«Зоря» веде переговори не з одним тренером. Головне не помилитися»

Після відходу Патріка ван Леувена в Шахтар командою встигли покерувати чотири тренери. Коли ситуація стала зовсім поганою, на допомогу клубу прийшла людина, на очах якої Зоря пройшла становлення від чемпіона Першої ліги до сьогоднішнього дня.

Заступник генерального директора та в.о. головного тренера Зорі Юрій Коваль розповів про підсумки першої частини сезону, різницю в футболі ван Леувена, Лалатовича та Кривенцова, гравців, які переоцінюють себе, тренерів, які приїжджають і «приїжджають» у Зорю.

«ФУТБОЛІСТІВ, ЯКІ ПРИЙШЛИ В ЗОРЮ, ЗАПРОШУВАВ ПАТРІК ВАН ЛЕУВЕН»

– 2023 рік для Зорі – ювілейний в історії клубу. На соту річницю команда від претендента на чемпіонство перетворилася в аутсайдера. Цікаво почути вашу оцінку виступам команди в першій половині сезону.
– Тут ситуація проста. Дуже коротка пауза влітку, відхід провідних футболістів: Бражка, Імерекова, Русина, Булеци. І найважливіше – відхід Патріка ван Леувена. Ті футболісти, які прийшли в команду влітку, узгоджувалися з ним. За його рекомендацією запрошували нових футболістів. Коли починається передсезонка, а тренера немає, звісно, цей тиждень перед від'їздом на збір до Польщі сплутав усі карти.

Потім приїзд Лалатовича в тренувальний табір. На зборах працювало дуже мало гравців і тут я погоджуся з Ненадом. Зіграли багато контрольних матчів, які погоджував попередній тренерський штаб. Доводилося на шкоду підготовці до чемпіонату грати ці матчі, внаслідок чого пішли травми. Випали Чурко, Бутко. Перед початком чемпіонату Зоря недорахувалася шістьох футболістів стартового складу, які визначали гру в минулому сезоні.

– Лалатович вирішив нічого не вигадувати, але в перших турах на всі 90 хвилин команду не вистачало...
– Стиль Лалатовича абсолютно відрізняється від того футболу, який прищеплював Патрік. Після десятиденної підготовки йому було складно розібратися, за якою схемою грати. Тому що у Патріка напрацювалася структура гри, голландська система. Футболісти знали, що потрібно робити. Це було доступно і зрозуміло. Приходить новий тренер, намагається перебудувати, знайти оптимальне поєднання гравців на полі. Не завжди це правильно виходить. Плюс проблеми в центральній осі – насамперед захист і опорна зона. Звідси й непереконливі результати. Чергування перемог і поразок.

Якщо Патрік проповідував вертикальний футбол, мобільність, тренування за які треба пробігати велику дистанцію, то в Лалатовича побудовано на тому, що футболісти мають імпровізувати і грати за ситуацією.

– Потім прийшов Валерій Кривенцов.
– Він намагався поставити команді розумний футбол, побудований на інтелекті футболіста, перебудовах, хорошій грі в атаці, елементах пресингу.

Усі тренери проводили якісні заняття. Спостерігаючи зі сторони, я не можу сказати, що хтось із них неправильно готував футболістів. За такий короткий проміжок часу зміна стилю, тренерської думки, відсутність кадрів не дає змоги проводити ротацію, поки це формувалося і добиралися гравці. Усі перераховані вище компоненти і призвели до того, що ми маємо зараз.

Я не бачу тут великої трагедії. У кожної команди йдуть перепади. Зоря, якщо ви пам'ятаєте, була на спаді після Вернидуба, коли запросили із Дніпра групу молодих футболістів (Лунін, Кочергін, Луньов, Сваток, – прим.). Сьогодні в нас Боль і Яцик ще не зміцніли, тому в поєднанні з іноземцями та рештою гравців не змогли на собі потягнути гру команди. Є певні позиції, які потребують підсилення.

За швидкісними якостями, кваліфікацією гравців ми точно не поступаємося іншим командам. Наскільки Зоря зуміє поліпшити свої показники, покаже тільки час.

«МІСЦЕ ЗОРІ В ТАБЛИЦІ НЕ ВІДПОВІДАЄ АМБІЦІЯМ КЛУБУ»

– Як Зоря буде виходити з цього положення?
– Це тимчасове явище. Те місце, на якому зараз перебуває Зоря, не відповідає амбіціям клубу. Навесні ми не будемо розриватися на два фронти, склад є, збори заплановані, селекція готується.

– На ваших очах Зоря пройшла шлях від безнадійного аутсайдера до одного з претендентів на медалі. Яке завдання буде стояти в другій частині сезону?
– У цьому і є феномен Зорі. 10 років тому ми виїхали з рідного міста і переїхали в Запоріжжя. Команда зараз другий рік базується в Києві. Спочатку ми тренувалися на Нивках, але коли діти повернулися, довелося переїжджати в інше місце. Навіть такі побутові моменти даються взнаки. Скільки зусиль докладає президент клубу, щоб команда існувала!

Відсутність матеріальної бази компенсується правильним тренувальним процесом, вибором тренера, результатами. Зоря в останніх іграх показала, що характер є і готові боротися до кінця. Тож Зоря буде до останнього боротися за єврокубки, як би це смішно не звучало. Таке завдання ставиться.

– Яку б ви дали оцінку виступав Зорі в єврокубках?
– Умови підготовки змінювалися від гри до гри. У нас практично немає можливості організувати цілеспрямований тренувальний процес. Ти граєш тими, хто у тебе є. Зоря, на жаль, поки жодного разу у своїй історії не виходила з групи. Ті матчі з Брейдабліком, у яких ми здобули перемогу, не говорять про те, що ісландці слабкий суперник, хоча в них чемпіонат закінчився ще раніше, ніж єврокубки.

