ФФУ. Футбольная мафия по-украински

І це – лише основні результати журналістського розслідування (в якому частково використано матеріали програми «ПроФутбол» під назвою «ФФУ наживається на дітях?» на каналі 2+2 від 07.12.2014), що викрило кричущі зловживання, махінації та корупційні схеми у Будинку футболу. У європейських країнах за подібні діяння «світить» не просто пожиттєве відлучення від футболу. Це – тюрма. Всерйоз і надовго...

...Квітень 2013 року. У пораненій старою владою, але ще не виснаженій військовими діями з російськими окупантами країні поки знаходиться місце для розваг, місце для футболу. Саме у цей момент Національна Федерація Футболу вирішує закупити футбольні м’ячі для дітей за частину коштів, які ФФУ виділяє на розвиток дитячо-юнацького футболу регіонам. У сумі – 1,6 мільйони гривень.

Далі все стандартно – Федерація як неприбуткова громадська організація укладає договір з фірмою-посередником «Спецторг-2009» (детальніше про її неабияку роль в оборудці – дещо згодом), яка своєю чергою на отримані від ФФУ кошти закуповує 20 000 м’ячів у пакистанського виробника. 

Федерація у зазначений термін отримує м’ячі, частину з них під спалахи камер навіть встигають отримати діти, аж раптом лунає інформаційна «бімба» – сам Президент ФФУ Анатолій Коньков ставить під сумнів якість м’ячів, зовсім не прозоро натякаючи на звичайне шахрайство у виконанні свого підлеглого, а разом з тим і «злісного ворога» – віце-президента ФФУ Анатолія Попова.

«Займався Попов м’ячами. Дійшло до того, що настав час ці м’ячі видавати. Провели експертизу. І коли мені принесли документ з проханням поставити підпис, я сказав, що цього робити не буду. Займався – будь-ласка, візуй і роздавай. Я цією справою не займався і не пропонував ніяких фірм. А от людина, яка брала участь, нехай і відповідає», – сказав тоді в інтерв’ю телеканалу «Футбол 1» Анатолій Коньков, фактично звинувативши віце-президента ФФУ у корупції.

Хто не скаче, той... м’яч?

Недостатній відскок, дефекти швів, і, що найголовніше, неприпустимо перевищений рівень запаху – такими от виявилися результати експертизи замовлених Федерацією м’ячів.

Але Президент ФФУ, мабуть, недооцінив свого опонента, адже той замовив і провів «свою» експертизу, у цій же інстанції – ДП «Укрметртестстандарт», але вже з «правильними» висновками. Ось вона:

Помітили різницю? Феєрична маніпуляція! Увага: метою першої експертизи, ініційованої Коньковим, було «встановлення відповідності м’ячів вимогам міжнародного стандарту IMS», і цю експертизу пакистанські «бальони» успішно провалили.

Що робить Попов, намагаючись замаскувати оборудку, при цьому на останнє місце ставлячи здоров’я та безпеку тисяч юних футболістів? Замовляє в цієї ж інстанції (до речі, зверніть увагу на замовника – це все той же ПП «Спецторг-2009», і це ще одне свідчення причетності до нього віце-президента ФФУ) повторну експертизу, однак предметом дослідження вже стало «встановлення відповідності м’ячів стандарту компанії-виробника – TEMPOEnterprises, Пакистан». Як підсумок експертизи – м’ячі, вироблені пакистанською фірмою, звичайно ж, відповідають стандартам цієї ж фірми.

Але ж це те саме, якби якесь ПП виробляло пельмені низької якості, отруюючи ними споживачів, однак виправдовувалось відповідністю цієї продукції своїм стандартам, а не державним чи міжнародним! Сумніваємось, що від цього стало б легше покупцям.

Як не стало легше і дітям, які отримали непридатні для гри у футбол м’ячі, що навіть в якості сувенірів не використаєш, бо ж смердять пекельно. А це сухою мовою Кримінального Кодексу України (ККУ) – введення в обіг продукції, що шкодить здоров’ю дітей, і це, на хвилиночку, 227 стаття ККУ: «Випуск на товарний ринок або інша реалізація споживачам недоброякісної, тобто такої, що не відповідає встановленим стандартам, нормам, правилам і технічним умовам, або некомплектної продукції та товарів, якщо такі дії вчинені у великих розмірах, – караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».

Принаймні, саме ця стаття ККУ фігурує у кримінальному провадженні, що було відкрито 27 травня 2014 року щодо дій посадових осіб ФФУ (нижче – фрагмент Довідки у кримінальному провадженні).

На користь того, що за проведенням другої експертизи стояв саме Анатолій Попов, свідчить інтерв’ю Анатолія Конькова, де той стверджує, що м’ячі постачала фірма, в якій працює син першого віце-президента ФФУ: «Його син, брат чи сват. Не знаю...».

Зрештою, на відміну від Конькова, який одразу навідріз відхрестився від своєї участі у замовленні неякісних м’ячів, сам Попов жодним чином не заперечує своєї участі у придбанні м’ячів Федерацією.

