Петраков: «Найприємніше, що футболісти збірної прогресують на наших очах»

Кілька днів тому закінчилися матчі кваліфікації для юнацької збірної України (футболісти не старші 2003 року народження). У суперництві з командами Грузії (2:0), Албанії (2:0) та Португалії (0:0) синьо-жовті посіли перше місце й пробилися до еліт-раунду цих змагань, який пройде навесні наступного року. Про підсумки минулих баталій розповів головний тренер українців Олександр Петраков.

– Олександре Васильовичу, з якими почуттями ви відправлялися до Португалії?

– Відверто кажучи, я дуже переживав за цей турнір. Але все-таки вийшло зробити те, що ми планували. Можу сказати величезне спасибі хлопцям, моєму тренерському штабу й усьому персоналу за виконану роботу.

– По ходу турніру що було найскладнішим?

– Якість полів. Постійні дощі перетворювали їх мало не на болото. Стадіони були якісь недоглянуті. Хоча самі португальці виступали на відмінному газоні, а решту команд відправили невідомо куди. До того ж і до тренувань доводилося добиратися більше ніж півгодини. Напевно, португальці думали, що ми підсядемо до очної грі з ними, і господарі візьмуть нас теплими. З албанцями саме так і сталося, оскільки вони прилетіли пізно ввечері напередодні змагань.

– Збірна України свої голи забивала або в першу 15-хвилинку другого тайму, або в останні 15 хвилин гри. Це говорить про хороший функціональний стан ваших підопічних?

– Так. І тут варто сказати величезне спасибі клубам. Хлопці там набирають ці кондиції. Так, у технічному оснащенні були проблеми, але функціонально всі хлопці були на рівні. У нас же на першому місці стоїть тактична робота.

– Павло Ісенко не пропустив жодного м'яча в трьох поєдинках. Травмованого Тимура Пузанкова вдалося гідно замінити?

– Я не скажу, що Павло багато разів виручав, але психологічно він не підвів. Відіграв так, як ми від нього й хотіли, спокійно. Молодець!

– У третьому матчі, який, по суті, нічого не вирішував для збірної України (путівка до еліт-раунду була вже в кишені), ваші підопічні не дозволили португальцям хоча б раз влучити у ворота…

– Тому що ми грали в рівних умовах, на хорошому газоні (посміхається). Ми теж не сидимо склавши руки. Ми досконально вивчили противника. Але найприємніше, що футболісти збірної України прогресують на наших очах. Тут немає зоряних гравців, а є команда. Вони нас уважно слухали, працювали і виконали практично все те, що ми напрацьовували під час тренувань. Ось і результат!