ять хвилин буде «гризти землю». Те саме Шапаренко, Гуцуляк. План був саме таким.

– Коли ви затиснули Ісландію на їхній половині, коли більше нервували: при 0:0 чи при 1:0?
– Ти намагаєшся допомогти команді. Треба боятися не програти, а зробити недостатньо. Навіть якби не виграли – зауважень до гравців не було б. Після першого гола ми не сідали в оборону спеціально, хоча суперник змусив у деяких моментах. Ми працювали на контратаках, але не втрачали інтенсивність. Другий гол – теж важливий. Після нього інтенсивність зберегли.

– Про феноменальний сейв Трубіна при 0:0. Як ви його пережили? Чи говорили з ним після матчу?
– З мого місця я не дуже бачив момент – багато гравців затуляли. Але коли переглянув, зрозумів, що це один із ключових моментів. Ми грали проти дуже сильного суперника. Не треба думати, що ми всіх маємо перемагати. Ми можемо, коли граємо на максимумі й з інтенсивністю. Вона була – тому й виграли заслужено.

– Про Гуцуляка – нашого найрезультативнішого гравця. У клубі він мало грає. На чому ґрунтується ваша віра в нього?
– У цьому циклі було багато травм лідерів, випав Мудрик. Олексій став лідером атаки, бо я знаю його якості. У клубі конкуренція – це нормально. Але у збірній він кожну гру грає на максимумі, не боїться брати гру на себе. Це важливо. Він постійно вривається в штрафний, завдяки цьому забиває й віддає. У нас мало таких гравців, які можуть вирішити епізод самі.

– Чи є розшифровка вашої швидкості наприкінці матчу?
– Мою швидкість не рахують, нехай рахують гравців (посміхається). Але я згодний: якщо будемо забивати – я ще не раз так пробіжу. Емоції переповнювали всіх.

– Нападники мало забивають: за рік лише один гол – Ванат Бельгії. Чому так, на вашу думку?
– Якщо взяти гру проти Ісландії: робота Ваната була колосальною на команду. Так, ми хочемо, щоб нападники забивали, але треба працювати більше у клубах. У збірній немає часу на індивідуальну роботу, бо у нас інколи лише одне тренування перед матчем. Дуже важлива тактика. Сподіваюсь, у наступних іграх нападники забиватимуть більше.