Петраков: «Будем двигаться к поставленным целям»

– Олександре Васильовичу, зараз Ваша збірна готується до чемпіонату світу, який пройде у Новій Зеландії наприкінці травня – на початку червня. Розкажіть про план підготовки команди до цього турніру.
– У нас заплановано два збори – березневий та квітневий. Спочатку ми зберемось 21 березня в Києві, 22 числа зіграємо контрольний поєдинок, а наступного дня полетимо до Туреччини. В Анталії ми пробудемо з 23 по 31 березня, проведемо там три товариських матчі – 25 та 27 березня проти молодіжної збірної Грузії, а на 30-31 число нам все ще шукають спаринг-партнера.
 
Після цього ми зберемось 12 квітня, у нас буде міні-збір, під час якого ми проведемо товариський матч проти команди Білорусі на НТК ім. Баннікова. Цей матч відбудеться 15 квітня. А вже напередодні чемпіонату світу ми зберемось орієнтовно 11 травня, а 18 числа вирушимо до Нової Зеландії. Вже там і проведемо контрольний поєдинок проти збірної Уругваю, 24 травня.
 
У нас буде десять днів на адаптацію, все-таки там інший клімат. Ми граємо в Окленді, там буде зима, температура коливатиметься від 7 до 15 градусів. 30 травня у нас перша гра в Окленді, після цього ми переїжджаємо в місто Рангелі, яке у 140 кілометрах від Окленду – там у нас буде гра проти М’янми. А наступного ранку знову повертаємось до Окленду.
 
– Загалом, якщо говорити про жеребкування, чи задоволені Ви тим, які випали суперники для Вашої команді?
– Так, я задоволений результатами жеребкування.
 
– Повертаємось до нинішнього збору, наскільки оптимальним є склад, який Ви викликали на збір? Чи є травмовані?
– Так, на жаль, неочікувану травму отримав Віктор Коваленко. Дуже шкода. Лікарі прогнозують, що він вибув на місяць-півтора, але сподіваюсь, що до чемпіонату світу він знову буде в строю. Всі інші здорові. Ну і ще одна новина – Микита Бурда, який пішов на підвищення, його викликали до національної збірної. Уся команда дуже радіє за нього. По інших гравцях, які раніше були в нашій команді, склалась така ситуація: Дмитро Білоног чекає завершення контракту з «Шахтарем» і не грає, тобто під час матчів чемпіонату світу він задіяний не буде. У нього в подальших планах – Європа, європейські чемпіонати. Артем Радченко також поїхав шукати команду в інші країни.
 
Що стосується цього збору, то в нас тут є декілька новачків: Артур Кузнецов із запорізького «Металурга», Євген Нефтінов із маріупольського «Іллічівця» та Олексій Ковтун із харківського «Металіста». Це абсолютні дебютанти. Також знову викликаний Сергій Кулініч, він вже був з нами на зборах, але ще не провів жодної гри. Так само, як і Артем Кузнецов, він вже дебютував у Прем’єр-лізі. Це ще раз доводить, що двері збірної відчинені для всіх.
 
– Зараз у багатьох молодих гравців з’явився шанс зіграти у Прем’єр-лізі, чого не було раніше, наскільки це є важливим для Вас особисто?
– Я свідомо не робив збір взимку, надавши гравцям можливість поїхати з першими командами клубів на збори, і зараз я з впевненістю можу сказати, що не помилився. Зараз ми зустрінемось з командою, все-таки ми не бачились п’ять з половиною місяців. Ми зберемось, поговоримо, поставимо перед собою цілі та будемо до них рухатися.
 
– Якщо порівнювати збірну минулорічної давнини із нинішньою командою, наскільки вона змінилась і чи виріс її рівень?
– Ми давно не бачились, тому я зможу про це судити лише після зборів.
 
– Команда давно не збирались, чи сумували за футболістами?
– Так, дуже (посміхається). Вони мені усі як діти. Я багатьох знаю, коли їм ще було по 15 років.
 
– Минулий рік був надзвичайно насичений футбольними подіями та сповненим емоціями. Хочеться такого самого і в цьому році?
– Дуже хочеться, я мрію про позитивні емоції! Зараз я сподіваюсь, що усі побажають нам успіху і вдачі. Я сподіваюсь, що до чемпіонату світу ми підійдемо в оптимальній формі і без травмованих.
 
– Що для Вас є найголовнішим у найближчих контрольних матчах – награвання команди чи результат?
– Результат. На мою думку, тренери збірної завжди мають грати та здобувати результат, а також демонструвати гру, яка б подобалася вболівальникам. Але результат – найголовніше. Як-то кажуть: «Гра забувається, результат залишається».
 
– Буквально вчора команда U-19 донецького «Шахтаря» вийшла до півфіналу Юнацької Ліги чемпіонів УЄФА. Чи дивились Ви цей матч?
– Так, звичайно. Я хотів би привітати всю Україну, донецький «Шахтар» та особисто Валерія Кривенцова з цим досягненням. Дехто може сказати, ніби команді «пощастило». Але для того, щоб пощастило, треба щоденно працювати. Людина має заслужити везіння.
 
– Чи є у Вас зараз якась мрія?
– Моя найголовніша мрія полягає у тому, щоб в Україні завершилась війна.