Румунія – Україна – 3:0. Післямова у подіях і цифрах
Минулого понеділка, 17 червня, збірна України у стартовому матчі Євро-2024 на мюнхенській «Альянц Арені» зазнала нищівної поразки від румунів – 0:3. Ця поразка стала для нашої команди вже 9-ю у 12-ти поєдинках у фінальній частині континентальних першостей (за трьох перемог).
Натомість румуни здобули лише другу перемогу у 17-ти проведених зустрічах. Уперше таке трапилося далекого вже 2000 року, коли сусіди у заключному матчі групового турніру несподівано подолали англійців (3:2) і залишили тих за бортом плей-оф, а самі єдиного разу пробилися до чвертьфіналу.
Незручний суперник. Жовто-сині поступилися румунам учетверте у 7-ми очних матчах. Частіше українська команда програвала збірним лише семи інших країн: по п'ять разів – Хорватії, Німеччини, Іспанії та Польщі, по шість – Франції й Англії і аж сім – Італії.
Зрозуміло, що з кожним суперником відбулася різна кількість матчів – від семи до 12-ти. Так от, найменше – сім, ми якраз і зіграли з румунами. Вища щільність невдач тільки проти іспанців (теж 7 зустрічей) та італійців (10).
А в цілому збірна України поступилася у 83-й раз у 313-ти проведених поєдинках національним командам 36 країн (з 71-ї, з якими зустрічалася).
Великий рахунок. Усьоме наші футболісти програли з рахунком 0:3. Тричі такі перемоги давалися суперникам у товариських матчах (Англії, Нідерландам і Туреччині), двічі у плей-оф і фіналі мундіалів (Франції й Італії) і одного разу у рамках Ліги націй (Шотландії).
Взагалі ж з великим рахунком синьо-жовті зазнали поразки у 17-те. Тричі переконливі перемоги святкували французи, по два рази – англійці й іспанці. Вдруге завдали болю українцям і румуни.
Уперше це сталося у березні 2002 року у приморській Констанці, куди на спаринг завітали підопічні Леоніда Буряка. Команда тільки-но повернулася з Японії, де проводила товариський матч із самураями (0:1), футболісти встигли взяти участь у турі першості країни. А тут знову треба вирушати у путь.
Буряк намагався добитися переносу зустрічей внутрішнього календаря, але тодішня професіональна ліга імені Сафіуліна і Попова категорично відмовила. Відтак у вівторок увечері команда взяла курс на Констанцу, а вже у середу – гра. Влетіли 1:4. Такі були часи…
Пропущені голи. Тричі пробивши Андрія Луніна, румуни наздогнали італійців за кількістю влучних попадань у ворота української збірної за всі часи – в активі обох суперників тепер по 17 голів. Попереду за цим показником лише Франція (23) та Німеччина (20), трохи позаду Англія (16).
Загалом тричі і більше в одному матчі наша команда пропускала 34 рази. 17 крупних поразок – це зрозуміло. А ще 13 не є крупними: сім разів по 1:3, п’ять – по 2:3 і одного разу 3:4.
Водночас у чотирьох поєдинках з трьома пропущеними голами синьо-жовті не програвали. Двічі зіграли унічию (3:3), а ще два рази навіть виграли (по 4:3).
Суха атака. У мюнхенському матчі з румунами збірна України утретє у семи проведених з ними поєдинках не зуміла вразити ворота сусідів.
Частіше тримали у недоторканості свою браму Німеччина й Іспанія (по чотири рази), Хорватія і Туреччина (по п’ять), Італія, Франція й Англія (по шість).
А у сумі наші футболісти не спромоглися відзначитися результативними діями у 88-ми поєдинках з 313-ти.
Вологий Лунін. Голкіпер «Реала» уперше пропустив три голи у 13-му матчі за національну команду. Двічі він виловлював м’яч із сітки по два рази за матч, чотири рази – по одному. А ще в шести поєдинках зберігав свої ворота сухими.
З 29-ти колег Луніна, котрі коли-небудь вартували останній рубіж нашої національної команди, 15 мають у своєму пасиві матчі з 3+ пропущеними голами. Найчастіше цю неприємну процедуру переживали Олександр Шовковський (6 разів) та Андрій П’ятов (5). Однак тут усе зрозуміло: вони й зіграли набагато більше за інших – відповідно 92 та 102 поєдинки.
А з голкіперів нинішнього скликання два такі своєрідні хет-трики з негативним змістом має Анатолій Трубін (у 11-ти іграх) і чотири Георгій Бущан (у 18-ти)…
Матчі. Зустріч з Румунією стала 120-ю у складі національної команди України для її капітана Андрія Ярмоленка. 75 з цих поєдинків він провів як футболіст київського «Динамо» (п’ять після повернення з-за кордону), ще 45 – як легіонер.
П’ятірка найбільш затребуваних динамівських збірників за всі роки має такий вигляд:
1. Олег Гусєв – 98 матчів
2. Олександр Шовковський – 92
3. Андрій Ярмоленко – 75
4. Андрій Несмачний – 67
5. Владислав Ващук – 61
Серед легіонерів така картина:
1. Андрій Воронін – 74 матчі («Майнц»/10, «Кельн»/4, «Байєр»/30, «Ліверпуль»/12, «Герта»/5, «Динамо» Москва/13)
2. Андрій Шевченко – 66 («Мілан»/52, «Челсі»/14)
3. Олександр Зінченко – 61 («Уфа»/6), ПСВ/5, «Манчестер Сіті»/41), «Арсенал»/9)
4. Руслан Малиновський – 59 («Генк»/19), «Аталанта»/29, «Марсель»/4), «Дженоа»/7)
5. Роман Яремчук – 51 («Гент»/29, «Бенфіка»/10, «Брюгге»/6, «Валенсія»/6)
Десь у закутку причаївся притрушений пітерський утікач (79 матчів за три іноземні клуби), проте у нього геть інша історія…
18 червня 2024 10:07