Ворскла – Зоря 1:2. Україна, 23-й тур. Звіт

Втім, це ніяк не вплинуло на наших футболістів. Всі розуміли ціну цих трьох очок. Тому, полтавська та луганська команди розпочали цю зустріч на зустрічних курсах. Як-не-як, залікові бали життєво необхідні були обом сторонам: «Ворсклі» – для того, щоб вибратися із зони перехідних матчів, «Зорі» ж – щоб піднятися у верхню частину турнірної таблиці.

Загалом підходи до чужих воріт створювали обидва колективи. Проте, трішки активніше виглядали саме підопічні Младена Бартуловича. Зокрема, найпомітнішим на полі був Яцик. Вихованець «Динамо» брав на себе ініціативу, проходив на дриблінгу та сам загострював. В одному із епізодів в Олександра була підозра на пошкодження. Однак, на щастя для луганців, їх молодий хавбек розбігався (прим. – лише тимчасово, на другий тайм так і не вийшов).

М’яч практично не затримувався у центрі полі. Як господарі, так і гості, при першій можливості намагалися швидше дістатися останньої третини поля суперника. З іншого боку – як таких стовідсоткових моментів доволі довго не було. Перший такий виник якраз на екваторі першого тайму. Все той ж Яцик якісно обробив м’яч після дальнього переведення та з неробочої лівої пробив над поперечиною. До речі, боротьбу у цьому епізоді програв Крупський.

Ілля зрозумів свою помилку і буквально в наступній атаці хотів виправитись, але його удар заблокували оборонці «Зорі».

Ініціатива з певною періодичністю переходила з ніг в ноги, як то кажуть. І після яскравішого відрізку від луганців, вже більше хід гри контролювали футболісти Юрія Максимова. В основному в хід йшли навіси та подачі після стандартних положень.

Наприкінці перших 45 хвилин умови диктували вже знову гості. Спочатку пенальті хотів намалювати Будківський. Контакт був, але це звичайна фізична боротьба. А під саму завісу першої половини, після класного розіграшу зі штрафного, у стійку з гострого кута влучив Слесар. На цьому й все.

Після перерви нагнітати продовжили підопічні хорватського наставника. І досить швидко «Зоря» врешті-решт після стрімкої атаки зуміла розмочити рахунок у цій зустрічі. Боснієць Попара на лівому фланзі стягнув на себе декількох суперників та увірвався у карну зону, знайшов у центрі вільного Мичина, а Будківський успішно підставив ногу після удару в один дотик від серба.

Після цього нерви у полтавців почали остаточно здавати. В першу чергу емоції підвели Скляра. Опорний хавбек «зелених» грубо збив Антюха та заробив другу жовту.

І знаєте що? Лише після цього «Ворскла» остаточно прокинулась. Ба більше, на полі з’явилась ніби абсолютно інша команда. Господарі спіймали певний кураж і буквально навалилися на ворота луганців. Вбивчі нагоди були у Кане та Салабая. Проте, свою команду після виходів віч-на-віч рятував Сапутін! Три неймовірні сейви поспіль від стража воріт гостей.

Згодом шанс виправитись мав той ж Салабай. Та куди там, залізобетонний шанс! Але нападник полтавців не впорався з нервами та не влучив у пусту раму воріт… Класна нагода ще була в «джокера» Ндукве, після традиційної подачі від Крупського. Просто неймовірна десятихвилинка від господарів, проте м’яч ну ніяк не хотів лізти у ворота Сапутіна.

На засмученого Максимова було боляче дивитися. Коуч «Ворскли» просто не вірив своїм очам. Здавалось, що якби Юрій Вільйович міг би, то сам вибіг на поле виправляти ситуацію. Бо з реалізацію були не те, що проблеми, а суцільна катастрофа!

Виникали відразу два протилежних питання. Чому «Ворскла» заграла лише після вилучення, і що ще більш цікаво – що сталось з командою Бартуловича?! Занадто рано гості повірили у свій успіх.

Врешті-решт, «зелені» на свій гол таки напрацювали. Ну це мало статись. Після скількох-то змарнованих моментів… Паритет на табло встановив джокер полтавців Малиш. Та ще й як, справжня краса. Навін відклеївся від захисника та п’ятою замкнув простільну передачу.

Тепер вже в себе знову прийшла «Зоря». Точніше буде сказати – повернулась на поле. Бо, що було до цього важко описати… Гра вже остаточно відкрилась, й вже до цього «вільний» центр поля став просто формальністю. Атака летіла у відповідь на атаку.

Все йшло до логічної нічиєї. І цей результат був би максимально закономірним. Але як казав класик: «Не шукайте логіки в футболі». На останніх секундах вже компенсованого часу три очки для «Зорі» своїм ударом вигриз Мичин. Петар буквально шокував Полтаву. Катастрофа й якась ментальна яма для команди Максимова…

Команди провели за своїм наповненням два абсолютно діаметральні тайми. Загальний хід зустрічі на «до і після» тотально розділило вилучення. При цьому, за максимально неочікуваним сценарієм. Тим не менше, навіть не зважаючи на позитивний результат, питань до своїх підопічних чимало буде і в Бартуловича. Ну не можна так кидати грати!

За підсудками цього протистояння «Зоря» піднімається відразу в топ-6 УПЛ, а «Ворскла» грузне в зоні стиків...

ВОРСКЛА – ЗОРЯ – 1:2
Голи: Малиш (70) – Будківський (51), Мичин (90+4).
Ворскла: Ісенко, Крупський, Павлюк, Хрипчук, Пердута, Кане (Авдилі, 63), Малиш, Скляр, Челядін (Ндукве, 56), Островський (Ієде, 56), Салабай (Нестеренко, 88).
Зоря: Сапутін, Башич, Джордан, Дришлюк, Жуніньо (Горбач, 80), Яцик (Антюх, 46), Мичин, Попара, Слесар (Кірюханцев, 71), Будківський, Вантух.
Попередження: Скляр (44) – Джордан (32), Жуніньо (34), Башич (57), Попара (84).
Вилучення: Скляр (57, повторне попередження).