Шовковський: «Я не прив’язую гравців до амплуа»

– Передусім, вітаю всіх зі світлим святом, Великоднем! Це велике свято надії та віри. Ми з вами віримо та сподіваємось, що в нашій країні якнайшвидше після нашої перемоги настане довгоочікуваний мир, і ми заживемо новим життям, адже ми з вами добре розуміємо, що таким, як було раніше, життя вже не буде. 

По-друге, хочу подякувати всім нашим захисникам і захисницям за те, що вони роблять, за те, що дають нам можливість сьогодні святкувати з вами це свято, а також за те, що у нас є можливість грати у футбол. 

– У деяких матчах динамівці повністю перевтілюються у других таймах. В чому феномен, чому команда часто проводить другі тайми набагато краще? 
– Ми виходимо грати проти суперника, який має якісь тактичні задуми, готується до гри з нами. Як саме суперник будуватиме свою гру, ми можемо зрозуміти тоді, коли гра розпочнеться. Під час гри складніше зробити певні корективи, зробити зауваження гравцям, а в перерві на це є час. Це перше. 

Другий момент – усі гравці мають певні навантаження на полі, виконують певний обсяг роботи і, відповідно, втомлюються. Втомлюючись, вони починають припускатися помилок. На це теж треба розраховувати. Ми розуміли, що суперник буде вибудовувати свою гру дуже щільно, і я спеціально напередодні дивився матч U19, розуміючи, що та команда, з якою працював головний тренер, гратиме приблизно в такому ж ключі. Деякі моменти ми врахували, щодо деяких довелося зробити певні корективи у перерві. Але ми також розуміли, що перший  забитий нами гол може вплинути на гру. В принципі, так і вийшло. Ми забили перший гол, а потім використали моменти завдяки вдалій реалізації у другому таймі. Хоча в першому таймі ми теж мали декілька доволі непоганих моментів, але ми, на даль, не досить вдало розпорядились м’ячем. 

– Здалося, що після перерви ви змінили функціонал Ярмоленка, який відіграв повний матч, а також флангових гравців. Чи це так? 
– Ми готуємо гравців, даємо їм інформацію, як діяти у тій чи іншій ситуації відносно розташування гравців команди-суперника. Загалом, на футбольному полі є чотири фактори, які можуть впливати на дії гравців – розташування відносно воріт суперника, розташування відносно м’яча, розташування відносно гравців суперника та розташування відносно гравців своєї команди. І я не можу сказати, що щось стає на першому місці, а щось – на четвертому. Потрібно у цих чотирьох площинах добре орієнтуватись і правильно займати позиції. Я не прив’язую гравців до амплуа, якщо по ходу гри вони мають приміром сідати в опорну зону чи в зону оборони, вони мають допрацьовувати це до кінця.

Безумовно, щось вдається, щось – ні. Коли є результат, хлопці відчувають, що ці зміни приносять свої плоди, і гра дається. Іноді не все складається за нашим планом, але ми граємо проти команд, які так само будують тактичні схеми, будують задачі на гру. Я завжди говорю гравцям перед грою, щоб вони, виходячи на поле, отримували насолоду від кожного ігрового моменту, від кожної своєї дії, неважливо, в обороні чи в атаці. Для команди неважливо, хто заб’є, поставить вирішальну крапку. Важливо, аби ця крапка в підсумку відбулася. А хто це буде – неважливо. Якщо пам’ятаєте, після минулої гри Назар Волошин сказав, що він побачив, віддав на Шепелєва, а той забив гол. Це ті дії, які роблять краще. Він відчув ті емоції не від забитого м’яча, а від передачі. І так має бути завжди. Тоді ми стаємо більш об’єднані одним бажанням, однією метою.