Для того, щоб зіграти в Ісландії, треба поїхати до Варшави, летіти 6 годин вночі, провести там 2 дні і повертатися грати в Україну.

Так, якісь ігри перенесли. Немає планомірного ігрового циклу.

Перша гра з Гентом (1:1) взагалі була чудова. Коли я її подивився, зробив аналіз і дійшов висновку, що це була наша найсильніша гра. Перенесення гри з Маккабі Т-А до Сербії зіграло нам не на руку. Ми б підійшли до того матчу в більш оптимальній формі. Дуже складною була логістика і підготовка. Гравці повернулися зі збірної не в найкращій формі.

Я не виправдовуюся, але рівень гравців Маккабі досить сильний. Могла створитися ілюзія, що вони через війну взагалі забили на футбол, але вони тренувалися, їм дали можливість виїжджати і через місяць підійшли до матчу з нами в найкращій формі.

Не скажу, що суперники були нам не по зубах, але ми були далекі від свого оптимального рівня. Старалися, у жодному з матчів не пішли з поля без голу, але в таких іграх усе вирішує досвід. Сьогодні це наш рівень, як би не звучало прикро.

– З точки зору селекції Зоря ні з ким не прогадала?
– З точки зору селекції проблеми залишилися з однієї причини. У нас три молодих воротарі. Сезон починав Сапутін, який весь минулий сезон був першим. У Саші стався спад і шанс отримав Турбаєвський, який здорово почав і на дистанції почав помилятися. Ще не забувайте про єврокубки. Постійно ротувати склад, а до цього додалася ще логістика.

Грати на два фронти може команда, яка має стабільний склад. Звичайно, якісь гравці не розкрилися так, як хотілося. Дуже хороший потенціал у легіонерів, але треба чекати, коли вони розкриються. Багато що залежить від досвідчених гравців.

– Молоді динамівці на дистанції зможуть принести користь Зорі?
– Дуже сподіваємося на Яцика, Волошина Горбача, Боля. Їм потрібно додати в атлетизмі, змужніти, і вони принесуть команді багато користі.

«ДЛЯ ЗОРІ НЕМАЄ ФУТБОЛІСТІВ, ЯКИХ НЕ МОЖНА ЗАМІНИТИ»

– З року в рік Зоря привчила нас, що може втрачати по пів команди, змінювати тренера, але на результатах це не особливо позначалося. Несподіваний відхід Патріка сплутав усі карти?
– Футбол, як і історія, не знають умовного способу. Відхід Патріка, звичайно, свою роль зіграв. Кожен із тренерів, який приходив у Зорю, має свій погляд на футбол. У бесідах із ними ми намагалися привести команду до спільного знаменника.

– Які враження від минулого сезону команди та роботи голландського штабу?
– Патрік ван Леувен дуже системний і сильний тренер. Гра була красивою і результативною. Чи була б вона такою ж без гравців, яких ми втратили, – сказати складно. Ми багато з ним на цю тему говорили і зійшлися на тому, що в команді мають бути 22 рівноцінних футболісти.

– Це те, чого не було цього сезону?
– На жаль, не вийшло набрати й 12-15 одного рівня. Гравці прийшли в команду в різному ступені готовності. Звідси і виникли проблеми. Не було можливості привести всіх гравців до спільного знаменника.

– Як вирішуватиметься питання з футболістами, в яких залишається півроку діючого контракту із Зорею?
– Розмови з футболістами тривають. Проблема полягає в тому, що гравці трохи переоцінюють себе. Їм здається, що вони заслуговують на щось більше. У цьому плані Зорі точно нема чого переживати.

– Враховуючи те, що вкрай складно буде пробитися в єврокубки, це спонукатиме до трансферів на вихід?
– Трамплін футболістів і тренерського складу Зорі дуже високий. Я думаю, що немає сьогодні футболістів, яких не можна замінити.

– Які позиції в Зорі потребують підсилення?
– Буде неетично з мого боку це озвучувати. Ті футболісти, які є зараз, дуже кваліфіковані. Є травми, втома, купа випадковостей.

«КОВАЛЬ – ЦЕ ТИМЧАСОВЕ ЯВИЩЕ»

– Після зміни трьох тренерів вам довелося керувати командою в останніх матчах 2023 року. Робота зі свистком сильно відрізняється від ролі другого плану?
– Так, я був без свистка, але під моїм кураторством ми побудували структуру між командами U-19 та першою командою. Плюс я читаю лекції для Центру ліцензування УАФ.

Процес управління ділиться на дві частини – управління футболістами і тренувальний процес. Враховуючи, що я читаю лекції, я повинен володіти новітніми методиками.

Для мене, маючи 32 роки професійної кар'єри, входження в тренерську роль не склало труднощів. Якби я пішов і працював завгоспом, а потім узяв свисток – це один момент. Я беру участь у всіх процесах взаємодії першої та другої команди, навчання наших тренерів.

Я постійно з усіма на зв'язку, адаптації ніякої не було потрібно. Така склалася ситуація, що потрібно було допомогти команді струсонутися. Думаю, це завдання ми вирішили.

– На якій стадії Зоря в питанні пошуку нового тренера?
– Коваль – це тимчасове явище. Для того, щоб не виникала часта зміна тренерів і була якась перспектива, потрібно знайти тренера. Якщо буде збори проводити один тренер, а підпишуть іншого – літня історія повториться.

– В медіа часто лунало прізвище Раймонда Аттевелда, який може продовжити справу ван Леувена в Зорі.
– Там приїжджав Кучер, інші [тренери також] приїжджали. У преси стоїть завдання підігріти інтерес до певних моментів Переговори ведуться не з одним тренером. Головне не помилитися.