Більше того, Попов ставить собі у заслугу буцімто вкрай низьку закупівельну ціну м’ячів. Ось фрагмент його інтерв’ю, розміщеному на офіційному сайті ФФУ 8 жовтня 2014 року: «Они как минимум в 2 раза дешевле существующих. В этом и заключается фишка. Мы добились того, чтобы нам, для Федерации футбола по минимальным ценам, сделали мячи. Сделайте эксперимент – зайдите в магазин. Мяч стоит 76 гривен. Найдите мяч за такую цену… Если хотите расследования, проведите. Я вас призываю – проведите журналистское расследование. Найдите этих людей, поднимите документы, и сделайте это, выведете это уже с серозными аргументациями, обвинениями. Это Ваше право. Вы стоите на защите государства – нет вопросов. Но подбрасывать... Это немножко не солидно».

Ну що ж, Анатоліє Володимировичу, чому б не пошукати? Тим паче, що ви самі закликали журналістів провести незалежне розслідування, вочевидь, повною мірою відчуваючи власну безкарність та беззаперечну вагу та вплив посади першого віце-президента ФФУ.

Долар за штучку, сто тисяч за кучку

Як відомо, ФФУ придбала 20.000 м’ячів по 79,95 грн. за штуку загальною вартістю 1 599 000,00 грн. (див. Договір).

Як виявилось, м’ячі були куплені за значно більші ціни, ніж декларує сам виробник.

Ось офіційна відповідь на комерційний запит журналіста від компанії-виробника м’ячів – TEMPO Enterprises, Пакистан, з вказанням прайсових цін (саме у цієї компанії, нагадаємо, Федерацією і був придбаний низькоякісний «ширпотреб»).

М’ячі, що відповідають характеристикам продукції, закупленої ФФУ, позначені у прайсі, і коштують вони $3,55 (розмір 3) та $3,65 (розмір 4).

ФФУ згідно Договору закупила 8 000 м’ячів 3-го розміру та 12 000 м’ячів 4-го розміру. Рахуємо вартість м’ячів згідно наданого прайсу TEMPO Enterprises: 8 000 х $3,55 + 12 000 х $3,65 = $28 400 + $43 800 = $72 200.

Додатково до цієї ціни додаємо 20% ПДВ, 20% мита, а також вартість доставки з порту Карачі ($0,5 за один м’яч).

Отримуємо: $72 200 + $14 440 + $14 440 + $10.000 = $111.080

Таким чином, вартість одного оподаткованого, розмитненого та доставленого в Україну м’яча складе $111.080 / 20.000 шт. = $5,554.

За офіційним курсом НБУ станом на 23 квітня 2013 року (дата підписання Договору) долар становив 7,993 грн. Відповідно, вартість одного м’яча складає: $5,554 х 7,993 грн. = 44,39 грн.

Знайшли дешевше, Анатоліє Володимировичу, ніж ваші м’ячі по 79,95 грн.? Ще й як, і майже вдвічі! І це при тому, що при купівлі партій товару такого масштабу виробник завжди запропонує привабливі знижки, у даному випадку – від 20% до 40%. Та ми умисно не включали їх до розрахунків, так би мовити, для чистоти експерименту...

Отже, ця оборудка лише завдяки купівлі м’ячів за відверто завищеною ціною принесла її організаторам 35,56 грн. на одному м’ячі, а на всій партії – 711 200 грн., на той час майже 100 000 доларів.

А тепер у нас зустрічне питання: а ви знайдете, Анатолію Володимировичу, відповідну статтю у Кримінальному кодексі України, з такою ж ретельністю, як ми шукали дешевші м’ячі? Якщо знов не знайдете, то ми знову допоможемо: Ст. 191 ККУ «Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем». Якщо дії вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, – караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Тепер же плавно перейдемо до головного, а саме – оприлюднення фактів, що дозволяють стверджувати – у справі з м’ячами діяла саме організована група.

З деякими її персонажами ми вже познайомилися. Окрім власне Анатолія Попова, це, передусім, виконавчий директор ФФУ Максим Бондарєв, підпис якого красується під Договором Федерації щодо закупівлі м’ячів за завищеними цінами. Тут, як то кажуть, без коментарів. Дивно лише, як досвідчений юрист за фахом підписав такий документ. Невже настільки засліпило очі? До речі, якби виконавчий директор ФФУ перед тим, як вести будь-які справи з ПП «Спецторг 2009», поцікавився її історією (навіть з публічних джерел, Єдиного державного реєстру, Реєстру судових рішень тощо), то відкрив би для себе чимало цікавого.

Наприклад те, що «Спецторг 2009» неодноразово підозрювався податковими органами у нечистоплотності, на підприємстві проводились виїмки, відбувались судові справи. Крім того, серед видів економічної діяльності «Спецторг 2009» не значиться «купівля спортивного інвентаря». За нашою інсайдерською інформацією, не проводило це підприємство й зовнішньо-економічної діяльності, тобто імпорту та експорту товарів. Єдиною операцією з іноземним партнером у діяльності ПП «Спецторг 2009» значиться купівля у 2013 році картонних упаковок (лотків для яєць) у Молдові, натомість жодним Пакистаном і близько не пахне.

