Колос – Динамо 0:3. Україна, 26-й тур. Ефектна крапка від чемпіона

Тож дуель із новоспеченим учасником єврокубків для команди Луческу могла вважатися генеральною репетицією титульної кубкової гри проти «Зорі», запланованої на 13 травня. На поле в Ковалівці біло-сині з’явилися практично бойовим складом, за винятком дискваліфікованих Буяльського та Де Пени, а також Циганкова, котрий залишився в запасі.

Перший тайм залишив враження такого собі «тренування з підвищеною відповідальністю». Воротарі обох команд були майже без роботи. Бущан – узагалі. А Волинець опинився на передньому плані тільки на 38-й хвилині, коли парирував удар низом Караваєва в завершенні стрімкої контратаки гостей.

Як виявилося, це був сигнал до початку «фінішного спурту» киян. Невдовзі Родрігесу не вистачило зовсім трішки, аби головою замкнути подачу Караваєва на дальню стійку. Коли ж збігала остання хвилина тайму, «Динамо» провело швидку та ефектну гольову комбінацію.

У ролі останнього асистента знову опинився Караваєв, що під завісу спортивного року набрав відмінну форму. Але варті уваги й пас Миколенка в центр карного майданчика, й дотепне пропускання м’яча Бєсєдіним, і завершальний дотик Гармаша. Вже не вперше у матчі опинившись на позиції центрфорварда, той відкрив лік своїм голам у сезоні та рахунок у зустрічі.

Міг Денис забити й «із роздягальні», але після його «пострілу» метрів із 25 м’яч просвистів за лічені сантиметри від стійки. Та вже за кілька хвилин ковалівцям усе ж довелося розпочинати з центру. Це Шапаренко зі штрафного поцілив у самісіньку праву «дев’ятку» воріт господарів, покаравши їх за чергову помилку Гавриша.

До речі, для капітана «Колоса» попередження в тому епізоді цілком могло бути й другим у грі. Та й узагалі порушення проти Бєсєдіна тягнуло на «фол останньої надії», адже форвард виходив би сам на сам із голкіпером. На мій погляд, заслуговував прямої червоної картки й Нгамба, грубо пішовши на Бущана й ризикувавши важко травмувати воротаря. На жаль, дії служителів Феміди – як рефері в полі Омельченка, так і лайнсменів – укотре вже змусили констатувати відверто низький рівень вітчизняного суддівства.

А ось щодо рівня гри динамівця Миколенка – останнім часом жодних претензій. Його диво-гол, з одного боку, став заслуженою нагородою крайньому захисникові за активність, з іншого, ще одним підтвердженням того, наскільки багатим арсеналом розіграшу стандартних положень володіють нинішні чемпіони.

Упіймавши кураж, «Динамо» й надалі не скидало обертів, моментами немовби не помічаючи спротиву суперника в обороні. Свіжий Сідклей зробив усе, щоб спочатку Циганков, а потім Бєсєдін збільшили рахунок. Але удар Віктора парирував Волинець, а Артем не влучив у кут із добивання. Коли ж він забив з гострого кута, був зафіксований офсайд.

Утім, і трьох «сухих» голів киянам вистачило як для ефектної крапки в першості, так, вочевидь, і для відповідного настрою перед останнім поєдинком внутрішнього календаря – фіналом Кубку України.

КОЛОС – ДИНАМО 0:3 (Гармаш, 45, Шапаренко, 57, Миколенко, 64)
Колос: Волинець, Золотов, Гавриш (Ільїн, 67), Новак, Петров, Чорноморець, Антюх (Сорокін, 67), Задоя, Оріховський (Нгамба, 56), Чурко (Салабай, 90+1), Лисенко (Хльобас, 56).
Динамо: Бущан, Кендзьора, Забарний, Попов, Миколенко, Сидорчук, Караваєв (Циганков, 59), Гармаш (Лєднєв, 72), Шапаренко (Дуелунн, 82), Родрігес (Сідклей, 72), Бєсєдін (Ванат, 81).
Арбітр – Омельченко (Слов’янськ).
Попередження: Гавриш (57), Нгамба (66), Золотов (87) – Сидорчук (44), Попов (87).

Фото fcdynamo.kiev.ua