Кабаев: «Приехали в Новую Зеландию не на прогулку»

20-го травня юнацька збірна України серед гравців до 20 років прибула до Нової Зеландії. Нападник збірної Владислав Кабаєв першим поділився своїми враженнями про переліт і Нову Зеландію.

– Шлях до Нової Зеландії тривав майже 30 годин. Наскільки складним він був для команди? Чим займалися під час перельоту?
– Чесно кажучи, раніше навіть уявити собі не міг, як можна стільки часу проводити у повітрі. Проте на практиці все виявилось набагато простіше. Стомились, швидше, від очікування рейсу в Гонконзі, ніж власне від перельоту. Що робили в літаку? Дивилися фільми, читали книжки, і, звісно, намагалися відпочити та поспати.
 
– Чи очікували ви на такий теплий прийом від представників української діаспори в аеропорту Окленда?
– Напередодні головний тренер повідомляв, що нас будуть зустрічати вболівальники, тобто ми були готові до цього. Проте коли побачили на власні очі ту кількість людей, нібито чужих, які прийняли нас у такій теплій атмосфері, отримали велику кількість емоцій. Дякуємо їм за це!

– Наскільки важко було адаптуватися до іншого часового поясу? Як в цілому проходить акліматизація команди у Новій Зеландії?
– Наш лікар та масажисти роблять все для того, щоб ми не відчували, що знаходимось на іншому кінці світу. Вдень хочеться спати, вночі, навпаки, не спиться. Та я думаю, що за кілька днів це минеться. Крім того, тренери не дають нам спати. У нас багато теоретичних занять і прогулянок містом.
 
– Яка наразі погода у Новій Зеландії? Чим відрізняється місцевий клімат від українського?
– Можливо, тут зараз і зима, проте не для нас. Температура приблизно 15-20 градусів вище нуля. Тренуємось у шортах та футболках, по місту ходимо в спортивних костюмах. Куртки з собою не беремо. Що стосується клімату, то для мене він звичний. Я ж родом з Одеси, там також море поряд, і приблизно така сама вологість. А ще тут дуже чисте повітря.
 
– Тобі вже вдалося побачити Окленд? Які враження справляє місто?
– Незважаючи на те, що ми тут лише другий день, можу сказати, що тут надзвичайно! Раніше таку красу бачив лише в американських фільмах по телевізору. Місто дуже чисте, чудовий симбіоз старих та нових будинків, надзвичайні парки. Досі незвичним для мене залишається лівосторонній рух транспорту.
 
– Наскільки важливим є той факт, що команда приїхала до Нової Зеландії за десять днів до початку чемпіонату світу?
– Ми вдячні Федерації футболу України за таку можливість. Було б дуже складно адаптуватися до нових умов за 3-4 дні, тому це величезний плюс для нас!
 
– В якому емоційному стані знаходиться збірна?
– Ми всі вже дорослі і чудово розуміємо, що приїхали сюди не на прогулянку. Після гри з донецьким «Металургом», яка відбулася у день нашого відльоту, ми були, м’яко кажучи, морально пригніченими. Проте тренери та лікарі нас підтримували і ми швидко відійшли від думок про той спаринг. Зараз знаходимося у чудовому настрої!
 
– Для тебе це перший великий турнір, ти хвилюєшся? І взагалі, наскільки цей мундіаль є важливим для тебе?
– Я завжди мріяв зіграти на чемпіонаті світу і от моя мрія збувається! Я приїхав у Нову Зеландію захищати кольори своєї країни. Що може бути більшою мотивацією? Буду віддаватися на 101 відсоток! А хвилювання – це нормально. Напевне, кожен футболіст хвилюється перед турніром такого рангу, і я не виключення.
 
– Як проходить тренувальний процес перед спарингом з Уругваєм та майбутнім стартом на ЧС? Які навантаження пропонує тренерський штаб?
– Вчора було легке тренування після довгого перельоту, так би мовити, для покращення емоційного стану. Сьогодні вже відчули м’яч, поле. Завтра відбудуться ще два тренування. Зранку тактичні заняття, ввечері – гральні вправи.
 
– Що ти можеш сказати про першого суперника збірної України на світовій першості – команду Нової Зеландії. Чи готові грати проти господарів та колосального тиску з боку 12-го гравця?
– Так, ми розбирали гру Нової Зеландії, тому налаштовуємось на важкий, бойовий поєдинок. Крім того, у них, звичайно буде шалена підтримка. Проте ми готові до цього. На чемпіонаті світу не буває слабких команд. Ми будемо повністю викладатися на полі, я обіцяю!