Ярмоленко: «Питаннями про чемпіонство нас ніби хочуть розслабити»

У понеділок, 3 березня, відбулася прес-конференція, присвячена підбиттю підсумків міжсезонної підготовки київського «Динамо» і планам команди на другу половину поточного сезону. Одним з учасників заходу був півзахисник «біло-синіх» Андрій Ярмоленко.

– Наскільки незвично і складно було проводити офіційні матчі в січні?
– Звичайно, це щось нове. А все, що нове – цікаве. Тому було цікаво випробувати себе в січні такими матчами.

– Наскільки це вплинуло на підготовку до другої частини сезону?
– Наша справа готуватися, тренуватися, а планування – це питання до тренерів.

– Чому ви якось сказали, що вам до душі новий формат єврокубків?
– Я вже пояснив, чому: завжди хочеться чогось нового. Тому було цікаво.

– Чи хотілося вам колись, щоб на ваших плечах було менше відповідальності, чи хотілося, так би мовити, «видихнути» від тиску?
– Тиск – це відповідальність. Це приємно, коли люди від тебе вимагають більшого. І сам ти теж вимагаєш від себе більшого. Коли тобі 18-20 років, тобі складно справлятися з тиском, але ти знаходиш у собі сили і потім стає легше.

– Мілевський нещодавно образився на жарт Ваната. Ваше бачення цієї ситуації?
– Слухайте, я стежив за цим в інтернеті з посмішкою. Обидва дорослі люди. Якщо є якісь претензії – можна знайти телефонний номер, зв’язатися і вирішити всі проблеми. Наскільки я знаю, вони все владнали і жодних проблем у них немає.

– Ви б на такі жарти образилися б?
– Ні. Але ми всі різні. Ми не повинні бути однаковими, це нормально. У кожного своє почуття гумору.

– У березні збірна України гратиме з Бельгією в плей-оф Ліги націй. Очікуєте виклик на ці матчі? Чи спілкувалися з Ребровим з цього приводу?
– Ми постійно спілкуємося зі Станіславовичем, ми знаємо один одного давно. А викличуть мене, чи ні, залежить тільки від нього. Я зі свого боку намагаюся віддавати на футбольному полі все, що у мене є. Якщо я заслуговую, впевнений, мене викличуть. А якщо ні, значить, є кращі гравці на сьогоднішній день. У жодному разі ніяких образ не буде.

– Після 30-ти років змінився якось у вас підхід до підготовки до матчів? І як зараз проходить ваше відновлення?
– Відновлення? В автобусі чи поїзді? Так і відновлююся: «мівінку» заварив і вперед (сміється). Якщо серйозно, то, звісно, після 30-ти більш серйозно до відновлення ставишся, приділяєш йому більше часу, ніж роботі на полі, в залі. Багато часу займає саме відновлення – масажі, процедури, басейн, нічого нового. Думаю, так у кожного з віком: навіть якщо він не хоче, життя змусить.

– Чи готові ви на якісь незвичайні вчинки в разі завоювання чемпіонства?
– Ні на що не готовий. Ми ще не стали чемпіонами. Багато питань щодо чемпіонства, але нічого ще не зроблено. Попереду майже половина чемпіонату, у нас багато виїзних матчів. Уся боротьба попереду. Тому не треба ставити такі питання. Ви ніби хочете нас розслабити. А наша робота – бути холоднокровними і готуватися до кожної гри, як до фіналу.