Шахтар – Динамо 0:1. Україна, 22-й тур. Звіт без п’яти хвилин чемпіона

Та розвитку наступу не сталося. Динамівці впродовж перших хвилин 20 відверто «сушили» гру, перекочуючи м’яч на своїй половині поля й таким чином виманюючи опонента, змушуючи його розкриватися. «Шахтар», утім, жодних спроб якимось чином зламати київський мур не продемонстрував. Ба більше – в середині тайму гра змістилася ближче до воріт Трубіна.

Й на цьому тлі пенальті, зароблений Андрієвським, виглядає цілком логічно. Гравець, що вперше в чемпіонаті вийшов на поле у стартовому складі, діяв напрочуд корисно. На 33-й хвилині він несподівано для захисників помаранчево-чорних здійснив рейд до карного майданчика й був збитий Маркосом Антоніо.

Монзуль спочатку рішуче вказала на 11-метрову, але потім про щось довгенько перемовлялася з колегами, відповідальними за систему ВАР. Про що саме – важко сказати, епізод був досить простий. Дивно, що згодом, після перерви, жіночка не помітила схожі поштовхи в спину Буяльському, навіть не подумавши «підстрахуватися» відеопереглядом.

Як би там було, а удар з позначки невідпорно виконав Де Пена, котрий кількома хвилинами раніше мав непогану можливість пробити по воротах зі зручної позиції, але став дотепним пасом шукати Буяльського.

Натомість «Шахтар» діяв так, наче це саме він очолює таблицю; як у багатьох матчах поточного сезону: багато дрібних передач, а гострих моментів, ударів – катма. Відверто не спрацювала ставка Каштру на Маркоса Антоніо. На правому фланзі геть розчинився Марлос. Мораес зіграв у свою силу, яку нині доречно характеризувати префіксом «не-». Навіть Соломон після своєї спроби на третій хвилині якось загубився. Чи то – розгубився, усвідомивши, що сперечатися наразі з «Динамо» на рівних його команда має шанси хіба що в уяві окремих «експертів».

Друга 45-хвилинка стала продовженням першої. На динамівські атаки з ударами Бєсєдіна та Миколенка, з уже традиційним підключенням Караваєва номінальні господарі не відповіли нічим. Хіба що крім апеляцій Мораеса до суддів із претензіями на 11-метровий.

Недарма кажуть: кожна команда грає так, як їй дозволяє суперник. Підопічні Луческу чергову вирішальну битву провели майже бездоганно – з гарячим серцем і холодною головою, з жагою до перемоги та розумінням того, яким чином до неї прийти. Цей зовні спокійний, робочий виграш у головного, найпринциповішого конкурента має зняти всі питання щодо «легітимності» нового-старого чемпіона (якщо такою маячнею ще хтось переймається). Так, формально поки що – без п’яти хвилин чемпіона. Але ці «п’ять хвилин» уже не здаватимуться прихильникам киян надто вже довгими та томливими.

ШАХТАР – ДИНАМО 0:1 (Де Пена, 34, з пенальті)
Шахтар: Трубін, Додо, Кривцов, Бондар, Матвієнко, Степаненко, Майкон (Судаков, 82), Маркос Антоніо (Тете, 46), Марлос (Дентіньо, 71), Соломон (Фернандо, 64), Мораес.
Динамо: Бущан, Кендзьора, Забарний, Попов, Миколенко, Андрієвський (Шапаренко, 71), Шепелєв, Караваєв (Циганков, 74), Буяльський (Гармаш, 80), Де Пена (Родрігес, 71), Бєсєдін.
Арбітриця – Монзуль (Харків).
Попередження: Матвієнко (25), Бондар (27), Майкон (41), Кривцов (90+1) – Кендзьора (31), Буяльський (65).