Нещерет: «Перший титул виграв у джинсах, а зараз – все по-справжньому»

– Руслане, вітаю тебе з чемпіонством, вже другим у твоїй кар'єрі.
– Так, тоді 2021-го чемпіонство я виграв у джинсах, а зараз по–справжньому.

– Для багатьох хлопців, навіть досвідчених – Пихальонка, Кабаєва – це перше чемпіонство, а для тебе вже друге. Чи відчувається якась різниця в емоціях?
– Різниця велика. Коли я минулого разу виграв чемпіонат, то зіграв лише 3 гри. Можна сказати, внесок зробив, але не настільки, як зараз. Зіграв півчемпіонату та вважаю, що цей сезон склався дуже добре і для мене, і для команди загалом. Хоча є над чим працювати, зараз ми просто порадіємо.

– Хоча ти в сезоні 2020/21 зіграв лише кілька матчів у чемпіонаті, напевно, найбільше тобі запам'яталася гра проти "Барселони" на її полі в Лізі чемпіонів. Ви тоді поступилися 1:2, але змусили здорово понервувати команду Мессі, після удару якого зі штрафного ти зробив божевільний сейв. Чи відчуваєш зараз брак матчів такого рівня?
– Цього сезону в Лізі Європи ми теж грали з добрими суперниками на добрих стадіонах. У чемпіонаті нам справді не вистачає того ажіотажу на трибунах, який був раніше, і природно рівень чемпіонату не той, що був до повномасштабної війни, але завжди хочеться грати проти сильних та якісних суперників.

– Наскільки підвищує тобі цінність цього чемпіонства те, що воно ювілейне, 30-те, і що клуб нарешті зможе розмістити на своїй емблемі третю зірку?
– Завжди приємно увійти до історії, і нам керівництво завжди перед початком сезону ставить максимальні завдання, а ми намагаємося їх виконувати. Іноді виходить іноді ні, але ми постійно прагнемо ставати найкращою версією самих себе.

– Напевно, керівництво ставило також завдання покласти золоті медалі в Кубок, але не вийшло. Наскільки це зіпсувало вам чемпіонський настрій?
– Ну, послухайте: треба вміти програвати. Ми провели якісну гру проти "Шахтаря". Були й помилки: вважаю, що ми могли зіграти краще в обороні, коли пропускали м'яч. Але загалом за тією самовіддачею, за тією якістю, яка була, вважаю, що провели гарний матч. Як бачите, у серії пенальті трохи не пощастило, але так буває, і треба швидко перемикатися, бо якби ми постійно тримали в голові поразку, то цілком можливо могли і чемпіонат програти.

– У серії пенальті у матчі з "Шахтарем" був такий ключовий момент, коли ти відбив пенальті, і здавалося, що зараз все піде так, як треба, але суддя дав команду перебити. Таке рішення рефері шокувало?
– Ні, не шокувало, бо вже коли відбивав, я зрозумів, що трохи вийшов з воріт і що буде перебивання, тому відразу почав думати про те, як відбиватиму повторний удар.

– Наскільки справедливим ти вважаєш це нещодавно введене правило, що гравець, який б'є пенальті, може робити такі паузи при завданні удару, а воротар повинен весь час залишатися на лінії?
– Зі сторони, можливо, це правило здається трохи несправедливим, однак у будь-якому випадку гравець, що б'є, постійно рухається вперед. Так, він трохи сповільнюється, це трохи збиває з пантелику. Є й інші подібні правила – не можна торкатися поперечини, не можна стояти за лінією – у цьому плані нас справді трохи обмежили, але доводиться пристосовуватися.

