Максимов: «На сьогодні в «Дніпрі-1» залишилося три людини…»

У понеділок, 22 липня, Виконком УАФ винесе рішення щодо заміни СК Дніпро-1 у чемпіонаті УПЛ. У четвер, 26 липня, у дніпровського клубу заплановано перший матч другого кваліфікаційного раунду Ліги конференцій із угорською Академією Пушкаша. Дніпро-1 вже повідомив Прем’єр-лігу про своє зняття із сезону-2024/25. Щодо єврокубків офіційної інформації немає, але навряд чи дніпровський клуб у них зіграє. Про поточний стан справ у Дніпрі-1 розповів головний тренер Юрій Максимов.

– Наскільки я знаю, ще 15 липня звільнили практично всіх співробітників, футболістів і весь персонал бази, – каже Юрій Вільович. – Станом на 21 липня у штаті клубу залишилося всього три співробітники: головний тренер Юрій Максимов, директор клубу Антон Фурсов та бухгалтер. Тепер ми можемо утрьох зіграти у відому карткову гру – космічний рамс. Це гра в карти мого дитинства.

А щодо футболу, то ми можемо ще покликати Євгена Селезньова, Миколу Іщенка, Сергія Ревута, Миколу Медіна та Андрія Полуніна. Скільки потрібно гравців, щоб розпочати офіційний матч – сім? Ми їх знайдемо.

– Юрію Вільовичу, ви працювали в Дніпрі-1 один сезон. Які головні враження у Вас залишилися від цього часу?
– У нас грали божевільні футболісти, переважно українські гравці. Тепер ми бачимо, що всі вони затребувані іншими командами і я цьому дуже радий. Однак мені сумно, що така команда зникла з нашого футболу.

– Чи можете ви згадати якусь цікаву історію з життя команди?
– Запам’яталася наша остання гра у сезоні-2023/24. Ми виграли в Одесі у Чорноморця з рахунком 2:0 та виконали завдання – потрапили до єврокубків. Після закінчення цього поєдинку багато хлопців роз’їхалися додому, і лише кілька людей їхали до Дніпра автобусом.

Гуцуляк, Сваток та Лєднєв зібралися грати в джокер і четвертим запросили мене. Грали за невеликі гроші. Я спитав у хлопців, хто з них найсмішніший за картковим столом. Мені сказали – Лєднєв. У підсумку Гуцуляк та Сваток залишилися при своїх, а Лєднєв програв приблизно 6 800 гривень. Йому ми сказали, що спишуть його програш із мого виграшу. Загалом джокер – гра для справжніх футболістів, тут треба думати. Для мене показник, що ця гра розвиває мислення. Хто вміє грати у джокер, той і на футбольному полі зможе проявити себе.

– Де ви зараз перебуваєте, у нинішнє міжсезоння?
– Вдома, у Києві, на дачі. Я недавно купив маленьке цуценя та його треную. Німецьку мову я знаю. А ще знаю три інші язики – заливний, яловичий та свинячий. А взагалі надзвичайно прикро, що Дніпро-1 зникає. І це все відбувається у мільйонному місті, де є величезні футбольні традиції. Зрозуміло, що всіх причин зникнення футбольного клубу ми не знаємо, але на це, мабуть, є причини. А життя, зокрема футбольне, триває.

– Юрію Вільовичу, які ваші найближчі плани?
– Напевно, поки стану блогером. Потім аналітиком. Потім, мабуть, закінчу курси PASS, щоб мати змогу працювати головним тренером.