Це, до речі, наштовхує на думку про те, що ймовірно жодних пакистанських м’ячів ПП «Спецторг 2009» взагалі не закупляв. А просто разом з фіктивними документами про купівлю м’ячів повернув готівкові кошти за мінусом процентів «замовникам» з ФФУ. Ті, своєю чергою, купили цей «неліквід» за безцінь, а різницю скоріш за все банально поклали собі у кишеню. Однак довести цю версію непросто, тому озвучуємо її наразі лише як припущення.

Участь в оборудці брали й пішаки, посадовці меншого масштабу. Про них теж неприховано говорить Анатолій Попов у тому ж таки інтерв’ю на офіційному сайті ФФУ: «Есть визы профильных сотрудников. Двух юристов, финансового директора, который подтверждает, что мы должны заплатить за эти мячи».Це ще раз наштовхує на думку про те, що у нашому випадку діяла організована група як мінімум з п’яти посадовців ФФУ.

Шукали голку, знайшли сіно

Та ці персони нас цікавлять меншою мірою. Адже у ході журналістського розслідування було виявлено цілу злочинну схему відмивання коштів в особливо великих розмірах – із застосуванням так званої «прокладки» та «фінансових ям». І центром її, як і у випадку з ФФУ, є все то й же «Спецторг 2009».

* Суми проконвертованих коштів, з яких підприємством несплачені податки у Держбюджет (у млрд. грн.)

Як бачимо, класичне повернення проконвертованої готівки від ПП «Спецторг 2009» у руки задіяних у «справі м’ячів» функціонерів ФФУ для подальшого «дерибану» – це ще «квіточки» у порівнянні з тим, що ви бачите вище. А вище – відмивання коштів в особливо великих розмірах.

У лівій колонці – так звані фірми-вигодонабувачі, реально працюючі підприємства, що через фірму-транзитер (або попросту «прокладку») ПП «Спецторг 2009», перераховують на неї безготівкові кошти, а у відповідь отримують документи та готівкові кошти за мінусом процентів (за послугу). ПП «Спецторг 2009», своє чергою, зливає кошти у так звані «фінансові ями» (права колонка). Ті ж накопичують їх мільярдами, після чого або зникають, або банкрутують.

Про їхню фіктивність і місію виключно відмивання коштів свідчать формальні адреси реєстрації, перебування у розшуку, відсутність трудових ресурсів та засобів для здійснення діяльності, передбачених Класифікацією видів економічної діяльності. Це «пустишки», які діяли під надійним прикриттям «команди» Януковича, і, у що вже зовсім не хочеться вірити, продовжують працювати вже за новими могутніми плечима з найвищих владних кабінетів.

До речі, і це теж не можна оминути увагою, у всій цій історії чітко простежується «донецький слід». Відмивання коштів з воістину «януковицьким» розмахом, як відомо, могло існувати лише серед «своїх», і ФФУ, що після відставки Григорія Суркіса стала відверто «продонецькою», якнайкраще вписується у схему «свій до свого по своє».

Таким чином все вказує на те, що ФФУ зі своїми жалюгідними ста тисячами доларів (у порівнянні з масштабами схеми, співучасником якої стала Федерація) вляпалася у вкрай неприємну історію з цілком передбачуваними наслідками.

Принаймні кримінальне провадження №42014100060000180, процесуальне керівництво в якому здійснювала прокуратура Печерського району м.Києва, порушене за фактом умисного введення в обіг небезпечної продукції у великих розмірах, мала би всі підстави для розгляду вже за іншим фактом – відмивання коштів за кваліфікуючими ознаками «в особливо великих розмірах» та «організованою групою».

Мала би, але з невідомих причин справу було… закрито. Хто за цим стоїть і кому це було вигідно, чи мало місце зацікавленість або некомпетентність правоохоронних органів, вочевидь, визначить вже нове розслідування. Адже буквально днями з’явилась інформація про те, що слідчими органами вже розпочато досудове розслідування в рамках кримінального провадження за ч. 2 ст. 209 КК України «Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом за попередньою змовою групою осіб». Можна припустити, що в разі «заминання» справи і в цьому випадку, після усіх озвучених фактів, зібраних під час журналістського розслідування, не за горами народна люстрація…

Власне, у цій історії залишається одна фігура, чия роль викликає певні сумніви. Це – Президент Федерації Футболу України Анатолій Коньков. З одного боку, він особисто не брав участі у «справі м’ячів» і саме він першим забив на сполох, повідомивши пресі про ключову роль у цій справі Попова, а також провівши першу експертизу. З іншого боку, справа чомусь не була доведена до кінця, окрім того, за своїм статусом Президент мав би нести якщо не безпосередню «юридичну», то хоча б спільну «політичну» відповідальність за діяння всіх членів ввіреної йому Федерації. Не виключено, що саме нинішні вольові рішення Конькова, першим з яких за логікою речей мало б стати відсторонення усіх фігурантів «справи м’ячів» від діяльності у ФФУ на час слідства, стануть визначальними для нинішнього Президента...