Бражко: «Чемпіонат пройшли на одному диханні»

Півзахисник «Динамо» Володимир Бражко в ефірі УПЛ-ТБ поділився емоціями від здобутого чемпіонства.

– Спостерігаючи за всіма, ти, здається, найбільш емоційно святкуєш, найбільш емоційна людина в команді...
– Ні, найбільш емоційний у нас Рубчинський. Він кидає якусь ідею, що можна зробити - і ми робимо (посміхається).

– Що для тебе це чемпіонство?
– Це перше чемпіонство для мене. І я дуже щасливий, що виграв перший свій трофей на професійному рівні. Я, скільки міг, стільки допомагав команді, і я дуже щасливий, що ми зробили все це разом, без поразок.

Звичайно, дуже приємно, що прийшли вболівальники, порадували їх, але я хотів би сьогодні перемогти в матчі з «Колосом». Але вийшло так, як вийшло. Зараз посвяткуємо трошки, а далі готуємося по-перше на збірну, а потім уже на єврокубки. Це вже історія, треба забувати.

– Наскільки важко далося це чемпіонство персонально тобі - фізично, морально?
– Звичайно, дуже складний сезон. Провальні єврокубки - це найбільша, напевно, така неприємність у цьому сезоні. Але весь чемпіонат України пройшли на одному диханні, можна сказати, без поразок. І це радує. Хочеться більшого в наступному сезоні, якісніше зіграти в єврокубках.

Для мене перша половина сезону була хороша, я був задоволений. А в другій отримав травму, не дуже добре почувався десь два-три місяці, був певний дискомфорт і не було багато ігрового часу, перебував у не дуже гарній формі. Але я зараз себе добре відчуваю. Добре, що сьогодні зіграв 90 хвилин - це для мене було як підготовка на молодіжне Євро.

– Який момент у тебе буде перед очима, коли ти будеш згадувати цей чемпіонський сезон?
– Не знаю. Багато можна згадувати: і матч з «Кривбасом», коли ми в меншості виграли, і з «Шахтарем», з яким дві нічиї вирвали, можна сказати, і «Олександрію» обіграли тут 3:0. Кожен матч по-своєму був такий чемпіонський і дуже важливий. Кожен пункт був дуже важливий, бо ви бачите - два-три очки різниці між нами і «Олександрією».

– Чого навчився Володимир Бражко за цей сезон?
– Багато чого. Десь, можна сказати, окріпнув, легше ставлюся до критики, став більш упевненим у собі. І, сподіваюсь, далі буде краще.