Назаренко: «Дебют за збірну? Головне, що гол не привіз»

Півзахисник «Полісся» Олександр Назаренко поділився емоціями після дебютного вояжу до табору національної збірної:

– Так, моя мрія здійснилася. Я дуже, дуже щасливий і саме так собі і уявляв це. Я був впевнений, що з часом я свою мрію здійсню. Тому мені все сподобалося, я дуже щасливий.

– Як тебе приймали в збірній?
– Всі. Ну, по-перше, так як я вже казав, що викликали дуже цікаво, тому що мав бути у Дніпрі, а опинився в збірній. На вокзалі, коли з хлопцями вже зустрівся, то розказав їм все як є, трошки посміялися, пожартували. Загалом прийняли дуже добре, дуже класний колектив у збірній. Всі привітали, все супер.

– Ти знав, що ти дебютуєш саме в поєдинку з Грузією?
– Ні, не знав.

– Коли тобі про це сказали?
– Та мені не сказали. Я просто пішов розминатися, закінчив, прийшов, сів на лавку і Сергій Станіславович сказав: «Назік, давай».

– Твої емоції? Все, що коїлося всередині, поділися?
– Все не передати словами, це такі емоції були, які я запам’ятаю на все життя. Мурахи по шкірі і це було просто «вау», щось неймовірне.

– Наскільки ти сильно хвилювався і на полі приборкав емоції?
– Коли переодягався, то ніжки трошки трусилися, а коли вже вийшов на поле, то все хвилювання пройшло.

– Ти задоволений тим, як ти зіграв?
– Важко казати, бо я зіграв небагато. Хлопці кажуть, коли м’яч вибив, значить, все добре. Головне, що гол не привіз. Тому тут в таких матчах дві хвилини-три хвилини вони дуже цінні, тим паче це був дебют. Це була моя мрія, тому я був дуже задоволений будь-яким часом.

– Які завдання ти собі ставив, їдучи в збірну. Що ти в голові сформулював, яким було це завдання?
– Спершу треба було заспокоїтися, а вже потім, коли хвилювання пройшло почав повністю концентруватися на праці і кожен день, кожне тренування віддавав усього себе. Щоб це був не останній виклик, хочеться закріпитися і їздити до збірної частіше.

– Яке татуювання ти присвятив виклику до збірної?
– Дата мого дебюту.

– Вау. А де?
– Отут на нозі. Не можу показати, вона заклеєна.

– Опиши момент з травмою Гуцуляка.
– Моторошний момент. Дуже страшний. Там на лавці було все дуже видно і виглядало це не дуже. Льоха – боєць, він пішов до кінця, він не прибрав голову. Він справжній вовк, тому коли його виносили з поля, то було не дуже дивитися на нього. Але потім він після матчу відписав і сказав, що все добре, скоро повернеться. Бажаємо його найшвидшого відновлення.