– У тій серії пенальті ти намагався грати по м'ячу чи все ж таки вгадувати напрямок удару?
– Ну, в даному випадку я відштовхуюсь від того, який виконавець підходить до точки, адже ми попередньо вивчаємо манеру, хто як пробиває. Бразильці майже завжди б'ють на паузі, і ти маєш, можна сказати, змусити їх пробити туди, куди ти хочеш, а не туди, куди він планує. Буває, знаєте, коли стоїш до кінця і починаєш його розгойдувати, як свого часу робив Шовковський, то футболіст і сам не знає, куди він проб’є в останній момент. У матчі з "Шахтарем" у цьому плані трохи не пощастило: я намагався змушувати їх, у результаті один удар я відбив, з Кевіном теж було близько, але результат складається з усіх цих дрібниць.

– Караваєва морально підтримали після того його останнього удару, який відбив Різник?
– Так, звичайно. Адже він непогано пробив: забив би – всі сказали б "молодець". Це зворотний бік медалі у футболі. "Шахтар" мабуть теж вивчав, хто куди б'є, на якій висоті, тому Різник і зробив цей сейв. Але ми Сашка підтримали – це серія пенальті, таке буває, нічого страшного.

– Що можеш сказати щодо феноменальної серії голкіпера "Інгульця" Паламарчука, який відбив шість пенальті поспіль?
– Ми з хлопцями це обговорювали. Теж не розуміємо, як він це робить. Навіть ті футболісти, які завжди забивають, теж промахуються – той самий Судаков. Він реально змусив його пробити туди, куди хотів. Він має своєрідну техніку, яка йому допомагає це робити.

– Залишився один матч у чемпіонаті, який уже нічого не вирішує, потім відпустку. Ти дивишся вже у майбутнє – у новий сезон?
– Ні, зараз у нас фокус на наступній грі. Ми хотіли б виграти цей останній матч перед своїми вболівальниками, підняти кубок над головою та завершити цей сезон без поразок. Це було б гарною заключною точкою цього сезону. А плани на майбутній сезон поки що не будую. Нині пріоритет – "Динамо", потім невеликий відпочинок, переключусь на якісь свої справи днів на 4–5, а потім у нас збірна, чемпіонат Європи…

– Наступний сезон розпочнеться дуже рано через те, що "Динамо" розпочне боротьбу в Лізі чемпіонів на ранніх стадіях. Чи є шанс виступити в єврокубках краще, ніж цього сезону?
– Шанси завжди є, але все залежить від того, в якій готовності ми підійдемо до цих ігор, як проведемо збори і від нашого ентузіазму. 

– Наскільки на результати вашого виступу в єврокубках вплинув той факт, що довелося грати в Гамбурзі, а не в Любліні і за рахунок цього серйозно ускладнювати логістику?
– Знаєте, дрібниць у футболі не буває. Було б зручніше, звичайно, грати в Любліні, тому що замість одного дня ми діставалися два, а це накладає свій серйозний відбиток. Тому вважаю рішення повернутися до Любліна правильним – добиратися туди з Києва і назад набагато зручніше. Це надасть додатковий час на відновлення. Тим більше, що якість полів та умови тренувань у Любліні на дуже високому рівні.

– А що скажеш з приводу шансів збірної України U–21 вдало виступити на чемпіонаті Європи, що відбудеться в червні?
– Потрібно добре підготуватись. У нас згуртований колектив, гарна команда. Ми це показували протягом усієї кваліфікації. У нас був стрік із восьми перемог, потім ми вже трохи розслабилися, але провели кваліфікацію на високому рівні, обігравши ту ж Англію. Вийти на ЄВРО за два тури до закінчення відбору – справді добрий результат.

– Вас тренерський штаб уже почав знайомити із майбутніми суперниками?
– Думаю, ближче до зборів вони надсилатимуть нам відеонарізки та різні матеріали про те, як вони грають в обороні та атаці і ближче до чемпіонату ми почнемо до цього готуватися.

– З ким у збірній найбільше товаришуєш крім одноклубників?
– З усіма. Може, виокремлю Іллю Крупського, Жору Єрмакова, а так з усіма добрі стосунки. У нас реально сім'я у збірній, і ми всі один одного підтримуємо незалежно від того, грає гравець чи ні. В нас дуже класний колектив!

Розмовляв Євген Сідаш